1.5. Економічна характеристика району розташування господарства

Район розташування господарства відноситься до числа сільськогосподарських районів області з добре розвинутою промисловістю.

Провідною галуззю народного господарства є сільське господарство (зернові культури, садівництво, технічні культури, овочі) та промисловість (переробка цукрового буряка, молока, овочів і фруктів). Крім того, добре розвинуте тваринництво м'ясо-молочного направлення. Особливе місце займає продукція хімічної промисловості по виготовленню шин для автотранспортних засобів. Переробкою деревини господарство не займається.

Для надання технічної допомоги і контролю за веденням лісового господарства за господарством закріплено ДП „БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЛІСГОСП".

Лісистість адміністративного району, на території якого розташоване господарство складає 1.1%.

Ліси господарства на території району розташовані компактно і представлені чотирма окремими контурами, найбільше із них урочище „Кошик", загальна площа якого становить 199.0 га. Полезахисні лісовії смуги (27 шт.), розташовані в межах сільськогосподарських угідь, закріплених за університетом.

Район розташування господарства характеризується добре розвинутої-мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності господарства є Біла Церква- Володарка, яка проходить по межі господарства в південно-східній частий та Біла Церква - Глибочка - Пилипча, яка проходить по центральній частиі господарства і є основною у веденні лісового господарства. Протяжність лісогосподарських доріг на території лісового фонду господарства складає 3 км.

Лісове господарство в економіці району розташування займає не значне місце. Наявні в лісовому фонді місця відпочинку (10.6га), біополяни (5.3га) ті декоративні галявини (0.5 га) використовуються для потреб господарства Випас худоби в лісовому фонді не проводиться і лісовпорядкуванням не| проектується.

З побічних лісових користувань мають місце - заготівля лікарської і технічної сировини, збір грибів і ягід місцевим населенням для власних потреб.

Полювання має спортивний характер.

Рівень інтенсивності ведення лісового господарства спрямований на посиленні біосферних функцій наявних вже лісів, їх водо-охоронно-водорегульованих і грунтоохоронно-протиерозійних функцій, підвищенні біорізноманіття, біокліматичного потенціалу агроландшафтів, де вони розміщені або межують з ними.

Технічне і транспортне забезпечення не достатнє для виконання запроектованих заходів.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 70 %. Виробничим фондом господарство забезпечене на 90 %, житловим на 50 %. Кадрами постійних робітників господарство забезпечене на 80 %. Нестача поповнюється за рахунок студентів та тимчасових робітників.

Розділ 2

2.1. Проведення лісовпорядних робіт в ндлг.

Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу науково-дослідного лісового господарства було проведено в 2008 році Українською лісовпорядною експедицією Українського державного лісовпорядного проектного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України.

Роботи виконувались по 1 розряду відповідно до вимог: Закону України "Про охорону навколишнього природного середо­вища" (1991); Закону України „Про природно-заповідний фонд України"(1992); Закону України "Про тваринний світ"(1993); Закону України "Про рослинний світ"(1993); Закону України „Про вищу освіту"; Лісового кодексу України (1994); Водного кодексу України (1995); робочих правил з впорядкування лісового фонду України(2004); постанови ВР України "Про Червону книгу України"(1992); державної програми "Ліси України"на 2002-2015 роки; протоколу першої лісовпорядної наради; протоколу другої технічної наради за підсумками польових робіт; Статуту університету; ухвал Вченої ради університету; Положення про навчально-дослідне лісове господарство; інших законодавчих актів та нормативних документів Уряду. Держкомлісгоспу України, Мінекобезпеки України.

Лісовпорядкування 2008 р. проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об'єднаних одним віком і способом рубки лісу.

Первинною обліковою одиницею є таксаційний відділ, а первинною розрахунковою одиницею - господарська секція.

Проведене лісовпорядкування НДЛГ методом класів віку дозволило виділити 7 кварталів площею від 29 до 44 га, 125 таксаційних виділів з середньою площею 2,1 га (табл..4 ).

Таблиця 4. Основні показники проведеного лісовпорядкування в НДЛГ

Показники	Одиниці вимірювання	Обсяги
1.Площа лісовпорядкування	га	270.5
в т.ч. з використанням аерофотознімків	га	270.5
2.Кількість кварталів	шт.	7
3.Площа кварталів:
-максимальна	га	44
-мінімальна	га	29
-середня	га	39
4.Кількість таксаційних виділів	шт.	125
5.Середня площа таксаційного виділу	га	2.1
б.Закладено площадок вимірювально-перелікової таксації	шт.	130
7.3акладено площадок на визначення сум площ поперечних перерізів деревостанів	шт.	265
8.3акладено пробних площ - усього	шт.	1
в т.ч. на рубки догляду	шт.	-
9.Кількість планшетів	шт.	3

Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для коригування запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення відносних повнот під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці „Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1,0", розроблених кафедрою лісової таксації УСГА, затверджених Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.

Квартальна мережа винесена в натуру при лісовпорядкуванні і закріплена квартальними стовпами на місцевості та створена нова нумерація кварталів.

Основою формування ландшафту, таксаційної ділянки, топографічної ситуації, при проведенні базового лісовпорядкування, послужили чорно-білі аерофотознімки масштабу 1: 12000 зальоту 1994 року та топографічні карти.

При проектуванні рубок формування і оздоровлення лісів лісовпорядкування керувалось «Правилами поліпшення якісного складу лісів», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №724 та «Санітарними правилами в лісах України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року №555.

При проектуванні рубок догляду в рекреаційних лісах (особливо захисні земельні ділянки лісового фонду - ділянки лісів навколо оздоровчих та рекреаційних територій) лісовпорядкування керувалось "Тимчасовими технічними вказівками по впорядкуванню лісів рекреаційного призначення (М.,1980 р.), "Робочими правилами по впорядкуванню рекреаційних лісів" (ВО "Укрдержліспроект",1985 р.).

В об'єктах природно-заповідного фонду лісогосподарські заходи проектувались у повній відповідності з діючим Законом України "Про природно-заповідний фонд України", "Лісовим кодексом України", "Методичними рекомендаціями щодо режиму збереження лісових екосистем на територіях природно-заповідного фонду України різних категорій" та відповідними положеннями про природно-заповідні об'єкти.

Проектування по відновленню лісів і лісорозведенню проводилось згідно «Правил відтворення лісів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 303.

Оцінка якості лісових культур і природного поновлення при переведенні їх у вкриті лісовою рослинністю землі зроблена у відповідності до «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінці якості лісокультурних об'єктів», введеною в дію наказом Мінлісгоспу України від 08.07.1997 р. №62, а оцінку якості лісових культур чагарників та окремих порід зроблено згідно листа Держкомлісгоспу України за №02-31/749, «Щодо оцінки якості лісових культур чагарників та окремих другорядних порід» від 27.03.2001 р.

Селекційна оцінка визначена для пристигаючих і стиглих насаджень, сосни, у відповідності з рекомендаціями по селекційній інвентаризації лісів України, розробленими УкрНДІЛГА.

Для визначення класів бонітету насаджень використовувались бонітетні таблиці М.М.Орлова.