Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Латинська мова. Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
865.28 Кб
Скачать

Прислівник. Сполучник. Прийменник Рекомендована література

  1. А.П.Буркат "Латинский язык и основи ветеринарной терминологии", К, "Выща школа" 1989г. ст. 155-157, & 86-87. 97

  2. В.Д.Вульф "Латинский язык и основи ветеринарной терминологии", М, "Агроопромиздат" 1988г ст. 121, & 19.

Незмінна частина мови, яка вказує як, де, коли і чому проходить дія. В рецептах вживається: аna, statum -заразне, citus - швидкий, cito -швидко, sic - так, quantum - скільки, satis - досить, gratis - безкош­товно.

Сполучник.

В рецептах використовують еt - і, ut - щоб, seu - або. Сполучник - це службова частина мови, яка служить для зв'язку між окремими частинами складного і членами простого речення.

Прийменник.

Прийменник - це частина мови, яка служить для зв'язку слів у реченні: аd- до, в, для; per - через, протягом; сum - з, разом; е, ех - із, з; рro - для; inter - між; infra- під; trans - через.

  1. Латинські прийменники потребують двох відмінків – знахідного або....................

  2. Орудного відмінку потребують 7 прийменників.

  3. Прийменники іn і.......... потребують 2-х відмінків: знахідного і……………..

  4. Всі інші латинські прийменники потребують………… відмінка.

  5. В рецептах зустрічаються прийменники рег, рго, ех,……………………..

Терміном називають слово або словосполучення, яке виражає певне поняття в науці і техніці.

Методична термінологія - сукупність термінів, які вживаються в області медицини. А ветеринарна термінологія є різновидом медичної термінології зі своїми специфічними особливостями. Терміни, з якими ми зустрічаємося при вивченні спец дисциплін, поділяються на:

  • анатомічні

  • клінічні

  • фармацевтичні

В латинській мові, як і в українській, порядок слів вільний, тобто окремі члени речення можуть займати будь-яке місце, яке залежить від логічного наголосу.

Найчастіше вживається такий порядок слів: на першому місці стоїть підмет, потім присудок, а в кінці речення означення після означуваного слова. Такий порядок слів називають граматичним.

Короткі відомості про рецепт

План

  1. Що таке рецепт?

  2. Основні частини рецепту.

  3. Додаткові надписи в рецептах.

  4. Основні скорочення в рецептах.

Рекомендована література:

  1. А.П.Буркат "Латинский язык и основи ветеринарной терминологии", К, "Выща школа" 1989г. ст.169, &96, ст. 169-172, & 97-99. 2. В.Д.Вульф "Латинский язык и основи ветеринарной терминологии", М, "Агроопромиздат" 1988г ст.73-81, & 47-50

Рецепт - це письмове звернення лікаря до фармацевта з проханням приготувати лікарський засіб з зазначенням способу застосування.

Рецепти виписуються на стандартних бланках, розбірливо, без виправлень.

В верхній частині друкується штамп лікувальної установи. Під штампом ставиться дата, дані про хвору тварину, ПІБ лікаря, що виписав рецепт. (Це перша частина рецепту - inscriptio -надпис)

Друга частина рецепту - praepositio (звернення лікаря до фармацевта). Пишеться на латинській мові і починається словом Recipe (Rp):

Третя частина рецепту (основна) Designatio materiarum (позначення лікарських речовин). В ній переліковуються лікарські засоби, з яких необхідно виготовити ліки і їх кількість. Кожна речовина пишеться з нового рядка в родовому відмінку однини або множини. Rp: acidi acetylsalicylici 5,0

(Візьми: Ацетилсаліцилової кислоти 5,0)

Після назви назви лікарського засобу ставиться вагова кількість його в знахідному відмінку. ( В грамах, міліграмах, літрах, мілілітрах або одиницях дії) .

Rp: Acidi acetylsalicylici 10,0

Rp: Streptomycini 500 000 Е.Д.

Rp: Olei Menthae gtts X

Якщо лікарські речовини виписуються в однакових кількостях ( аnа - порівну) Rр: Оlеі сатрhorati

Оlеі Hyoscyami

Chloroformii аа 15,0

В складному рецепті спочатку пишеться основна лікарська речовина , потім додаткова (одна або декілька) ,потім речовини які додають запаху чи смаку (якщо потрібно) і формоутворююча речовина (якщо кількість формоутворюючої речовини точно визначити неможливо, то пишуть quantum satis - скільки потрібно).

Четверта частина рецепту містить вказівки фармацевту (змішай, отримай певну лікарську форму, в чому видать, скільки доз видать).

Мisce. Da. Signa змішай. Видай. Познач.

Misce fiat ungventum -Змішай, нехай утвориться мазь.

Da in charta cerata. -Видай в вощеній бумазі.

Dentur tales doses питего 10. -Нехай будуть видані такі дози номером 10.

П'ята частина рецепту signatura (позначення, в якому вказується детально спосіб вживання ліків. (Пишеться після слова signa). Ця частина рецепту пишеться на рідній мові.

Шоста частина рецепту –nomen medici. Рецепт завершується підписом лікаря, інколи печаткою лікувального закладу (яди, сильнодіючі речовини).

Додаткові надписи в рецептах:

  • На одному бланку не більше двух рецептів;

  • Значок між рецептами ( #);

  • Якщо ліки треба приготувати швидко - в верхньому правому кутку ( сіto -швидко, або сіtissime - дуже швидко);

  • Якщо по даному рецепту необхідно отримати ліки двічі (гереte, або гереtatur -повтори, нехай буде повторено).

Скорочення в рецептах;

Rp.

Візьми

M.D.S.

Змішай. Видай. Познач.

M.f

Змішай, нехай утвориться.

D.t.d.n

Нехай будуть видані такі дози числом.

āā

По, порівну.

q.s.

Скільки потрібно.

1. Прочитайте і перекладіть:

Rp: Solutionis Ralii permanganatis 0,1% - 500 ml

D.S.

Rр: Оlеі іесоris ЗО ml

Gelatosae 15,0

Aquae destillatae ad 200,0

М.f. emulsum.

D.S.

2. Перекладіть на латинську мову: Візьми: Анальгіну 0,5 грама

Нехай будуть видані такі дози числом 10 в таблетках.

Познач.

  1. А .П. Буркат «Латинский язык и основи ветеринарной терминологии», Киев «Выща школа» 1989г.

  2. В.Д. Вульф «Латинский язык й основи ветеринарной терминологии», Москва В.О. «Агропромиздат» 1988г.

  3. І.Я. Козовик, Л.Д. Шипайло "Підручник латинської мови", видавниче об'єднання "Вища школа" головне видавництво, Київ 1976р.

  4. З.М. Филиппович «Латинский язык», издательство «Вища школа» Киев 1972г.

  5. Я.И. Яковлев, З.М. Колпаков «Фармакология с рецептурой», Москва «Колос» 1972г.

  6. В.Г. Западнюк, М.О. Гарбарець "Фармакологія з рецепту­ рою", Київ "Вища школа" 1989

3