- •Міністерство освіти і науки України
- •Ім. М. Туган-Барановського
- •Управління фінансовою санацією підприємства
- •Донецьк – 2004
- •Тема 1. Сутність управління фінансовою санацією підприємства
- •1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
- •Фактори, що зумовлюють різні види кризи
- •1.2. Економічна сутність санації підприємств
- •1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
- •1.5. Класична модель фінансової санації
- •Тема 2. Санаційний контролінг
- •2.1. Визначення та функціональне призначення санаційного контролінгу
- •2.2. Створення системи раннього попередження та реагування
- •2.3. Характеристика стратегічного та оперативного контролінгу
- •Тема 3. Складання і погодження плану фінансової санації підприємства
- •3.1. Характеристика плану санації
- •План санації
- •Загальна характеристика підприємства:
- •Стратегія санації або оперативна crash програма:
- •План санаційних заходів:
- •Ефективність санації та заходи для реалізації плану
- •3.2. Складові плану санації
- •3.3 Порядок складання та затвердження плану санації
- •Тема 4. Санаційний аудит
- •4.1. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
- •4.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
- •4.3. Аудит фінансової сфери підприємства
- •4.4. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
- •4.5. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
- •4.6. Акт аудиторської перевірки
- •Тема 5. Санація балансу
- •5.1. Мета та порядок санації балансу.
- •5.2. Формування санаційного прибутку
- •5.2. Механізм зменшення статутного капіталу
- •Тема 6. Внутрішні джерела фінансової санації підприємства
- •6.1. Фінансові джерела санації
- •6.2. Основні напрямки здійснення санації та санаційні заходи
- •6.3. Корегування грошових потоків підприємства
- •Тема 7. Зовнішні джерела фінансової санації підприємства
- •7.1. Структурна характеристика зовнішніх фінансових джерел санації
- •7.2. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •7.3. Альтернативна санація
- •7.4. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •7.5. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •Тема 8. Санаційна реструктуризація підприємства
- •8.1. Правові основи реструктуризації підприємств
- •8.2. Види реорганізації
- •8.3. Складання розподільного балансу
- •Тема 9. Державна фінансова підтримка санації підприємства
- •9.1. Головні критерії відбору підприємств для надання цільової комплексної державної підтримки
- •9.2. Форми та методи державної фінансової підтримки санації
- •9.3. Характеристика форм державної підтримки
- •Тема 10. Оцінювання вартості майна підприємства
- •10.1. Етапи оцінювання вартості майна підприємства
- •10.2. Методи оцінки
- •10.4. Визначення вартості бізнесу.
- •Тема 11. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства
- •11.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •11.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •11.5. Задоволення претензій кредиторів
- •11.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- •11.7. Мирова угода
- •11.8. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •Тема 12. Санація суб’єктів господарювання з урахуванням сфери діяльності
- •Витяг з Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника і (або) визнання його банкрутом”
- •Положення про порядок навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
- •Перелік питань за яким провадиться навчання арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
- •Очередность удовлетворения требований кредиторов
- •Список літератури по курсу
Положення про порядок навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
Це Положення розроблено відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та визначає порядок навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
1. Загальні положення
1.1. Навчання арбітражних керуючих здійснюється відповідно до Переліку питань, за яким проводиться навчання арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (додаток 1).
1.2. Навчання здійснюється на договірних умовах між навчальним закладом та фізичною особою, яка претендує на право здійснення функцій арбітражного керуючого.
1.3. Навчальні заклади, з якими укладено договори про навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (додаток 2), можуть здійснювати безкоштовне навчання представників Міністерства економіки України та підпорядкованих йому територіальних органів (далі - регіональні управління).
1.4. Навчання арбітражних керуючих проводять навчальні заклади, які здійснюють свою діяльність відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. N 228 ( 228-94-п ) "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів", від 12 лютого 1996 р. N 200 ( 200-96-п ) "Про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів" та які уклали відповідні договори про навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих з Міністерством економіки України.
1.5. Перелік навчальних закладів, яким надано право здійснювати навчання, опубліковуються в друкованих виданнях та на зовнішній WEB-сторінці Міністерства економіки України.
1.6. Навчальний заклад подає до Міністерства економіки України інформацію про дату іспиту в тижневий термін після формування навчальної групи.
1.7. За підсумками навчання навчальний заклад видає відповідне свідоцтво (додаток 3).
1.8. Навчальний заклад, який здійснює навчання, веде реєстрацію виданих свідоцтв.
2. Підготовка та підвищення кваліфікації
2.1. Підготовка осіб, які претендують на право здійснення функцій арбітражного керуючого, проводиться з метою підвищення відповідного рівня їх знань.
2.2. Для перевірки рівня знань осіб, які претендують на право здійснення функцій арбітражного керуючого, створюються екзаменаційні комісії (у кількості не менше п'яти чоловік), до складу яких входять представники Міністерства економіки України (його регіональних управлінь), арбітражних судів, державної госпрозрахункової установи Агентства з питань банкрутства та інших державних органів (за їх згодою). Крім того, до складу екзаменаційних комісій можуть залучатися представники інших закладів освіти, установ та організацій, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), які працювали за відповідним фахом (за їх згодою).
