Засоби проведення поточного та підсумкового контролю

Поточний контроль – проведення практичних та семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Модульний контроль – виконання самостійних завдань, рубіжне атестування, виконання практичних завдань.

Підсумковий контроль – семестровий залік

Критерії оцінки знань і вмінь:

“Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень) – студент глибоко і в повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно висловлюється, вільно справляється з завданнями, правильно аргументує висновки, володіє різноманітними навичками і виявляє вміння самостійно узагальнювати та висловлювати матеріал, не допускає помилок.

“Добре” (достатній рівень навчальних досягнень) – студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті висловлює його, не допускає неточностей у відповіді на запитання та володіє необхідними навичками при виконанні завдань.

“Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень) – студент засвоїв тільки основний матеріал. Але не знає окремих положень, допускає суттєві неточності і порушує послідовність у викладені програмного матеріалу, або вагається при виконанні завдань.

“Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень) – студент не знає більшої частини програмного матеріалу, допускає помилки, з великими труднощами виконує завдання.

Організаційно-методичні рекомендації до проведення семінарських занять

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення дисципліни та опанування її методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для культивування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків. Головна мета семінарських занять – допомогти опанувати курс дисципліни й засвоїти її предмет. Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни, набуття навичок оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог суспільства.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу з підготовки до семінарських занять варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читатаи треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприймати неправильно значення слова, виразу або всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи іншими допоміжними джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо понять, процесів та явищ, що вивчаються і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з дисципліни.

Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники: чітке формування теоретичного положення; обгрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоеретичних положень конкретними фактами дійсності; значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупові дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспитів на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в екзаменаційні білети