- •Дифтонги:
- •Рекомендована література:
- •В латинській мові 16 приголосних
- •Правила наголосу:
- •Перша відміна іменників.
- •Іменник – nomen substantivum з рода:
- •2 Числа:
- •Перша відміна іменників
- •Рекомендована література:
- •Друга відміна іменників
- •Рекомендована література:
- •Третя відміна іменників
- •Рекомендована література:
- •Четверта відміна іменників
- •Рекомендована література:
- •Пята відміна іменників
- •1.Які іменники відносяться до п’ятої відміни?
- •2. Яке значення іменників 5-ї відміни? Рекомендована література:
- •Рекомендована література:
- •Третя відміна прикметників
- •Рекомендована література:
- •Лобна кістка
- •Ступінь порівняння прикметників
- •Ступінь порівняння прикметників.
- •Дієслово
- •Рекомендована література:
- •Чисельник і займенник
- •Рекомендована література:
- •Порядкові чисельники
- •Прислівник. Сполучник. Прийменник Рекомендована література
- •Сполучник.
- •Прийменник.
- •Короткі відомості про рецепт
- •Рекомендована література:
Ступінь порівняння прикметників
План
Ступінь порівняння прикметників.
Прикметники з закінченнями ( gen. - ntis)
Якісні прикметники мають 3 ступеня порівняння:
Звичайну ( gradus positivus)
Вищу (gradus comparativus)
Найвищу ( gradus superlativus)
Звичайна ступінь - це прикметники в формі 1,2,3 відмін. (flavus - жовтий, 1оngus - довгий, latus - широкий)
Виша ступінь прикметників утворюється від основи звичайного ступеня прикметників шляхом приєднання до неї суфікса (-іог) для утворення форми чоловічого і жіночого родів; суфікса (-іus) - для середнього роду. (latus - широкий, lat-ior -ширший, lat-ius -ширше) brevis -короткий, brevior, brevius.
Вища ступінь відмінюється як 3-тя відміна.
Найвища ступінь показує найбільшу ступінь яка утворюється шляхом приєднання до неї суфікса -іssim і закінчення прикметників 1-ї групи для чоловічого роду- us; для жіночого роду -а, для середнього роду -um.
Longus (довгий), longissimus
Вrevis (короткий), brevissimus
Simplex (простий), simplicissimus
Для утворення найвищого ступеня: звичайна ступінь (основа + іоr
(m, f) або -ius (n) )
найвища ступінь (основа +issim, + -us (m), -a (f), - um(n)/
simplex (ius), simplicis, -issim, -us, -a, -um -найпростіші. Прикметники закінчуються в m - на (-еr), утворюють найвищу ступінь шляхом приєднання до форми називного відмінку однини суфікса -rsm з закінченнями (m- us, f-а, n-um).
Асеr +rim+us (-а, -um) -гостіший
Niger + rim + us ( -a, -um) -чорніший
Прикметники цієї ступені відмінюються як іменники 1-ї і 2-ї відмін.
Якщо до дієслівної основи додати закінчення -us, в gen. - ntis. Одержимо прикметники з однаковими закінченнями для всіх родів. Міsce –re, misct-ns (змішуваний -ае, -се). Solve –re, solve –ns (розчиняючий -ае, -се).
1. Прикметники 1-ї відміни мають в називному відмінку однини закінчення , закінчення –us, в тій самій формі мають прикметники...........................відміни.
Дієслово
План
Загальні відомості про дієслово.
Відмінювання дієслів.
Основа дієслова.
Вживання дієслів в рецепті.
Рекомендована література:
А.П.Буркат "Латинский язык и основи ветеринарной терминологии", К, "Выща школа" 1989г. ст.68, &32-36; ст. 69.
В.Д.Вульф "Латинский язык и основи ветеринарной терминологии", М, "Агроопромиздат" 1988г ст.114-118, & 15-18
Дієслово виражає дію предмета або стан предмета.
Неозначена форма ( infinitives) , dare – давати, recspere –брати.
Два числа: однина (singularis), множина (pluralis), recipe- візьми, ecipite - візьміть.
3 особи: 1- persona prima- я даю
2 - das- ти даєш
3 - dam -він дає.
3 способи: наказовий – iporativus misse – змішай;
дійсний – sndicativus
умовний –coniunctivus – нехай буде змішано.
2 стани: активний – activum, пасивний – passivum.
6часів: із яких в рецептах зустрічається одне – теперішній час ( praesens) do- я даю.
4 дієвідміни: основа дієслова і його дієвідміна визначається і в неозначеній формі (infinitives) по голосній, яка стоїть перед закінченням –re.
1 дієвідміна curare – лікувати; signare –позначати, dare – давати а (are)
2 дієвідміна е (ere) miscere –змішувати,
3 дієвідміна e (ere) recipere –брати, dividere – розділяти
4 дієвідміна і (ire) nutrire – кормити
для того щоб визначити основу потрібно забрати. В 1,2,3 і 4 дієвідміні –re (основа закінчується на голосну). В 3 –ere (основа закінчується на приголосну).
1 дієвідміна:
Agitare |
Збовтувати |
Colare |
Цідити |
Date |
Давати |
Filtrare |
Фільтрувати |
Servare |
Зберігати |
Signare |
Позначати |
Sterilisare |
Стерилізувати |
Amare |
Любити |
2 дієвідміна :
miscere -змішувати
3 дієвідміна:
Conspegere |
Посипати |
Coquere |
Варити |
Dividere |
Розділяти |
Repetere |
Повторяти |
Contundere |
Товкти |
Solvere |
Розчиняти |
Dormire |
Спати |
Concsdere |
Різати |
4 дієвідміна:
аudire - слухати;
finire - закінчувати.
Наказовий спосіб:
Відміна |
Неозначена форма |
Наказовий спосіб |
|
|
|
Singularis |
Pluralis |
1 |
Signare |
Signa (-re) |
Signate (-re, -te) |
2 |
Miscere |
Misce |
Miscete |
3 |
Recipere |
Recipe |
Recip –ite |
4 |
Finire |
Fini |
Finite |
Дієслово має 4 головних форми з яких в короткому курсі латинської мови вивчаються : ………….1 особа однини.
Неозначена форма дієслова має закінчення……………….
Розрізняють……………дієвідмінювання дієслів; ознакою 1-ї дієвідміни є голосна -а перед закінченням неозначеної форми; 2 дієвідміна -………….., 3 дієвідміна - е(………..); 4 дієвідміна -…………………..(довге).
4. В рецептах зустрічаються форми наказового способу…………..особи однини.