Методика й опрацювання результатів випробувань
Балку завантажують двома зосередженими силами, розташованими в 1/3 прольоту, ступенями, що дорівнюють 5 - 10 кН.
Оскільки навантаження, що створюється пресом, значно перебільшує масу балки і траверси, цими двома навантаженнями нехтують.
Після кожного ступеня навантаження записують покази приладів. Дані заносять до таблиці журналу випробувань.
У міру
завантаження залізобетонної балки
фіксують характерні моменти випробування,
а саме: за якого навантаження з'явилась
перша похила тріщина
,
коли напруження в поперечній арматурі
досягли границі текучості (руйнування
балки по похилому перерізу
).
По закінченні випробувань в лабораторному журналі замальовують схему руйнування балки і характер розвитку тріщин з указанням навантаження, за якого вони з'явились, і місця їх розташування.
Після закінчення випробувань необхідно провести опрацювання показів приладів з метою визначення напружень у поздовжній і поперечній арматурі, у стисненій зоні бетону, а також визначити деформації випробуваної балки. Методика знаходження вищезазначених параметрів аналогічна викладеній у лабораторній роботі № 1, тому детально тут не розглядається.
Після опрацювання результатів випробувань у журналі будують графіки їхньої залежності від навантаження.
Порівняння теоретичних і дослідних даних
Зіставлення даних теоретичного розрахунку з результатами експерименту дає можливість встановити розходження між теоретичними й дослідними значеннями поперечної сили, за якої з'явилась перша похила тріщина і балка зруйнувалась.
Для цього визначають процентне відхилення:
- за якого з'явилась перша похила тріщина
(11)
- за якого балка зруйнувалась
.
(12)
З опрацьованих результатів випробувань балки і порівняння теоретичних І дослідних величин роблять висновки. У висновках необхідно дати оцінку міцності похилих перерізів балки. При цьому слід відзначити характер руйнування балки (пластичний чи крихкий) і т.п.
Запитання для самоперевірки
Розрахунок дослідної балки
1. Розрахункова схема дослідної балки.
2. Із сталі якого класу виконана поздовжня і поперечна робоча арматура дослідної балки?
3. Як теоретично обчислити значення поперечної сили, за якої з'являється перша похила тріщина?
4. Як
визначити зусилля
,
що сприймається поперечною
арматурою?
5. Як
теоретично визначити поперечну силу
,
що сприймається поперечними стержнями
і бетоном у похилому перерізі?
6. Як зміниться несуча здатність дослідної балки по поперечній силі в разі зменшення (збільшення) кроку поперечних стержнів удвічі?
7. Як зміниться несуча здатність дослідної балки по поперечній силі в разі зменшення (збільшення) марки бетону на один ступінь?
8. Як зміниться несуча здатність дослідної балки за поперечною силою в разі зменшення (збільшення) діаметра поперечних стержнів вдвічі?
Випробування балки
9. Якими приладами вимірюють деформації бетону?
10. Те саме, деформації арматури?
11. На якій базі були встановлені прилади, що заміряли деформації бетону в розтягненій зоні дослідної балки?
12. На якій базі були встановлені прилади, що заміряли деформації арматури в розтягненій зоні дослідної балки?
13. Яка схема розстановки приладів була прийнята під час випробування дослідних балок?
14. Де слід чекати появи похилої тріщини в дослідній балці?
15. Який характер тріщинотворення в процесі завантаження дослідної балки?
16. Характер руйнування дослідної балки.