5. Правові основи формування і функціонування підприємницької діяльності.

Діяльність підприємства спирається на правові основи, які викладені в Господарському кодексі України, Законах України "Про власність", "Про іноземні інвестиції", "Про господарські товариства" та інших чинних на території України законодавчих актах.

Вони встановлюють основні цілі, принципи діяльності, види і організаційні форми підприємств та їх об'єднань, порядок створення і реєстрації, механізм підприємницької діяльності, регламентують господарську, економічну та соціальну діяльність незалежно від форми власності, регулюють відносини з державою та іншими об'єктами господарювання, визначають відповідальність, порядок ліквідації і реорганізації підприємства.

6. Законодавчі вимоги до формування і функціонування підприємств, їх сутність і вплив на результати виробничої діяльності.

Підприємство створюється згідно з рішенням підприємств-засновників або за рішенням трудового колективу. Воно може бути створене внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України, а також шляхом виділення зі складу діючих підприємств чи організацій одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їх

174

трудових колективів, якщо на це є згода власника або уповноваженого ним органу.

Державна реєстрація створеного підприємства здійснюється згідно з "Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" у відповідному виконавчому комітеті ради народних депутатів або державній адміністрації за місцем розташування підприємства. Для цього в органи місцевої влади подаються заява, рішення засновника про створення, статут, документ, що засвідчує сплату реєстраційного збору, та інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України. Дані про державну реєстрацію повідомляються міністерствам фінансів і статистики, а підприємство включається до Державного реєстру від дня його реєстрації. Перереєстрація підприємства здійснюється у такому ж порядку, як і реєстрація.

Підприємство діє на основі статуту, затвердженого власником (власниками) майна. У статуті визначаються власник, найменування і місцезнаходження підприємства, предмет та мета його діяльності, органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу та його виборних організацій, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації й припинення існування. У назву підприємства входять його назва (завод, фабрика, майстерня та ін.) і вид (приватне, колективне, державне, акціонерне товариство тощо). До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини (колективні підприємства, кооперативи); про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про товарний знак тощо. У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).

Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, а також інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджету; надходження від роздержавлення і приватизації власності; придбання майна іншого підприємства чи організації; безплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, окремих громадян тощо.

175

Підприємству надається право, якщо інше не передбачено статутом, передавати безплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам та іншим підприємствам засоби виробництва і матеріальні цінності з дозволу власника або уповноваженого ним органу. Володіння і користування землею та іншими природними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату з умовою своєчасного проведення природоохоронних заходів за рахунок власних коштів або інших джерел. Підприємство має право випускати, купувати і продавати власні цінні папери юридичним особам та громадянам України чи інших держав.

7. Види підприємств, що діють в Україні згідно з Господарським кодексом України.

У ст. 63 Господарського кодексу України зазначено, що в Україні залежно від форм власності можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, засноване на власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство колективної власності, засноване на основі колективної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);

- комунальне підприємство, засноване на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Залежно від способу утворення та формування статутного

|юнду в Укра'їні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності

176

об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство створюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств.