Тема 7.2. Форми бухгалтерського обліку

1. Меморіальне — ордерна форма бухгалтерського обліку.

2. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

3. Таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку

4. Спрощена форма бухгалтерського обліку

Використання різних облікових регістрів і технічних засобів в обліку приводить до створення різних форм бухгалтерського обліку, які відрізняються одна від одної за кількістю облікових регістрів, їх призначенням, змістом, формою і зовнішнім виглядом; послідовністю і способом записів в облікові регістри; взаємозв'язком регістрів хронологічного і систематичного, синтетичного й аналітичного обліку.

Форма бухгалтерського обліку - система взаємопов'язаних облікових регістрів з певною методикою відображення господарських операцій, хронологічними і систематичними записами.

У нашій країні застосовують такі основні форми обліку: меморіально-ордерну, журнально-ордерну і форму бухгалтерського обліку, основану на широкому використанні сучасних ЕОМ.

1. Меморіальне — ордерна форма бухгалтерського обліку

Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку створена в 1928-1930 роках на базі контрольно-шахової форми. Вона вдосконалювалась за рахунок впровадження в облік найраціональніших засобів і прийомів бухгалтерського обліку. У завершеному вигляді, що встановився, меморіально-ордерна форма була рекомендована до впровадження "Положенням про документи та записи в бухгал­терському обліку підприємств і господарських організацій". Цим документом регламентовано складання меморіальних ордерів для відображення кореспонденції рахунків з усіх госпо­дарських операцій, а також передбачено ведення Головної книги за дебетом і кредитом синтетичних рахунків.

Суть меморіально-ордерної форми обліку полягає в тому, що на основі перевірених і згрупованих документів складають ме­моріальні ордера із зазначенням кореспондуючих рахунків, на яких повинні бути відображені господарські операції.

Текст	Дебет		Кредит		Сума
	Шифр рахунку	Номер картки	Шифр рахунку	Номер картки

Сума прописом (грн.)

Головний (старший) бухгалтер. Склав бухгалтер

Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку, який називається реєстраційним журналом. Він призначений для порядкової реєстрації меморіальних ордерів і контролю за їх зберіганням.

Зареєстровані меморіальні ордери записують у систематич­ний регістр синтетичного обліку - Головну книгу, причому за дебе­том рахунку показують кореспондуючі рахунки, що кредитуються, а за кредитом - рахунки, що дебетуються. В кінці місяця дебетові й кредитові обороти кожного рахунку переносять в оборотну відомість синтетичних рахунків, в якій виявляють остачі за рахунками на кінець місяця. Обороти усіх рахунків порівнюють із загальною су­мою реєстраційного журналу; вони повинні бути однаковими. Аналітичний облік за цією формою ведуть у картках, записи в які роблять безпосередньо з первинних документів, доданих до ме­моріальних ордерів.

Після закінчення місяця складають оборотні відомості за ра­хунками аналітичного обліку і звіряють їх підсумки з відповідними сумами оборотної відомості за синтетичними рахунками. На основі звірених даних оборотної відомості за синтетичними рахунками складають сальдовий баланс та інші звітні форми.

Меморіально-ордерна форма обліку має чимало недоліків, суть яких полягає у відокремленні аналітичного обліку від синте­тичного, повторенні тих самих записів у різних регістрах і потребі вибирати дані при складанні звітності.

2. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку є резуль­татом добору найпрогресивніших за економічністю й технічним удо­сконаленням прийомів, досягнутих бухгалтерським обліком за весь час його існування, а також результатом творчого пошуку вчених і практиків. Уперше вона була застосована на початку 40-х років. У 1949 р. Міністерством фінансів були розроблені й рекомендовані всім галузям промисловості типові регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Це було початком її масового впро­вадження. В результаті вона швидко набула поширення. В 1960 р. на основі єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку Мінфіном введені в дію нові типові регістри журнально-ордерної форми бух­галтерського обліку для всіх галузей народного господарства. Після цього вона почала називатися єдиною журнально-ордерного формою рахівництва.

