68.Маржинальний дох для аналізу прибутков та прийн упр ріш.

С-ми кальк змін в-ти дає змогу визнач марж дох, широко застосов для аналізу прибутк і прийн управ рішень. Марж дох- це різниця від продажу прод та заг в-ми п-ва. МД відобр внесок сегмента (прод, підрозділу) у покрит пост в-т і формув приб. Отже: МД= Пост в-ти+приб. На відміну від традиц Звіту про приб., звіт побуд на основі кальк змін в-т, відобр МД або к-ка показників МД: в-чий, заг. На практиці застос різні моделі кальк змін в-т. Проста: МД= Дох. від продажу – Змін в-ти. Релеван: МД= Заг пост в-ти – Прямі пост в-ти витр. Подальш розвит кальк змін в-т є кальк продуктивн. Метою такої моделі є відобр продуктивн МД= Дох від продажу – прямі матер в-ти. В У для веден БО й скл зовн фін звітн. ПСБО 16 „ в-ти” передб кальк повного кальк факт змін в-ти і нормал пост в-т. Для розподілу пост загв-чих в-т викор нормал потужн, а ін в-чі в-ти вкл до с/в вироб прод у сумі факт в-т. Коли постійні витрати менше маржинального доходу, то вироби будуть прибутковими, в іншому випадку - збитковими. Марж.дохід на одиницю продукції не залежить від зміни обсягу вир-ва. Це дає можливість розраховувати зміну величини маржинального доходу від зміни обсягу продукції, що випускається. Зростання (зменшення) маржинального доходу означає таке ж саме зростання (зменшення) величини прибутку. Виходячи з цього, без перерозрахунку калькуляцій легко одержати інформацію про те, як зміна кількості випуску певних виробів вплине на загальну величину маржинального доходу і відповідно прибутку. Цей показник лежить в основі складання форми фін.звітноті,а саме звіт про фін.рез-ти, в якому зазначають такі розділи:дохід від реалізації, змінні витрати, марж-й дохід, постійні витрати, прибуток.

66.Система обліку та калькул. Собів. Прод-ї за змін в-ми.

Це є м-д директ-костинг - кальк с/в прод лише за змін витр(які є прямими). А непрям(пост) в-ти спис за рах зменш фін рез. Цей м-д поклад в основу скл звіту про фін рез. При цьому у такій звітн визнач показник марж дох, по якому оцін рез госп-ня і вплив пост витр на суму приб. МаржДох=Дох від реаліз – Змін витр, або = Приб + Пост витр. Викор показника марж дох на практиці означ, що всі змін в-ти спис на в-ти в-ва, форм вир-чу с/в прод, тод як пост в-ти відшк і йдут на змен приб. Змінними витратами вважають ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. Система обліку і калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні та постійні і передбачає, що собівартість продукції визначається - тільки за змінними витратам. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна платня і частина загально виробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції. Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду, потім списують на фін.рез-т (79рах). На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні затрати. Часто буває так, що затрати не є ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібний детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно діяльності підприємства. Отже, принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат. Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат. Переваги системи обліку і калькуляції змінних затрат у тому, що вона: - спрощує облік ( а також нормування і планування ) затрат і калькулювання, тому що постійні затрати не поділяються між видами продукції; - дає змогу визначити взаємозв’язок затрат, обсягу виробництва і прибутку; - точніше визначає фінансовий результат за принципом «затрати – доходи » ; - надає необхідну інформацію для прийняття рішень. Недоліки системи обліку і калькуляції змінних затрат: - труднощі поділу всіх затрат на змінні та постійні; - дублювання системи обліку; - заниження вартості залишків продукції на складі.