23

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено

на засіданні кафедри БЖД та БК

протокол № 7 від “21” березня 2003 р.

Тираж 200

Вимогам, що ставляться до

навчально-методичних видань,

відповідає

Зав. кафедри _____________ / Битько М.М./

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

з курсу “Залізобетонні та кам’яні конструкції”

для студентів усіх форм навчання

спеціальності 7.092101.

Весь цифровий і фактичний матеріал та бібліографічні

Відомості перевірено. Зауваження рецензента враховано.

Зав. кафедри ____________________ / Битько М.М./

Укладачі: _______________________

_______________________

_______________________

Відповідальний редактор ________________________

Рецензент _____________________________________

Черкаси ЧДТУ 2003 рік

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Залізобетонні та кам’яні конструкції” для студентів спеціальності 7.092101 “Промислове та цивільне будівництво” / Укл.: М.М. Битько, Черкаси: ЧДТУ, 2003. – 24 с.

Методичні вказівки дають можливість виконання лабораторних робіт студентами з курсу “Залізобетонні конструкції”. На їх основі дано отримання експериментально-теоретичних даних визначення напружено-деформованого стану балок при дії згинаючого моменту та поперечної сили.

Укладач: М.М. Битько

кандидат технічних наук, доцент

Відповідальний за випуск В.М. Величко

Рецензент Л.В. Отмані - асистент

Лабораторна робота № 1

ВИПРОБУВАННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ БАЛКИ НА ЗГИНАННЯ

З РУЙНУВАННЯМ ЗА НОРМАЛЬНИМ ПЕРЕРІЗОМ

1. Мета і задачі випробування

Основною метою проведення лабораторної роботи № 1 є закріплення знань, набутих студентами в процесі вивчення теоретичного курсу "Залізобетонні конструкції" відносно міцності, жорсткості та тріщиностійкості нормальних перерізів залізобетонних елементів, що згинають­ся.

Під час випробування дослідної залізобетонної балки за нормальним перерізом визначають:

• тріщиностійкість нормальних перерізів - ;

• прогин у середині прольоту - ;

• несучу здатність за нормальними перерізами /міцність/ - ;

• характер тріщинотворення й руйнування.

З цією метою в процесі випробувань проводять такі вимірювання й спостереження:

• вимірюють прогин дослідної балки в місці дії найбільшого згинаючого моменту за допомогою індикатора годинникового типу И-1 з точ­ністю вимірювання 0,01 мм;

• визначають деформації бетону в стисненій зоні балки за допомогою тензометра Аістова, встановленого в зоні чистого згину балки (база тензометра 100 мм, ціна поділки = 0,001 мм);

• визначають деформацію поздовжньої арматури в середині прольоту балки за допомогою тензометрів Гюйгенберга (база тензометра = 20 мм, ціна поділки = 0,001 мм).

2. Характеристика дослідної балки, матеріалів і випробувальної установки

Дослідна залізобетонна балка прямокутного поперечного перерізу проектних розмірів 20 х 12 см, прольотом 120 см армована двома плоскими зварними каркасами. Повздовжна робоча арматура розтягнутої зони виконана із сталі класу А-1 діаметром Ø - 12 мм. Поперечна ар­матура - із сталі того самого класу діаметром Ø 6 мм, з кроком стержнів, що дорівнює 15 см. Схема армування дослідної балки показа­на на рисунку 1. Фактичні розміри балки визначають з точністю до 0,1 см і записують до журналу випробувань.

Рисунок 1

Балки, що випробовуються, виготовляють із важкого бетону класу В-20. Одночасно із бетону того самого складу виготовляють куби розміром 15 х 15 х 15 см для визначення міцності бетону в момент ви­пробування балки.

Міцностні й деформативні характеристики бетону та арматури, використаних для виготовлення дослідних зразків, визначають за формулами і таблицями, наведеними в СНиІІ 2.03.01-84.

Дослідну балку випробовують на чистий згин на спеціальній установці, змонтованій в пресі ПГ-125.

Балки навантажують за допомогою гідравлічного пресу марки ПГ-125. Навантаження на балку передається через верхню траверсу, яка має дві опори, відстань між якими дорівнює 40 см. У свою чергу балку встановлюють на нижню траверсу, яка має дві шарнірнонерухомі опо­ри, відстань між якими дорівнює 120 см.

Схема випробувань дослідної балки і розстановки вимірювальних приладів показана на рисунку 2.

Рисунок 2