1

У збройному захисті важливу роль грають спеціальні війська, до яких, зокрема, відносять війська зв’язку. Війська зв’язку призначені для забезпечення стійкого управління підрозділами, частинами, з’єднаннями й об’єднаннями в складній обстановці бойових дій. Основними задачами зв'язку, що вирішують війська зв’язку в бою й операції, є:

1. Забезпечення своєчасного передавання сигналів (команд) на приведення військ у бойову готовність> передавання оперативно-тактичної інформації в процесі управління військами в операції, у тому числі розвідувальної інформації про сили і засоби поразки противника. Цю задачу іноді називають задачею забезпечення зв’язку командування. Найважливіше значення має виконання цієї задачі в мирний час. особливо, якщо врахувати прийняту оборонну доктрину України, із тим, щоб запобігти раптового нападу противника. Зв’язок повинний забезпечити своєчасне передавання сигналів бойової тривоги, управління висуванням військ, збір даних про противника, уточнення бойових задач військам при найсуворішому дотриманні правил потайного управління військами.

Управляючи підпорядкованими військами в складних умовах операції (бою), командуючий (командир) і штаб у будь- який момент повинні знати: де знаходяться, що роблять і в чому мають потребу підпорядковані війська; своєчасно Ьдержувати розвідувальні дані про противника і впливати на хід бою (операцій) наявними в нього засобами. Таким чином, зв’язок повинний забезпечити органам управління військами безупинне спілкування між собою з підпорядкованими військами, доведення у встановлені терміни рішення командуючого (командира) до виконавців і одержання від них повідомлень.

2. Забезпечення обміну інформацією між взаємодіючими об’єднаннями, з’єднаннями.

Ця задача зв’язку випливає з того, що в сучасному бою найважливішою умовою досягнення успіху_є взаємодія всіх родів військ і сусідів за цілю, місцем і часом. Наприклад, успіх

дій механізованого з’єднання забезпечують погоджені дії піхоти, танків, артилерії, ракетного дивізіону, авіації, інженерних, хімічних підрозділів і сусідів.

Цей зв'язок іноді називають зв’язком взаємодії.

3. Забезпечення своєчасного передавання військам сигналів оповіщення про безпосередню небезпеку нападу противника, про повітряну обстановку, про різноманітного роду зараження місцевості та метеоданих.

У сучасних умовах, внаслідок застосування противником сучасних типів високоточної зброї, виконання цієї задачі зв’язку має особливо важливе значення. Іноді цей зв’язок називають зв'язком оповіщення. Він повинен забезпечити передавання сигналів оповіщення про повітряного противника, насамперед, засобам ППО, а також штабам підпорядкованих військ і одержання від розвідки даних про зараження місцевості або повітря з тим, щоб війська, для яких створюється погроза поразки, мали можливість своєчасно вжити заходів захисту. З цією метою встановлюється єдиний і постійно діючий сигнал, що передається не тільки по спеціальних, але і по всіх діючих каналах зв’язку позачергово. Сигнали оповіщення передаються негайно тільки тим частинам і підрозділам, яким загрожує небезпека. Це обумовлено тим, що швидкості літаків і ракет великі, відлітний час їх малий.

4. Забезпечення управління оперативним (військовим) тилом.

Для ведення сучасного бою й операцій потрібно велика витрата різних матеріальних засобів, боєприпасів, пального, техніки і спеціального спорядження, продуктів харчування і тлі. Наприклад, механізований (танковий) полк у сучасних умовах при прориві оборони противника витрачає в 10 разів більше матеріальних засобів, чим у період Великої Вітчизняної війни.

За повідомленнями закордонної преси, у дивізії запаси матеріальних засобів для ведення бою створюються виходячи із середньодобової потреби предметів постачання на одного військового і можуть складати 100 кг і більш. З них на частку боєприпасів може припадати до 60%, ПММ — до 30%, інших предметів постачання - 10%. При цьому витрата матеріальних засобів за добу ведення бойових дій середньої інтенсивності може складати 2200 тонн.

У батальйонах є запаси матеріальних засобів на дві доби, а в тилових підрозділах дивізії — на три доби.

Особливо важливе значення має своєчасна доставка ракет, спецстіарядів і ракетного палива на бойові позиції. Для необхідного поповнення військ усіма матеріальними засобами, евакуації поранених і хворих, евакуації і ремонту техніки й озброєння й інших ц’пей зв’язок повинний забезпечувати заступникам командира (командуючого) по тилу і по озброєнню управління своїми підпорядкованими підрозділами, частинами і заснуваннями.

