Тема 1.1. Поняття і зміст господарського обліку і господарської діяльності.

1. Поняття, загальна характеристика господарського обліку, його місце в системі управління підприємством.

2. Вимоги до обліку, облікові вимірники.

3. Види господарського обліку, характеристика і роль їх у менеджменті.

1. Поняття, загальна характеристика господарського обліку, його місце в системі управління підприємством.

Економіка кожного суспільства являє собою сукупність різних видів діяльності, результатом якої є створення матеріальних благ і їх рух до споживача. Організаційною формою господарської діяльності є підприємство як самостійний господарюючий суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство має в своєму розпорядженні господарські засоби – будівлі, машини, матеріали, товари, грошові кошти та джерела господарських засобів. Необхідною умовою є праця. Затрати праці включаються разом з матеріальними затратами та іншими засобами виробництва до вартості виготовлених виробів, уречевлених в них.

Господарська діяльність складається з господарських процесів, котрі поділяються на господарські операції.

Господарські операції – являють собою факти господарського життя, економічні події, що відбуваються на підприємстві, і пов’язані з рухом його майна, власного і залученого капіталу. Цей рух проходить при здійсненні господарських процесів, котрі є основою функціонування підприємства.

Г роші Засоби виробництва...Виробництво... Готова продукція Гроші/

Кругооборот засобів

Так, на виробничому підприємстві (фабриці, заводі) характерні операції із закупівлі сировини та інших матеріалів складають у своїй сукупності процес заготівлі; операції з виготовлення із сировини та інших матеріалів виробів утворюють процес виробництва; операції з продажу вироблених виробів належать до складу процесу реалізації.

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю. Щоб керувати підприємствами необхідно мати відомості про господарську діяльність кожного підприємства: розміри й склад його засобів, коштів. Вони можуть бути одержані лише завдяки обліку (рис.1.1.)

Облік існує давно. Хоч не існує точної дати виникнення обліку, однак вчені вважають, що це епоха палеоліту. З розвитком людського суспільства, котре для задоволення своїх потреб здійснювало господарську діяльність, яка вимагає постійного управління і контролю, розвивався і сам облік.

Дія

Дані

Рис. 1.1. Місце обліку в розробці рішень компанії

Облік – це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації фактів, процесів, подій природи або суспільного життя. Спостереження зводяться до визначення змістовної характеристики об’єкта обліку, яку потрібно облічити, тобто до визначення предметної суттєвості об’єкта обліку, вимірювання – до вираження об’єкту обліку в визначених одиницях вимірювання, реєстрація – до фіксації даних про предметну суттєвість (властивість) об’єкта обліку, одиниць його виміру та інших характеристик.

Якщо процес обліку відбувається над об’єктами господарського характеру, то такий облік називають господарським.

Господарський облік - це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою контролю та управління нею.

Метою господарського обліку являється спостереження за виконанням підприємством своїх завдань для того, щоб сприяти найкращому задоволенню потреб суспільства.

Підкреслюючи значення обліку в управлінні господарською діяльністю, І.Шерр ще наприкінці ХІХ ст. писав, що “Бухгалтерський облік – непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного підприємства”.

2. Вимоги до обліку, облікові вимірники.

Для успішного використання показників обліку в управлінні вони мають відповідати певним вимогам (рис.1.2.).

Рис.1.2 Вимоги до обліку.

Д ля відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик в обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові і грошові (рис.1.3.).

Рис.1.3. Вимірники бухгалтерського обліку.

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, площі, потужності тощо. Вони мають свої переваги і недоліки. Без натуральних вимірників не можна скласти виробничий план з номенклатури виробів, проаналізувати використання матеріальних ресурсів, балансів. Проте натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних об'єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу — днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд робочого часу й оплати праці.

Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості об'єктів обліку. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, для визначення результатів і рентабельності діяльності, здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами. Як і натуральний, грошовий вимірник має певні переваги і недоліки.

3. Види господарського обліку, характеристика і роль їх у менеджменті

Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, використовують три види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний (рис.1.4.).

Господарський облік.

Оперативний облік

Статистичний облік