2.6. Способи організації радіорелейного зв’язку.

Радіорелейний зв’язок у залежності від обстановки, тактико-технічних даних апаратури, наявності сил і засобів може бути організовано за напрямком і за віссю. В окремих Радіорелейний напрямок - спосіб організації радіорелейного зв’язку між двома командирами (штабами), при якому зв’язок здійснюється по окремій радіорелейній лінії, розгорнутій безпосередньо між ними (мал. 14).

Мал.14: Радіорелейне направлення.

Зв’язок за напрямком є найбільш простим способом організації радіорелейного зв’язку, проте потребує підвищеної витрати радіорелейних станцій на вузлі зв’язку старшого штабу і великого числа частот.

Спосіб організації радіорелейного зв’язку за напрямком використовується у всіх ланках управління військами.

Радіорелейна вісь - спосіб організації радіорелейного зв’язку, при якому зв’язок командира (штабу) із декількома командирами (хптабами) підпорядкованих або взаємодіючих частин здійснюється по одній осьовій радіорелейній лінії, що розгортається як правило, у напрямку переміщення пункту управління старшого штабу (мал. 15).У залежності від кількості підпорядкованих штабів можуть організовуватися дві і більше основних радіорелейних лінії.

Канали зв’язку осьової радіорелейної лінії відгалужуються на кінцевьіх і проміжних станціях і передаються на вузли зв’язку підпорядкованих і взаємодіючих штабів по з’єднуючих лініях.

Радіорелейна вісь як спосіб організації зв’язку має істотний недолік: при виході з ладу однієї проміжної радіорелейної станції порушується зв’язок із декількома кореспондентами.

Мережа радіорелейного зв ’язку - спосіб організації радіорелейного зв’язку, при якому зв’язок командира (штабу) із декількома командирами (штабами) підпорядкованих або взаємодіючих частин (з’єднань та ін.) здійснюється по черзі за допомогою однієї радіорелейної станції (мал.16). при роботі в мережі на хвилю передавача радіорелейної станції старшого командира (штабу) налаштовуються приймачі підпорядкованих (взаємодіючих) штабів, а на хвилю приймача старшого командира (штабу) налаштовуються передавачі підпорядкованих (взаємодіючих) командирів (штабів). Підпорядковані радіорелейні станції мережі працюють у режимі чергового приймання і включаються на передавання за вимогою головної РРСТ мережі або по термінах, визначених розкладом

11

2.1. Тропосферний зв’язок. Загальна характеристика тропосферного зв’язку.

Тропосферний зв’язок, як різновид радіо і радіорелейного зв’язку, грунтується на використанні ефекту розсіювання ультракоротких хвиль на неоднорідностях тропосфери. За допомогою тропосферних станцій можна забезпечувати зв’язок без ретрансляції на 200-250 км, скоротити час на розгортання ліній великої довжини у такий спосіб зменшити потреби в техніці та особовому складі.

Передані сигнали тропосферних станцій приходять у пункт приймання в значній мірі ослабленими. Тому використання тропосферного зв’язку можливо за умови наявності потужних передавачів, високочутливих приймачів, а також антен із великою площею розкриву.

Багатоканальність і висока якість каналів, значна дальність зв’язку на одному інтервалі в порівнянні з радіорелейним зв’язком, швидкість розгортання і встановлення зв’язку, малий вплив висотних ядерних вибухів на тропосферний зв’язок висунула його в ряд найважливіших. Проте необхідно відзначити, що тропосферні засоби зв’язку залишаються усе ще громіздкими і в даний час потрібен біологічний захист особового складу.

2.8. Способи організації тропосферного зв’язку.

Тропосферний зв’язок може організовуватися за напрямком і за віссю.

Напрямок тропосферного зв’язку - спосіб організації тропосферного зв’язку між двома командирами (штабами), при якому зв’язок здійснюється по окремій тропосферній ЛІНІЇ, розгорнутої безпосередньо між ними (мал. 17).

Вісь тропосферного зв ’язку - спосіб організації тропосферного зв’язку, при якому зв’язок командира (штабу) із декількома командирами (штабами) здійснюється по одній осьовій тропосферній лінії (мал.18).

12

Широке поширення у військах одержав проводовий зв’язок. Він вигідно відрізняється від інших родів зв’язку тим, що його засоби найбільш повно відтворюють голос, немов зближуючи переговори по засобах зв’язку до особистого спілкування.

Телефонний проводовий зв’язок застосовується для безпосередніх переговорів посадових осіб штабів, передавання команд, наказів, розпоряджень, повідомлень та ін. і використовується у всіх ланках управління військами.

Для організації проводового зв’язку використовуються різноманітні засоби: проводові лінії, каналоутворюючи засоби, комутаційні, спеціальні й кінцеві засоби військового зв’язку. Проводові лінії поділяються на: постійні (повітряні і кабельні) і польові (кабельні). Постійні повітряні лінії зв’язку (ППЛЗ) являють собою сталеві або мідні (біметалічні) дроти, підвішені на дерев’яних або залізобетонних опорах. Постійні повітряні лінії зв’язку легко руйнуються противником.

Постійні кабельні лінії зв’язку можуть бути наземними і підземними (підводними). Найбільше стійкі від ураження противником підземні лілії зв’язку.

У порівнянні з іншими засобами електрозв’язку, проводові засоби забезпечують велику багатоканальність, кращу якість каналів зв’язку, незначно випромінюють електромагнітні хвилі, що не дозволяє радіорозвідці противника вести радіоперехоплення у бойових умовах, а також практично не схильні до атмосферних і навмисних радіоперешкод.

Водночас, проводові засоби зв’язку мають ряд істотних недоліків: велику уразливість від засобів враження противника; складність розгортання проводових ліній; громіздкість матеріальної частини; труднощі в охороні й і обороні проводових ліній та ін.