5. Забезпечення стійкої роботи каналів зв’язку в інтересах АСУ В.

Для передавання даних в автоматизованих системах управління військами використовуються капали систем зв'язку. З огляду на підвищені вимоги до даних по достовірності (по вірогідності спотворення імпульсів) система зв’язку, як матеріальна основа управління військами, повинна мати високу надійність.

Всі перераховані вище загальні задачі зв’язку вирішуються в будь-якому вигляді бойової діяльності військ, а конкретизуються в залежності від виконуваних частиною (з'єднанням, об’єднанням) бойових задач і умов обстановки.

2

1.7. Вимога до зв’язку як процесу обміну повідомленнями між органами управління

Управління військами в сучасному бою й операції повною мірою може бути забезпечено лише якісним військовим зв’язком. Якість військового зв’язку - це здатність військового зв’язку, забезпечувати своєчасне, вірогідне та потайне передавання (приймання), і доставлення повідомлень.

Таким чином, найважливішими вимогами, запропонованими до зв’язку, є. своєчасність, вірогідність, і потайність.

Всі вказані вимоги до військового зв'язку знаходиться в самому тісному взаємозв'язку; кожне з них доповнює інше, і тільки разом воні дають. правильне уявлення про те, яким повинен бути в сучасних умовах військовий зв'язок.

Докладніше розглянемо кожну з перерахованих вимог.

Своєчасність військового зв'язку це здатність

забезпечувати передавання (приймання) і доставленая повідомлень у задані строки.

Своєчасність зв’язку варто відрізняти від своєчасності одержання інформації. Матеріальною основою своєчасності зв’язку є тільки систем зв’язку, а своєчасності одержання інформації - засоби розвідки і система управління в цілому. Внаслідок цього своєчасність зв’язку визначається часом забезпечення зв’язку, тобто часом перебування повідомлення в системі зв’язку (можливістю своєчасної передавання повідомлення з використанням даної системи зв’язку), а своєчасність одержання інформації - часом її' старіння (можливість відповідності інформації дійсному стану об’єкта (процесу, явища і т.п.), тому що така інформація в силу загального закону прямування і зміни відповідає об’єктивності лише у вірогідносному змісті.

У сучасному бою (операції) до своєчасності зв'язку подаються дуже високі вимоги. Це обумовлюється швидкоплинністю і високими темпами розвитку бойових дій військ, а також частими і різкими змінами обстановка внаслідок застосування зброї масового ураження і високоточної зброї. При різких змінах обстановки потрібно негайне реагування з боку командира, особливо у відповідальні моменти бою. Різко підвищилося значення своєчасності зв’язку при передаванні сигналів про повітряного противника, різноманітних зараженнях місцевості та ін. Особливе значення своєчасність зв’язку одержує в ракетних військах і у військах протиповітряної оборони.

Однією з найважливіших умов, що забезпечують своєчасність зв’язку, є високий рівень тактико'-снеціальної підготовки органів управління зв’язком, а також ініціативні і вмілі дії особового складу, що обслуговує техніку зв’язку. Іншою найважливішою умовою своєчасності зв’язку є висока готовність частин і підрозділів зв’язку до виконання поставлених задач, а також постійна технічна справність засобів зв’язку.

Показники оцінки своєчасності зв’язку можуть бути різноманітними. Наприклад для телефонного зв’язку кількісною оцінкою своєчасності (за умови абсолютної готовності каналу зв'язку) можна вважати час очікування з’єднання абонентів, що обчислюється від моменту посилання виклику абоненту до моменту з’єднання для переї овору.

Для телеграфного зв’язку кількісною оцінкою його своєчасності можна вважати час перебування повідомлення в системі зв’язку, що відраховується з моменту подачі повідомлення для відправлення до моменту вручення адресату.

Вирогідність зв”язку - це здатність військового зв’язку забезпечувати відтворення повідомлень, що передаються, в пунктах приймання із заданою точністю.

У сучасних умовах вірогідність зв’язку набуває важливе значення у всіх родах військ, особливо в ракетних військах і військах протиповітряної оборони. Помилка тільки в одній цифрі при передаванні координат цілі може призвести до невиконання задач вогневими засобами.

