Висновки за виконаною роботою

37. Чим пояснюється перевищення дійсної несучої здатності дослідної балки над теоретичною величиною ?

36. Чим пояснюється відхилення дослідної величини прогину балки від теоретичного значення ?

39. Як зміниться дійсна несуча здатність дослідної балки за нормальним перерізом, якщо збільшити міцність бетону вдвічі у порівнянні з розрахунковою?

40. Як зміниться дійсна несуча здатність дослідної балки за нормальним перерізом, якщо збільшити площу робочої поздовжньої арматури вдвічі?

41. Як зміниться висота стисненої зони бетону у дослідній балці в стадії руйнування в разі збільшення міцності бетону вдвічі порівняно з розрахунковим значенням.

42. Чи має вплив на несучу здатність нормальних перерізів дослідної балки кількість встановленої поперечної арматури її міцність?

43. Чи .впливає міцність поздовжньої арматури на момент появи першої тріщини в дослідній балці?

44. Як впливає міцність бетону на момент появи нормальних трі­щин у дослідній балці?

Лабораторна робота № 2

ВИІІРОБУВАНІІЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ БАЛКИ НА ЗА ПОХИЛИМ ПЕРЕРІЗОМ

1 Мета й задачі випробувань

Основна мета даної лабораторної роботи полягає в тому, щоб студенти практично закріпили знання, одержані в процесі вивчення теоретичного курсу "Залізобетонні конструкції", які стосуються визначення несучої здатності й тріщиностійкості похилих перерізів елементів, що згинаються.

У ході виконання лабораторної роботи ставиться задача привити студентам навички наукових досліджень. Задачі випробувань такі:

• визначити вплив міцності бетону стисненої зони на несучу здатність похилого перерізу;

• виявити вплив кроку поперечних стержнів на несучу здатність похилого перерізу елементів, що вгинаються.

Під час випробування залізобетонної балки визначають:

• міцність (несучу здатність) похилих перерізів дослідної балки під дією поперечної сили;

• поперечну силу в момент появи першої похилої тріщини в похилих перерізах;

• характер тріщинотворення і причину руйнування балки (текучість поперечної арматури).

Для розв'язання поставлених задач у процесі випробування вико­нують такі вимірювання й спостереження:

• фіксують деформації поперечної арматури тензометрами Гюйгенберга з точністю вимірювань (ціна поділки) 0,001 мм;

• заміряють деформації поздовжньої розтягнутої арматури тими самими тензометрами;

• визначають деформацію стисненої зони бетону за допомогою тензометра Аістова з точністю вимірювань (ціна поділки) 0,001 мм, вста­новленого посередині прольоту балки на базі 100 мм.

2. Характеристика дослідної балки

Випробувана балка (рисунок 6) прямокутного поперечного перерізу проектних розмірів висотою 20 см, шириною 12 см і довжиною 140 см, армована двома плоскими зварними каркасами. Продольна робоча арматура розтягнутої зони виконана із двох стержнів діаметром 18 мм, класу А-ІІ. Монтажна поперечна арматура - із стержневої арматури діаметром 6 мм, класу А-1. Крок стержнів на опорній ділянці беруть 15 см.

Балки виготовляють із простого бетону класу В-20. Для визначення міцності бетону в момент випробування балок одночасно випро­бовують куби розміром 15 х 15 х 15 см, виготовлені із бетону того са­мого складу, що й балка.

Перед випробуванням балки визначають фактичні розміри її поперечного перерізу, оскільки вони можуть відрізнятися від проектних.

Випробування балки виконуються на спеціальній установці, описа­ній у лабораторній роботі № 1.