7. Критерії прийняття ріш. Про вибір правової форми організації бізнесу.

Правильний вибір форми організації бізнесу має для подальшої діял. суб'єкта господарюв. стратегічне знач. Основні критерії та чинники, які слід проаналізувати, приймаючи ріш. щодо вибору форми організації бізнесу.

1. Рівень відповідал. власників та їх кількість. Роз­різняють форми підприємн. діял. з обмеженою відповідал. власників за зобов'яз.ми підпр-ва, з не­обмеженою відповідал., а також змішані форми. У сві­товій практиці спостеріг. чітка тенденція до вибору форм організації бізнесу з обмеженою відповідал., що поясн. прагн.м власників суб'єктів господарюв. обмежи­ти свої ризики величиною вкладів у власний капітал. До таких форм належать насамперед капітальні товариства (ТОВ та АТ).

2. Можливості участі в управл. справами суб'єкта гос­подарюв. та контролю за ним. Залежно від того, який обсяг капіталу планує інвестувати потенційний власник у бізнесову діял., його бач. свого місця в управл. бізнесом, обир. та чи інша форма органі­зації підприємн. діял.

3. Можливості фінансув. Форма організації бізнесу ви­значає також можливості та умови залуч. власного і позичко­вого капіталу. Можливості використ. різних інструментів фінансув. залежать також від правових обме­жень і рівня доступу суб'єкта господарюв. до ринку капіта­лів, зокрема:

• відкриті АТ можуть залучати кошти шляхом емісії акцій та облігацій;

• ТОВ можуть залучати лише вклади учасників та шляхом емісії облігацій.

• Партнерства не можуть залучати кошти шляхом емісії облі­гацій чи акцій.

4. Умови передачі права власності та правонаступництво. Якщо кор­поративні права підприємств м. вільний обіг на фондовій бі­ржі чи іншому організованому ринку капіталів, то процедура пе­редачі права власності є спрощеною. Якщо ж йдеться про підпр-ва із замкненим колом можливих власників, то процеду­ра є дещо ускладненою і супро­водж. підвищеними накладними витратами.

5. Умови оподаткув. суб'єктів господарюв. різних форм організації бізнесу. В цілому для всіх видів підприємств встановлені однакові умови оподаткув. Особливості перед­бачені для приватних підприємців, які здійсн. свою діял. без створ. юр. особи; для підприємств, які за встановленими критеріями належать до малого бізнесу; для під­приємств з іноземними інвестиціями (при репатріації доходів).

6. Накладні витрати, зумовлені окремими формами органі­зації бізнесу. Для різних форм організації бізнесу характерний різ­ний рівень накладних витрат як при заснув., так і при здійсн. поточ. фінансово-господар. діял. Також слід враховувати законодавчі вимоги щодо мінімального розміру статут. капіталу для різних форм бізнесової діял.

7. Законодавчі вимоги щодо відповідності виду діял. певним формам організації бізнесу. Наприклад, банки можуть створюватися лише у формі АТ чи ТОВ, страховики — юридичні особи — у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідал., ломбарди — у фо­рмі повних товариств.

8. Особливості фін. Діял. Суб’єктів господарюв. Без створ. Юр. Особи.

Суб'єкт підприємн. діял. без створ. юр. особи має право відкрити рахунок у будь-якому банку Укр. та інших державах за згодою цих банків у порядку, встановленому НБУ. Підставою для відкриття рахунка є свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємн. діял. та копія доку­мента, що підтверджує взяття його на облік у державному подат­ковому органі.

Фінансув. Власний капітал приватного підприємця фор­м. виключно за рахунок його приватного майна. Основним джерелом його збільш. є внутрішнє фінансув., зокрема невикористаний для спожив. прибуток. Відповідал. і банкрутство. Приватний підприємець відповідає за боргами суб'єкта господарюв., власником якого він є, всім своїм майном, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягн. Оподаткув. Законодавством передбачено кілька альтерна­тивних способів оподаткув. доходів приватних підприємців:

1. За традиційного оподаткув. такому підляг. дохо­ди громадян, одержані протягом календарного року від здійсн. підприємн. діял. без створ. юр. особи. Переваги традиційної системи оподаткув. здебільшого зво­дяться до такого: розмір сплачуваних податків залежить від розміру одержаних доходів (якщо не має доходу від своєї діял., то відповідні податки він платити не буде); на відміну від системи оподаткув. за фіксованим податком або за спрощеною системою практично відсутні обмеж. щодо виду діял.

2. Фіксований податок (патент). Одним із варіантів опода­ткув. доходів фіз. осіб — суб'єктів підп ді­я-ті є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придб. патенту. Обов'язковою умовою придб. патенту на право здійсн. підприємн. діял. є сплата фіксованого податку. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, слугує підставою для видачі податковим органом за мі­сцем прожив. підприємця патенту. Законодавче визначено максимальні та мінімальні розміри фіксованого податку — 20 і 100 грн за ка­лендарний місяць. Якщо під­приємницька діял. здійсн. з використ.м найманої праці або із залуч.м до неї членів сім'ї підприємця, розмір фіксованого податку збільш. на 50 % за кожну особу.

3. Єдиний податок. Приватний підприємець може стати плат­ником єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку та звітності. Ставки єдиного податку встановл. місцевими органами влади за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємн. діял. залежно від виду діял. і не можуть становити ме­нше ніж 20 грн і більше ніж 200 грн за календарний місяць. Якщо приватний підприємець здійснює кілька видів діял., для яких установлено різні ставки єдиного податку, він придбаває одне свідоцтво і сплачує єдиний податок за цими видами діял. за більшою ставкою. У разі використ. підприємцем праці найманих працівників або членів сім'ї (далі — наймані працівники) ставка єдиного податку збільш. на 50 % за кожного працівника.

Завдяки переходу на спрощену систему оподаткув. та зві­тності приватні підприємці м. суттєву економію на наклад­них витратах, оскільки не є обов'язковим використ. електро­нно-касового апарата (ЕККА), набагато спрощеним є вед. книги обліку доходів і витрат та значно скорочено щокварталь­ний звіт.