Варто відзначити, що особливо висока вірогідність переданої інформації потрібна при використання в управлінні військами і зброєю засобів автоматизації, тому що ЕОМ не в змозі вирішувати покладені на них задачі,, якщо спотворена інформація, що вводиться в них.

Варто розрізняти вірогідність зв’язку, обумовлену властивостями каналу зв’язку і засобами обробки сигналу (технічну вірогідність), і вірогідність зв’язку, обумовлену спроможністю противника нав'язати нашим кореспондентам або приймальним пристроям систем управління зброєю, вигідну для противника інформацію під виглядом наших працюючих засобів зв’язку (онеративно-тахнічну вірогідність). Основна ціль противника при нав’язуванні вигідної для нього інформації - дезінформація органів управління нашими військами.

Потай ність зв'язку характеризує здатність зв’язку

забезпечувати збереження у таємниці від противника змісту повідомлень, що передаються, та факту їх передавання.

Сучасні засоби радіорозвідки дозволяють противнику здійснювати перехоплення будь-якого виду передач по радіо, радіорелейним, тропосферним і супутниковим засобам, вводити помилкову інформацію і виявляти наміри наших військ.

3

1.1. Військовий зв’язок як матеріальна основа управління військами.,і як процес обміну повідомленнями між органами управління.

Роль і значення зв’язку у військовій справі важко переоцінити. Його стан і функціонування по суті визначають оперативність управління, тобто і ефективність бойового застосування всіх засобів збройної боротьби на землі, у повітрі і на морі. Надзвичайно зросли якості сучасного озброєння і військової техніки, висока швидкоплинність і динамічність бою. можливість різких, майже миттєвих змін обстановки вимагають, насамперед, багатократного збільшення швидкості проходження команд, сигналів та повідомлень для успішного управління військами і зброєю. Адже зволікання з реакцією на розвиток подій, затримка в одержанні даних про противника і про свої війська може призвести до втрати ініціативи і, врешті, до поразки.

Управління військами може здійснюватися у першу чергу, за допомогою засобів зв’язку, шляхом особистого спілкування командирів, через офіцерів штабу, що висипаються у війська, за допомогою різноманітних технічних засобів.

Особисте спілкування дозволяє командиру детально з’ясовувати обстановку, особисто довести до підлеглих або уточнити своє рішення. Особисте спілкування може здійснюватися:

викликом командирів підпорядкованих частин (підрозділів) до старшого начальника;

спільним розміщенням пунктів управління старшого і підпорядкованих командирів, а також командирів взаємодіючих з’єднань (частин, підрозділів).

Крім особистого спілкування застосовується висилка офіцерів штабу в підпорядковані і взаємодіючі війська. Офіцери штабу висиляються з метою передавання наказів, здійснення контролю за виконанням раніше відданих розпоряджень, '"уточнення обстановки безпосередньо на місці в підпорядкованих і взаємодіючих з’єднаннях (частинах) і

надання їм допомоги. Проте в сучасному бою й операції виникає ряд задач по управлінню військами, що взагалі не вбачається можливо вирішити інакше, як тільки за допомогою відповідних засобів військового електрозв’язку: управління літаками в повітрі, бронеоб’єктами на полі бою, управління вогнем ПІ 10 та ін.

Військовий зв’язок - процес обміну повідомленнями в системах управління військами (силами).

Під терміном "військовий зв’язок" варто розуміти не тільки процес обміну повідомленнями між органами управління військами, але і матеріальну основу, основний спосіб забезпечення управління військами і зброєю.

З досвіду Великої Вітчизняної війни успіхи і невдачі бойових дій військ у багатьох випадках залежали від стану зв’язку. Ставка ВГК так характеризувала значення зв’язку: "Втрата зв’язку є втрата управління військами, а втрата управління військами неминуче веде до поразки”.

4

В даний час у військах розгорнута дуже велика кількість систем зв’язку різноманітного призначення, що відрізняються одне від одного не тільки своєю структурою, але і специфікою функціонування і використовуваних засобів зв’язку. Проте усі вони виконують одну функцію - обмін повідомленнями між органами управління військами.

Система військового зв’язку (надалі - система зв’язку) - це частина системи управління військами і зброєю, яка являє собою організаційно-технічне об’єднання сил і засобів зв’язку, призначена для обміну повідомленнями між органами управ­ління.

Система зв’язку, як правило, розгортається відповідно до прийнятої організації управління військами, наявними силами і засобами.