2.3. Організація роботи екзаменаційних комісій здійснюється на базі навчальних закладів, які уклали договір про навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих з Міністерством економіки України.
2.4. Склад працівників Міністерства економіки України, які беруть участь у роботі екзаменаційних комісій, затверджується наказом.
2.5. Персональний склад членів екзаменаційних комісій погоджується управлінням з питань власності та банкрутства Міністерства економіки України.
2.6. Екзаменаційна комісія виконує такі функції:
призначає місце, дату та час проведення іспиту;
приймає рішення про допущення до складання іспиту;
у разі недопущення до складання іспиту, надає письмове повідомлення з обгрунтуванням причин;
визначає форму проведення іспиту;
визначає кількість питань у білеті;
проводить іспит претендентів;
затверджує результати іспиту.
2.7. Навчальний заклад, на базі якого організовується робота екзаменаційної комісії, виконує такі функції:
приймає, перевіряє та готує до розгляду екзаменаційної комісії документи осіб, які претендують на отримання кваліфікаційного свідоцтва;
розробляє перелік екзаменаційних питань;
розробляє екзаменаційні білети;
розробляє екзаменаційні тести;
за згодою управління з питань власності та банкрутства Міністерства економіки України залучає до складу екзаменаційної комісії представників арбітражних судів, державної госпрозрахункової установи Агентства з питань банкрутства та інших державних органів, закладів освіти, установ та організацій, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які працюють за відповідним фахом (за їх згодою).
2.8. Для участі в іспиті претендент подає:
копію документа про вищу освіту;
копію документа, що підтверджує особу (подається особисто).
2.9. Якщо відсутні необхідні документи, перелічені в пункті 2.8, претендент до іспиту не допускається. При усуненні недоліків претендент має право повторно подати документи до екзаменаційної комісії.
2.10. Іспит проводиться в присутності не менше трьох членів екзаменаційної комісії. Іспит може проводитися в усній або письмовій формі, а також у формі письмового тестування. Форма проведення іспиту визначається екзаменаційною комісією.
2.11. Для проведення іспиту у формі письмового тестування екзаменаційна комісія не пізніше ніж за два тижні до дати іспиту подає на погодження до Міністерства економіки України форми тестів.
2.12. Члени екзаменаційної комісії перед початком іспиту роз'яснюють претендентам правила та вимоги щодо його проведення.
2.13. Екзаменаційна комісія проводить іспит претендентів. У разі необхідності екзаменаційна комісія може проводити додаткову співбесіду.
2.14. Іспит претендентів проводиться в такому порядку: кожен з них отримує білет, який містить не менше трьох питань у межах навчальної програми. Завдання полягає у наданні вичерпних відповідей на поставлені в білеті питання, а також, за потреби, на додаткові запитання.
2.15. При проведенні іспиту в усній формі кожного претендента екзаменують не менше двох членів екзаменаційної комісії.
2.16. Оцінка результатів іспиту здійснюється за системою "склав / не склав".
2.17. Рішення, прийняті екзаменаційною комісією за результатами її роботи, оформлюються протоколом екзаменаційної комісії. Рішення приймається більшістю голосів. Якщо однакова кількість голосів - голос голови або заступника голови комісії є ухвальним.
2.18. Екзаменаційна комісія складає протокол у двох примірниках, який підписується всіма членами екзаменаційної комісії, що приймали іспит, засвідчується підписом керівника та печаткою навчального закладу, на базі якого організовано роботу екзаменаційної комісії. Перший примірник зазначеного протоколу передається до Міністерства економіки України, другий зберігається навчальним закладом протягом трьох років від дати їх оформлення.
2.19. Протокол екзаменаційної комісії повинен містити рішення про затвердження:
списку осіб, які брали участь у іспиті;
результатів іспиту та співбесіди;
результатів іспиту в цілому.
2.20. Оформлення свідоцтва здійснює навчальний заклад, на базі якого організовано роботу екзаменаційної комісії.
2.21. Навчальний заклад, на базі якого організовано роботу екзаменаційної комісії, веде реєстрацію виданих свідоцтв. У тижневий термін після проведення іспиту навчальний заклад подає до Міністерства економіки України інформацію про фахівців, яким було видано свідоцтва.
3. Контроль за видачею свідоцтв
3.1. Контроль за видачею фахівцям свідоцтв здійснюється Міністерством економіки України, яке веде загальну реєстрацію виданих свідоцтв, що обов'язково включає такі відомості про фахівця:
прізвище, ім'я та по батькові;
місце роботи та посада;
домашня адреса, паспортні дані, номер телефону (за наявності);
номер та дата видачі свідоцтва;
місце навчання;
де і коли складав іспит.
3.2. Підвищення кваліфікації проводиться у випадку, якщо фахівець протягом трьох років після отримання свідоцтва не здійснював діяльності за відповідним фахом.
3.3. Підвищення кваліфікації фахівців проводиться у порядку, установленому цим Положенням.