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципі ведення з усіх операцій нагромаджувальних журналів-ордерів (табл. 7.1). За зовнішнім виглядом - це аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції якого облічують в даному журналі-ордері. Записи в журнали-ордери роблять на підставі первинних чи зведених документів, а та­кож допоміжних відомостей, і меморіальні ордери не складають. Го­сподарські операції записують за дебетом і кредитом кореспондую­чих рахунків /шаховий принцип/.

Це зменшує обсяг облікової роботи, унаочнює й підвищує якість облікових даних. Підсумки журналів-ордерів за місяць пере­носять до Головної книги, на основі якої складають баланс (рис.7.3.).

У більшості журналів-ордерів синтетичний і аналітичний облік поєднують. Аналітичний облік відокремлюють тільки за тими рахунками, за якими є велика кількість облічуваних об'єктів матеріали, готова продукція. За цими аналітичними рахунками складають сальдові й оборотні відомості.При журнально-ордерній формі обліку скорочується кількість облікових регістрів, синтетичний облік поєднується з аналітичним, забезпечується протягом місяця рівномірний запис операцій в облікові регістри, підвищується якість обліку й звітності.

Щоденні

записи

Щомісячні

записи

Звірка

записів

Рис.7.2 Схема журнальної форми обліку

Але журнально-ордерна форма має й недоліки - через складність і громіздкість деяких журналів-ордерів неможливо зро­бити повну механізацію обліку.

Реєстри бухгалтерського обліку

№ журналів	№ відомостей	Найменування та призначення облікових реєстрів
1	2	3
Облік грошових коштів і грошових документів
1.		Журнал № 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33
	1.1	Відомість за дебетом рахунка 30
	1.2	Відомість за дебетом рахунка 31
	1.3	Відомість за дебетом рахунка 33

Продовження Таблиці7.1

1	2	3
Облік довгострокових і короткострокових позик
2.		Журнал № 2 за кредитом рахунків 50, 60
Облік розрахунків, довгострокових і поточних зобов’язань
3.		Розділ І. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68) Розділ ІІ. Облік розрахунків із бюджетом, облік довгострокових і поточних зобов’язань (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69)
	3.1	Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками
	3.2	Відомість аналітичного обліку розрахунків з дебіторами
	3.3	Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками
	3.4	Відомість аналітичного обліку виданих та одержаних векселів
	3.5	Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями
	3.6	Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом
Облік необоротних активів і фінансових інвестицій
4.		Розділ І. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів і зносу необоротних активів (за кредитом рах.10, 11, 12, 13, 19) Розділ ІІ. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рах.14,15,18,35)
	4.1	Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій
	4.2	Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій
	4.3	Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів
Облік витрат
5,5А		Розділ І. Журнал № 5, 5А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 Розділ ІІ. Журнал № 5, 5А за кредитом рахунків із журналів 1, 2, 3, 4, 6 Розділ ІІІ. Журнал № 5А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91 Розділ ІІІ А Журнал № 5А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91 Розділ ІІІ Б Ж. № 5А за кредитом рах.за 20,22,39,65,66 Розділ ІV Журнал № 5, 5А – аналітичні дані до рах.28
	5.1	Відомість аналітичного обліку запасів

Продовження Таблиці7.1

1	2	3
Облік доходів і результатів діяльності
6		Розділ І. Журнал № 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79 Розділ ІІ. Аналітичні дані про доходи
Облік власного капіталу й забезпечення зобов’язань
7		Журнал № 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49
	7.1	Відомість аналітичних даних рахунка 42 “Додатковий капітал”
	7.2	Відомість аналітичних даних рахунка 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”
	7.3	Відомість аналітичних даних рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат та платежів”
	8	Відомість позабалансового обліку
		Головна книга
		Реєстр депонованої заробітної плати
		Бухгалтерська довідка
		Аркуш - розшифровка

3. Таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку

При таблично-автоматизованій формі бухгалтерського обліку облікова інформація може передаватися за каналом зв'язку з місць її виконання /цех, склад і т.п./ безпосередньо на обчислювальну установку.