В основу класифікаційної ознаки систем зв’язку можна покласти будь-який предметний показник. Проте найбільш часто системи зв’язку класифікуються за такими ознаками:

5. Належність до системи управління.

6. Ступінь мобільності.

7. Ступінь автоматизації.

За належністю до системи управління, системи зв’язку визначаються (а, отже, і класифікуються) ланкою управління військами. Наприклад, система зв’язку батальйону (дивізіону), система зв’язку полку, система зв’язку дивізії і т.ін.

За ступенем мобільності системи зв’язку класифікуються на стаціонарні і польові. Стаціонарна система зв’язку будується на базі стаціонарних вузлів і ліній зв’язку, польова - на базі польових вузлів і ліній зв’язку.

За ступенем автоматизації системи зв’язку діляться на автоматизовані , неавтоматизовані частково автоматизовані. У автоматизованій системі зв’язку процеси передавання повідомлень, комутації каналів і комутації повідомлень, а також управління зв’язком автоматизовані.

Слово "автоматизована" завжди припускає участь людей у

процесі управління, тому що який би складний алгоритм управління не був реалізований у цифровій обчислювальній машині, завжди може зустрітися ситуація, що не була передбачена цим алгоритмом і, рішення повинна приймати лгодица.

До¹ неавтоматизованих систем зв’язку в даний час відносять системи зв’язку, у‘ яких процеси передавання повідомлень, комутації каналів і повідомлень здійснюються людиною.

5

Рід військового зв’язку — це класифікаційне угрупувакня військового зв’язку, відокремлене за середовищем поширення та засобами, що застосовуються.

У військовому зв’язку розрізняють такі основні його роди: радіозв’язок (прямої видимості, тропосферний, іоносферний., метеорний, супутниковий, радіорелейний зв’язок), нроводовий зв’язок, оптоелектронний зв’язок, гидроакустичний зв’язок та зв”язок рухомими засобами..

З урахуванням видів і родів канали військового електрозв’язку можуть поділятися:

а) за видом зв’язку - на телефонні,- передавання даних, телеграфні, факсимільні, відеотелефониі;

б) за родом зв’язку - на канали радіозв’язку, радіорелейного, тропосферного, супутникового, провідного й оптоелектронного зв’язку;

в) за формою сигналу - носія інформації - на аналогові і цифрові (дискретні);

г) за переданим спектром частот - па канали тональної частоти та широкополосні канали;

д) по засекреченості - на канали засекречені і незасекреченні.

6

і.2. Види і роди військового зв’язку

Військовий зв’язок, відповідно до державного стандарту В 3265-95 на терміни і визначення, по військовому зв’язку, класифікується за видами і родам зв’язку.

Вид військового зв’язку - класифікаційне угрупування військового зв’язку, видокремлене за кінцевим засобом зв”язку.

У військовому зв’язку розрізняють такі основні види електрозв’язку: телефонний зв’язок, телеграфний зв’язок, передавання даних, факсимільний зв’язок і відеотелефонний зв’язок,ФПЗ, сигнальний.

Телефонний зв’язок призначений для передавання мовної інформації і забезпечує безпосередні переговори між командирами й офіцерами штабів (між органами управління). Телефонний зв’язок є найзручнішою й оперативною формою передавання інформації. Він створює умови, близькі до особистого спілкування посадових осіб, що особливо важливо при постановці й уточненні задач, а також при передаванні повідомлень по телефону. Тому телефонний зв’язок знаходить широке застосування у всіх ланках управління військами.

Телеграфний зв’язок призначений для передавання літеро- цифрових повідомлень. За допомогою телеграфного зв’язку забезпечується передавання документів, а також ведення переговорів командирів і офіцерів штабів в основному в оперативно-тактичному і вище ланках управління.

Передавання даних, як і телеграфний зв’язок, призначене для обміну літеро-цифровими повідомленнями, а використовується в автоматизованих системах управління військами і зброєю.

Факсимільний зв’язок служить, в основному, для обміну графічними документами: нанесеною на топокарту тактичною (оперативною) обстановкою, схемами, кресленнями, малюнками в їхньому справжньому вигляді. Факсимільний зв’язок застосовується в оперативній і вище ланках управління,

Відеотелефонний зв’язок є найбільше досконалим засобом спілкування начальників за допомогою засобів електрозв’язку, коли вони не тільки чують, але і бачать один одного.

