Тема 1. Предмет, задачі і логіка курсу „економіка праці і соціально – трудові відносини”

1.1. Мета, завдання, об’єкт, предмет, метод і інформаційна база вивчення дисципліни.

1.2. Структура і логіка дисципліни „Економіка праці і соціально – трудові відносини”, її методичне забезпечення.

1.1. Мета, завдання, об`ект, предмет, метод і інформаційна база вивчення дисципліни

„Економіка праці і соціально-трудові відносини” – це самостійна дисципліна, яка є одним з курсів у фаховій підготовці працівників з економіки підприємства, банківської, бухгалтерської і фінансової справи та інших економічних і управлінських спеціальностей, є нормативною дисципліною, яка. Окрім традиційних для економіки праці розділів, включає також блок соціально – трудових відносин.

Це наука про працю, засоби праці, характер праці, за допомогою яких людина впливає на процес праці, де формуються соціально-трудові відносини як стрижень суспільних відносин на рівні економіки в цілому, регіону, підприємства, колективу. Дисципліна вивчає людський капітал, трудовий потенціал, зайнятість і безробіття, ринок праці як сучасний фактор формування робочої сили підприємства, ефективність, продуктивність, нормування праці, мотивацію трудової діяльності, заробітну плату і її державне регулювання, тобто організаційні, економічні і соціальні компоненти процесу праці.

Основною метою навчальної дисципліни є формування у студентів – майбутніх фахівців з економіки і управління – системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми розвитку і регулювання соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях, забезпечення ефективної зайнятості населення, оптимізації і використання трудових ресурсів, формування колективу працівників підприємства, підвищення ефективності і продуктивності праці і її оплати тощо.

Досягнення передбаченої мети зумовило необхідність постановки та розв’язання сформованого комплексу завдань:

• Оволодіння студентами базовими знаннями з питань сутності економіки праці та соціально – трудових відносин на макро- і мікрорівні;

• Навчити студентів використовувати здобуті знання з метою підвищення їх адаптивності до сучасних умов ринку праці;

• Дати студентам загальні ґрунтовні навички наукового аналізу соціально – трудових процесів на всіх рівнях, викликати у них інтерес до наукових досліджень у цій сфері;

• Сформувати доцільне ставлення студентів до власного трудового потенціалу, вміння нарощувати й ефективно використовувати свій людський капітал, забезпечувати власну конкурентоспроможність на ринку праці, усвідомлено досягати реалізації своїх інтересів у соціально – трудових відносинах;

Об`єктом вивчення дисципліни „Економіка праці та соціально – трудові відносини” є система економічних, соціальних і організаційних відносин між людьми з приводу відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці.

Предметом вивчення дисципліни є сукупність принципових теоретичних і практичних питань економічної теорії ринку праці, об’єкту купівлі-продажу на ньому, практичних навичок, визначення організації праці, проблем формування людського капіталу і його ефективного використання у сфері праці, стимулювання ефективної діяльності людей, їх взаємин у процесі виробництва і реалізації товарів, формування персоналу в умовах адаптації підприємства та його трудового колективу до роботи в мінливих ринкових умовах з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.

Методи наукового дослідження економіки праці і соціально – трудових відносин в ринковій економіці слід поділити на загальнонаукові та специфічні. Загальнонауковим методом дослідження тенденцій розвитку суспільної праці та соціально – трудових відносин є діалектичний метод, що включає такі базові положення:

• Необхідність розглядати всі економічні аспекти праці у взаємозв`язку та взаємообумовленості, в динаміці, оновленні і розвитку;

• Врахування закону перетворення простих кількісних змін у комплексні якісні;

• Розгляд боротьби між старими й новими відносинами у сфері праці у властивих явищам внутрішніх протиріччях;

Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань при дослідженні проблем економіки праці й соціально-трудових відносин використовуються й специфічні методи дослідження:

• Історико-логічний метод використано при дослідженні соціально-трудового напрямку економічної думки, еволюції праці як чинника виробництва, характеристик відтворення населення, концепцій людського капіталу та людського розвитку, міжнародного досвіду регулювання зайнятості та розвитку соціального партнерства;

• Класифікаційно-аналітичний метод – при дослідженні компонентів трудового потенціалу, основних видів інвестицій в людський капітал, зайнятості, безробіття, соціально-трудових відносин, умов праці, форм і систем її оплати тощо;

• Економіко – математичні методи – для виявлення взаємозв`язків між інвестиціями в людський капітал та економічними результатами людської діяльності на різних рівнях. Розрахунку показників зайнятості і безробіття, розробки методики безтарифної моделі оплати праці тощо;

• Методи статистичного аналізу – для оцінки стану та динаміки змін різних показників трудового потенціалу, зайнятості безробіття, рівня життя населення України тощо;

• Графічно-аналітичний метод – для наочної ілюстрації досліджуваних соціально-економічних явищ та процесів рисунками та діаграмами.

Перераховані методи далеко не вичерпують арсенал методів дослідження, використовуваних при аналізі соціально-трудових процесів загалом. При вивченні матеріалів різних тем, виконанні творчих завдань, при пошуку відповіді на запитання та завдання самостійної роботи можна значно розширити цей перелік.

Інформаційні джерела вивчення дисципліни „Економіка праці та соціально – трудові відносини”:

• Законодавство України про працю. Кодекс законів про працю України, закони, прийняті Верховною Радою України, постанови і укази, що стосуються праці та працюючих, оплати праці, умов праці, трудової діяльності, працівників, роботодавців;

• Статистична база для дослідження соціально – трудових процесів в Україні досить багата. Крім загального „Статистичного щорічника України”, який містить основну інформацію про всі напрями соціально – економічного розвитку, Держкомстат України щорічно видає дуже багато різних спеціалізованих статистичних збірників, які містять корисну інформацію. Найкориснішими для дослідження цих проблем є щорічники „Економічна активність населення України”, „Праця в Україні”, „Доходи і рівень життя населення України”, „Регіональний людський розвиток”, „Соціальні індикатори рівня життя населення”, „Витрати і ресурси домогосподарств України” тощо;

• Документи і матеріали Міжнародної організації праці (МОП);

• Наукові видання – монографії, автореферати дисертацій, наукові статті, матеріали наукових конференцій з проблем економіки праці та соціально – трудових відносин;

• Періодичні видання – наукові економічні та суспільно – політичні журнали „Україна: аспекти праці”, „Демографія та соціальна економіка”, міжвідомчий науковий збірник „Зайнятість та ринок праці”, газета „Праця і зарплата” тощо.