Облікова інформація, що надійшла, автоматизовано оброб­ляється на ЕОМ з більшою швидкістю. Результати обробки даних друкуючі пристрої ЕОМ виводять на друк. Це можуть бути докумен­ти і регістри будь-якої форми на рулонному

папері - платежі, вимоги, доручення, лімітно-забірні карти, платіжні відомості, машинограми синтетичного й аналітичного обліку, Головна книга, баланс тощо.

Аналітичні й синтетичні рахунки на ЕОМ обробляють сортуванням машинних документів, підрахунками сум і друком відповідних регістрів. При цьому на магнітну стрічку фіксуються результатні дані за синтетичними і аналітичними рахунками. Отри­мані дані використовуються для складання звітності.

Регістрами при таблично-автоматизованій формі обліку є ма­шинограми. Вони застосовуються на друкуючих пристроях ЕОМ в один прийом на основі відповідних масивів інформації. Зведені регістри і звітність розробляють за даними зведеної інформації, що є на машинних носіях, заповненими при створенні машинограми.

Таблично-автоматизована форма обліку найбільш повно відповідає вимогам, що пред’являються до бухгалтерського обліку. При ній забезпечується повний взаємозв'язок даних синтетичного і аналітичного обліку, оскільки всі облікові показники отримують на основі єдиної вихідної інформації й автоматично.

Вона дає можливість автоматизувати всі ділянки обліку, підвищити його оперативність і достовірність при одночасному ско­рочені кількості облікового персоналу, вирішити проблему безпе­рервного контролю за основними господарськими операціями.

Машинограма оборотного балансу синтетичних рахунків за березень 200_ р.

Залишок на початок місяця	Шифр рах.	Оборот за місяць	Залишок на кінець місяця
Дебет Кредит		Дебет Кредит	Дебет Кредит
2456730	10	463480 395650	2524560
480630	40	54650 61860	487840
480650	20	145600 354940	271310
965340	22	546450 650280	961510
548920	26	324120 410605	462435
340950	28	310850 360540	291260
624570	30	458640 440690	642520
540520	31	140110 120600	560030
220520	43	69100 70140	221560
12456620 12456620		2356810 2356810	12887790 12887790

4. Спрощена форма бухгалтерського обліку

Згідно даним документам підприємства малого бізнесу самостійно обирають форму бухгалтерського обліку. Підприємства матеріальної сфери виробництва використовують регістри передбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку, а підприємства торгівлі і постачальницько-збутових видів діяльності використовують регістри спрощеної форми обліку.

На початковому етапі обліку проводиться суцільне документування всіх господарських операцій. Для документування малі підприємства можуть використовувати типові міжвідомчі та відомчі форми первинної документації.

На наступному етапі обліку проводиться реєстрація відомостей, що складаються на основі первинних та зведених документів та складання регістрів обліку і фінансової звітності.

На малих підприємствах застосовується два види спрощених форм бухгалтерського обліку:

- проста форма (без використання регістрів обліку майна);

- форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна.

При простій формі обліку малі підприємства здійснюють не більше 100 господарських операцій за місяць. При цій формі-реєстрація первинних облікових документів, відображення госпо­дарських операцій на рахунках, визначення фінансового результату ведеться в одному регістрі - книзі обліку господарських операцій за формою № К-1. Ця книга є комбінованим регістром аналітичного та синтетичного обліку. На підставі цього регістра складається фінан­сова звітність. Книга обліку господарських операцій повинна бути прошнурована, пронумерована, засвідчена підписами керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства.

В ній записуються залишки на початок року за кожним видом засобів, капіталу та зобов'язань.

На підставі первинних документів всі господарські операції поточного місяця послідовно відображають позиційним способом у графі 3 "Зміст операції". Кожна господарська операція, зареєстрована в книзі відображається одноразово в "Дебет" і "Кредит" рахунків обліку засобів, власного капіталу та зобов'язань.

Дані за місяць з усіх відомостей переносяться у регістр форми № В-9, на підставі якої складається оборотна відомість по рахункам синтетичного обліку, їх дані використовуються для складання бухгалтерського балансу.