Всі види електрозв’язку можуть засекречуватися автоматично спеціальною апаратурою.

7

3.3. Принципи побудови системи військового зв’язку.

В даний час існуючими засобами зв’язку практично можливо реалізувати два принципи побудови системи

військового зв’язку:

-на базі ліній прямого зв’язку між вузлами зв'язку пунктів

управління;

-на базі опорних і допоміжних вузлів зв’язку.

Побудова систем зв’язку на базі ліній прямого зв’язку припускає розміщення засобів зв’язку безпосередньо на пунктах управління в складі вузлів зв’язку. При цьому лінія прямого зв’язку можуть бути утворені (розгорнуті) різноманітними засобами зв’язку: радіо, радіорелейними, проводовими, тропосферними т.ін. На кожному інформаційному напрямку від вузла зв’язку при даному принципі побудови системи зв’язку можуть працювати одна або декілька ліній зв’язку.

Принцип безпосередніх (прямих) зв’язків, реалізований у всіх ланках управління, має ряд позитивних властивостей:

8. на здавання каналів в експлуатацію витрачається меньший час, тому що на лініях прямого зв’язку відсутні проміжні пункти комутації каналів (повідомлень);

9. значно спрощується контроль за станом каналів, а також управління лініями і вузлами зв’язку вцілому;

• спрощуються умови організації охорони й оборони вузлів (ліній) зв’язку.

Водночас, системи зв’язку, побудовані на базі ліній прямого зв’язку, мають ряд недоліків. Наприклад, на вузлах зв’язку пунктів управління буде накопичуватись велика кількість каналоутворюючої техніки зв’язку, що призводить до зниження їх мобільності; значно ускладнюється маневр

каналами (і засобами) зв’язку та ін.

Побудова систем зв’язку на базі опорних і допоміжних

вузлів зв’язку має свої переваги:

• робить систему зв’язку більш стійкою, тому що наявність рокад зв’язку між осями ПОМЗ дозволяє здійснити маневр каналами між двома пунктами управління через інші (у випадку виходу з ладу деяких

опорних вузлів і ліній зв’язку) опорні вузли і лінії зв’язку;

10. дозволяє ефективно використовувати багатоканальні засоби;

11. дає можливість швидше встановлювати нові зв’язки радіорелейними і проводовими засобами через найближчий опорний вузол із командирами і штабами, що знаходяться на великому віддаленні та ін.

Проте побудова системи зв’язку на базі опорних й допоміжних вузлів має ряд недоліків: необхідність внесення змін у комутацію каналів на опорних вузлах при переміщенні пунктів управління, складність і громіздкість системи зв’язку, а звідси, труднощі управління такою системою та ін.

У "чистому" вигляді жоден із згаданих засобів побудови військових систем зв’язку практично не використовується. Як правило, застосовується раціональна комбінація обох засобів.

8

1.8. Відповідальність за встановлення і підтримку зв’язку

а) Зв’язок між старшим і підпорядкованими командирами (штабами) організується розпорядженням старшого командира (штабу), тобто зверху до низу.

Відповідальність за зв’язок із підпорядкованими командирами (штабами) покладається на старшого командира (старший штаб). Проте при втраті зв’язку зі старшим командиром (штабом) підлеглий зобов’язаний вжити усіх заходів, що залежать від нього, для його відновлення.

б) Зв’язок між взаємодіючими з’єднаннями, частинами та підрозділами встановлюється, як правило, за вказівкою командира, що організує взаємодію. Він же і відповідає за зв’язок взаємодії.

За відсутністю вказівок на організацію зв’язку взаємодії або при її втраті командири взаємодіючих підрозділів, частин (з’єднань та ін.) зобов’язані негайно вжити заходів до встановлення зв’язку між собою.

Відповідальність за встановлення і забезпечення зв’язку між взаємодіючими підрозділами, частинами (з’єднаннями та ін.) полягає на:

за зв’язок по фронті - на правого сусіда; за зв’язок від тилу до фронту - на командира підрозділу, частини (з’єднання та ін.), що знаходиться в другому ешелоні (резерві) або в тилу;

за зв’язок при діях назустріч друг другу на кожного з взаємодіючих командирі в;

за зв’язок між загальновійськовими підрозділами, частинами (з'єднаннями іа ін.) із підтримуючими підрозділами родів військ і видів збройних сил на командирів

підтримуючих підрозділів (частин, з’єднань та ін.) родів військ і видів Збройних Сил, або на командира, що організує взаємодію.

