Тема 9. Основи бухгалтерської звітності.

1 Поняття та якісні характеристики звітності.

2. Класифікація звітності та її користувачі.

3. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності.

4. Форми фінансової звітності.

5. Виправлення помилок у фінансовій звітності.

6. Взаємозв’язок компонентів фінансової звітності.

1 Поняття та якісні характеристики звітності.

Фінансова звітність - це завершальна стадія облікового процесу. Вона має велике значення в управлінні підприємством, її показники характеризують фінансовий стан підприємства за звітний період.

По даним звітності проводиться аналіз активів, зобов'язань та власного капіталу. Крім того управління господарством потребує періодичного узагальнення і подання фінансової інформації для прийняття економічних рішень. Інформація про фінансову звітність необхідна державним органам для формування макроекономічних показників, тобто: своєчасності сплати податків і розподілу ресурсів; визначення національного доходу тощо.

Складовою частиною фінансової звітності є фінансові звіти.

У П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Більшість науковців-практиків (професор В.В.Сопко, Ф.Ф.Бутинець, Н.М.Ткаченко) визначають, що фінансова звітність це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальнюючої інформації про фінансовий стан діяльності підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період, у встановленій формі для прийняття користувачем визначених ділових рішень.

Метою фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства. Звітність повинна задовольняти інтереси користувачів(керівництво фірм, компаній, акціонерних компаній, комерційних партнерів, кредиторів підприємств, податкову інспекцію та громадськість), яким необхідна інформація про діяльність підприємства. Отримана інфор­мація потрібна для прийняття управлінських рішень.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, суб'єкти підприємницької діяльності повинні надавати такі види фінансової звітності: річну та квартальну.

Річна звітність включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, примітки.

Квартальна звітність складається з Балансу та Звіту про фінансові результати.

Особливістю складання фінансової звітності малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів є те, що вони складають квартальну та річну звітність по спрощеній формі звітності, тобто квартальна і річна звітність складається з двох форм: Балансу та Звіту про фінансові результати. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність повинна мати такі якісні характеристики:

• зрозумілість, тобто доступність для розуміння користувачем;

• доречність, вплив на економічні рішення користувачів, оцінку теперішніх, майбутніх подій, прогнозування результатів діяльності та інші якісні характеристики;

• достовірність – без суттєвих помилок та упередженості, і користувачі можуть покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, буде відображати дійсний стан справ.

• зіставність - існує можливість порівняти фінансові звіти.

2. Класифікація звітності та її користувачі.

Для управління і складання звітності її класифікують за ознаками: змістом і джерелами складання; термінами подан­ня; обсягом; періодичністю пред'явлення; охоплення усіх видів діяльності; розподілом за галузями господарства; характером на­правлення і використання; роллю в управлінні народним господар­ством; ступенем використання обчислювальної техніки; способом відправлення (рис 9.1).

Рис.9.1. Класифікація звітності

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

• забезпеченості зобов’язань підприємства;

• визначення сум дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства, інших рішень.

3. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності.

Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансових звітів може бути поділений на кілька етапів, основними з яких є:

• закриття рахунків доходів і витрат;

• визначення чистого фінансового результату звітного періоду;

• інвентаризація залишків на рахунках активів та зобов’язань;

• внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилення даних обліку від даних інвентаризації);

• складання Звіту про фінансові результати, Балансу та інших форм фінансової звітності;

• коригування показників звітності і підготовка Приміток щодо подій після дати балансу.

4. Форми фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінан­сові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний ка­пітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показни­ками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові ре­зультати.

Форми фінансових звітів є взаємозв'язаними, взаємодоповнюючи­ми, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших подій.

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відоб­ражає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Можна виділити такі особливості складання балансу.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриттю його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 37. Бухгалтерський баланс складається за формою, встановленою Мінфіном України.

У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду. Статті балансу групуються за певною ознакою.Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу. Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації.

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87: зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, — операційної, фінансової та інвестиційної (рис. 9.2).

Рис.9. 2. Джерела інформації для заповнення форми №2.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансо­вою діяльністю.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складо­вою еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу влас­ного та позикового капіталу підприємства.

З погляду передбачуваності виділяють також надзвичайні дохо­ди та витрати, що утворилися внаслідок надзвичайних подій. Над­звичайна подія — будь-яка подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона по­вторюватиметься періодично або в наступному періоді.

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або зби­ток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капі­талу підприємства і відображається у балансі.

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог П(С)БО 4 "Звіт про рух гро­шових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 квітня 1999 № 87. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності пов­ної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Звіт про фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахуван­ня: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяль­ності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінан­сові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів(рис.9.4).

Існують два методи трансформації звіту про фінансові результа­ти для отримання інформації про рух грошових коштів:

• прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;

• непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

Рис. 9. 3. Класифікація надходження і вибуття грошових коштів.

Використання зазначених методів приводить до однакових результатів. У ПБО 4 використовується непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів.

Звіт, про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо роз­криття його статей регламентуються П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал", затверджений на­казом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

Рис. 9.4. Трансформація даних звіту про фінансові результати згідно з касовим методом.

У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

— фінансова — прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

— фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

Наведені концепції капіталу приводять до таких концепцій:

— збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих ак­тивів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких ви­плат власникам або внесків власників протягом даного періоду;

— збереження фізичного капіталу — прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потуж­ності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

Вибір підприємством відповідної концепції має базуватися на потребах користувачів фінансових звітів.

Примітки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінан­сових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають: 1) облікову політику підприємства — як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;

2) інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

3) інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.