Дивідендна політика
ТЕОРІЯ
Модельяні
Міллера
Гордона
Лінтнера
Літценберга
Рамасвамі
Дивідендна політика не впливає на цінність компаній
Дивіденд привабливий для акціонера та сприяє стабільності на ринку капіталу, сприяє підвищенню цінності компанії
Відмінності в оподаткуванні у різних країнах суттєво впливають на дивідендну політику
Тема 6. Вартість та оптимізація структури капіталу
КАПІТАЛ
Позичковий власний
акціонерний капітал (статутний);
нерозподілений прибуток;
додатковий капітал;
спеціальні фонди;
пайовий капітал;
резервний капітал;
короткострокові позики;
довгострокові позики;
поточні зобов’язання;
Структура капіталу (СК) – це співвідношення елементів власного та податкового капіталу (розраховується у частках).
Вартість капіталу (ВК) – це сума коштів, які платить підприємство за використання коштів, як власних (акціонерного капіталу), так і позикових (розраховується у відсотках).
Середньозважена вартість капіталу (СВВК) – це сума коштів (середньозважений відсоток), які сплачує підприємство за всіма видами капіталу, який використовується підприємством.
Фактори, що впливають
на обсяг капіталу
Внутрішні зовнішні
Законодавчі та нормативні положення, що регламентують діяльність підприємства
Економічне положення на ринку
Розвиток фінансового ринку
Інфляційні процеси
Доступність кредитів
Рівень фінансового управління
Розширення виробництва
Темпи росту витрат виробництва
Дивідендна політика
Політика фінансування поточних потреб
Інвестиційна політика підприємства
Фінансовий ліверидж та ефект фінансового важеля
Головним завданням управління капіталом є формування раціональної структури джерел фінансування підприємства. Оцінювання раціональності структури може бути здійснене за допомогою показників рентабельності. При цьому розраховуються показники БРЕІ, НРЕІ, ЕР, ЕФВ.
Брутто – результат (БРЕІ) експлуатації інвестицій – це прибуток, збільшений на суму амортизаційних відрахувань, фінансових витрат за позиковими коштами та до вирахування податку на прибуток.
Нетто – результат (НРЕІ) експлуатації інвестицій – це прибуток, збільшений на суму фінансових витрат за позиковими коштами та до вирахування податка на прибуток.
Економічна рентабельність активів (ЕР) – це відношення НРЕІ до суми активу (пасиву) балансу.
ЕФВ – ефект фінансового важеля – це прирощення до рентабельності власних коштів завдяки використанню позикових коштів.
Перша концепція
де
СО- ставка оподаткування податком на прибуток;
СРСВ – середня розрахункова ставка відсотка за позиковими коштами;
ПК – позикові кошти;
ВК – власні кошти;
(ЕР – СРСВ) – диференціал;
.
Друга концепція (американська)
або
Чим більша сила впливу фінансового важеля, тим вищій фінансовий ризик, пов’язаний з діяльністю підприємства, а саме: ризик неповернення кредиту з відсотками банку, ризик падіння рівня дивідендів та курсу акцій.
Фінансовий ризик