9

.2. Способи організації радіозв’язку

Радіозв’язок в залежності від обстановки і наявності сил і засобів може бути організований за радіонапрямками, радіомережами або за абонентськими групами кореспондентів. При необхідності прямий радіозв’язок може бути також організовано шляхом взаємного входження в радіомережу (наприклад, взаємодіючими у бою частинами) і шляхом застосування проміжної радіостанції.

Радчонаптмок - це спосіб організації радіозв’язку між двома командирами (штабами), при якому для кожного з них виділяється радіостанція, що працює на радіоданих, встановлених для цього напрямку (мал. 2).

Основним недоліком організації радіозв’язку за напрямком є підвищена витрата частот і радіозасобів на пункті управління старшого штабу.

Радіомережа - спосіб організації радіозв’язку між декількома (трьома і більш) командирами (штабами), при якому в кожного з них виділяється радіостанція, що працює на радіоданкх, встановлених для цієї радіомережі (мал.З).

Радіомережа дає можливість передавати повідомлення одночасно великому числу кореспондентів, використовуючи лише один радіопередавач (радіостанцію). Проте радіозв’язок по радіомережах має меншу тривкість, потайність і меншу пропускною спроможність в розрахунку на одного кореспондента.

У кожній радіомережі і радіонапрямку радіостанція старшого командира (начальника, вищого штабу) є головною, інші - підлеглі.

У радіомережах (радіонапрямках) взаємодії головна радіостанція призначається штабом, що організує взаємодію.

Головні радіостанції радіомереж (радіонапрямків) контролюють дотримання іншими радіостанціями вимог безпеки радіозв’язку, дисципліни і встановленого порядку роботи, регулюють порядок радіообміну, дають дозвіл на встановлення зв’язку між підпорядкованими радіостанціями мережі. Всі вимоги головної станції повинні негайно виконуватися.

10

2.5. Радіорелейний зв’язок. Загальна характеристика радіорелейного зв’язку.

Радіорелейний зв’язок, поєднує в собі ряд позитивних властивостей радіо і проводових засобів та є одним з основних родів зв’язку і дозволяє реалізувати великі можливості для забезпечення управління військами в складній обстановці в усіх видах їхньої бойової діяльності.

Радіорелейні засоби використовуються, як правило, самостійно для розгортання радіорелейних ліній. Вони можуть використовуватися також і для нарощування ліній радіо і проводового зв’язку, і для дистанційного управління радіостанціями середньої і великої потужності.

Радіорелейні засоби дозволяють утворювати якісні канали передавання (групові тракти) первинної мережі військового зв’язку. Зауважимо тут, що груповим трактом первинної мережі військового зв’язку називають сукупність засобів військового зв’язку, що забезпечує передавання сигналів електрозв’язку в смузі частот або зі швидкістю передавання нормалізованої групи каналів тональної частоти.

Особливістю радіорелейного зв’язку є його залежність від рельєфу місцевості. Ця залежність визначається властивостями поширення ультракоротких хвиль, діапазон яких використовується для радіорелейного зв’язку.для безпосереднього зв’язку між двома радіорелейними станціями необхідно, як правило, наявність прямої (геометричної) видимості між антенами цих станцій. Обмежена дальність зв’язку між двома радіорелейними станціями викликає необхідність застосовувати проміжні (ретрансляційні) станції при організації зв’язку на великі відстані.

Радіорелейна лінія (дві і більш радіорелейних станції, розгорнутих на одному напрямку для спільної роботи) подана намал.13.

Мал. 13: Радіорелейна лінія.

Перед розгортанням радіорелейної лінії, як правило, на топографічній карті або на місцевості прокладається траса.

Туасою радіорелейної ліній називається лінія на місцевості або на карті, яка з’єднує точки розміщення кінцевих та проміжних радіорелейних станцій. Траси прокладаються з метою оцінки місцевості (місцевих предметів) на умови проходження радіохвиль (визначення ступеня геометричної видимості між антенами на кожному інтервалі).

Дальність зв’язку й тривкість роботи радіорелейних ліній для кожного типу станцій залежить від довжини інтервалів і максимально припустимого числа проміжних станцій, від рельєфу місцевості й умов розгортання ліній.

Збільшення числа проміжних станцій або довжини інтервалів більше припустимого викликає погіршення якості зв'язку, або повне припинення зв’язку.