1. Особливості виникнення держав у різних народів світу.
Питання про походження держави є дискусійним, бо етнографічна і історична науки дають все нов лінія про ці причини. Причини обговорюються в різних теоріях виникнення держави: у теологічній (божественні па); \ договірній (сила розуму, свідомості); у психологічній (фактори психіки людини); у органічній (біологічн нники); у матеріалістичній (соціально-економічні чинники); у теорії насильства (військово-політичні чинники)
< далі
Розклад первісного суспільства з його родовою організацією і становлення державної влади в різни> оричних умовах мали свої специфічні особливості. Формування держави — тривалий процес, який у різни> зодів світу йшов різними шляхами.
На Сході найбільшого поширення набула така форма, як азіатський спосіб виробництва (Єгипет білон. Китай, Індія і тому подібне). Подібний шлях виникнення держави багато в чому пов'язаний : дохідністю проведення в даних суспільствах масштабних соціальних робіт (будівництво і експлуатація надійних споруд, організація поливного землеробства і тому подібне). Тому тут стійкими виявилися соціально-зномічні структури родового ладу — земельна община, колективна власність та інші, які в найбільшій мір товідали характеру даних завдань. Перші держави, що виникли на Стародавньому Сході, були докласовими ни одночасно і експлуатували сільські громади, і управляли ними, тобто виступали організаторами виробництва.
По іншому історичному шляху йшов процес в Афінах і Римі, де рабовласницька держава виникла е іультаті появи приватної власності і розколу суспільства на класи.
Афіни це зразок класичної форми виникнення держави, оскільки держава з'явилася безпосередньо : зсовнх протиріч, що розвивалися всередині родового ладу. Дві революції, що відбулися впродовж одногс >річчя і закріплені реформами Солона (594 до н.е.) і Клісфена (509 до н.е.). привели до остаточного руйнування ірого, родового устрою, існуючих форм правління, до територіального розподілу населення і утворення пітичної влади з її законодавчими, дорадчими, виконавчими органами, постійним військом, поліцією і митною зтою, в'язницями і іншими державними установами.
Особливості створення Римської держави полягали в тому, що цей процес був прискорений боротьбою гбеїв з римською родовою знаттю — патриціями. Плебеї були особисто вільними людьми з населення скорених жторій. але стояли поза римськими родами і не були частиною римського народу. Володіючи земельною юністю, плебеї повинні були платити податки і відбувати військову службу, вони були позбавлені права :ідати які-небудь посади, не могли користуватися і розпоряджатися римськими землями. Боротьба плебеїв як товної революційної сили проти привілеїв патриціїв була головним чином боротьбою проти стародавнього щільного устрою, що покоївся на кровних узах. Перемога плебеїв в цій боротьбі порушила стару, родову -анізацію і спорудила державний устрій, заснований на територіальному поділі і майнових відмінностях.
Виникнення древньогерманської держави в значній мірі пов'язане із завоюванням германськими іменами обширних чужих територій — у західній частині Римської імперії. Ці племена, що мали на той час ще товий устрій, не могли за допомогою своїх організацій управляти римськими провінціями, оскільки для іування над ними родова організація не була пристосована. Знадобився спеціальний апарат примусу і щльства. Верховний воєначальник перетворювався на монарха, а народне надбання — в королівське майно; ани родового ладу були швидко перетворені в державні органи.
Разом з тим важливо враховувати, що ряд учених дотримується такої точки зору, що Німеччина. Росія і ікі інші держави виникли не як феодальні (з класичними ознаками подібної державності — закріпленням іянства і крупною приватною власністю на землю), а як прафеолальні (з відповідними ознаками — знать ще не та крупної приватної власності па землю, а селяни зберігали як свободу, так і власність на землю).
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема №1. Основні завдання, предмет, методи і функції теорії держави і права
Теорія держави і права: поняття, сутність, предмет.
Функції теорії держави і права.
Методи теорії держави і права.
Теорія держави і права в системі юридичних наук.
Методичні рекомендації
Розпочинаючи вивчення даної теми, слід передусім звернути увагу на те, що в процесі пізнані навколишнього світу наука посідає особливе місце. Кожна наука мас свій об'єкт, предмет і методологі дослідження.
Залежно від того, що є об'єктом дослідження — явища природного або суспільного характеру, нау} поділяються на природничі та суспільні.
Варто зазначити, що всі суспільні науки (юридичні зокрема), тією чи іншою мірою звертаються до розгля,; таких особливих елементів суспільного життя, як держава і право, проте лише в міру необхідності, ДJ поглибленого вивчення відповідних об'єктів і предметів пізнання цих наук.
Отже, розкриваючи перше питання теми, слід розкрити поняття юридичної науки, визначити характеристики та систему; сформулювати поняття теорії держави і права та дати її характеристику з загальнотеоретичної, юридичної науки: визначити сферу досліджень теорії держави і права та розкрити її предмет
Предмет теорії держави і права становлять загальні (системоутворюючі, фундаментальні) закономірною притаманні різним державно-правовим явищам. Так. невід'ємними ознаками кожної держави є «державні апарат», територія тощо, без наявності яких існування будь-якої держави вважається неможливим. Понят «держава», «право» вивчаються теорією держави і права у їх узагальненому розумінні та розглядаються взаємозв'язку з іншими суспільними явищами та категоріями: наприклад, державна влада досліджується в систеї політичної влади, норми права — в системі соціальних норм тощо.
Готуючи друге питання, слід докладно зупинитись на дефініції «функція теорії держави і права» ' проаналізувати такі функції даної науки як: онтологічну, гносеологічну, евристичну, прогностичну, методологічн ідеологічну, політичну, науково-прикладу (організаційну).
Розкриваючи зміст категорії «загальнотеоретична методологія наукового пізнання державно-правові явищ», необхідно ше раз проаналізувати особливе місце теорії держави і права у системі суспільних і юридичні наук. Досліджуючи багатогранну природу цих особливих явиш суспільного життя теорія держави і праї використовує як «загальнонаукові». так і суто специфічні, «приватнонаукові» засоби та прийоми. Тому, пр підготовці до третього питання, необхідно з'ясувати різні підходи дослідження (методи), які використовує теор держави і права, а саме: загальні методи, загальнонаукові методи, приватнонаукові методи та безпосередні приватноправові (суто юридичні) методи. Слід також звернути увагу й на головні підходи (принципи), які лежать основі теоретичних досліджень держави і права.
Розкриваючи четверте питання необхідно зупинитись на провідній ролі теорії держави і права в систєр юридичних наук, а також звернути увагу на відмінності, які існують між теорією держави та права та іншим юридичними науками.
Загальна теорія держави і права належить до фундаментальних юридичних наук, які дають базові юридичі знання, фундамент для вивчення решти юридичних наук. Значення таких знань полягає в тому, що студенті юристи, котрі вивчили теорію держави і права, засвоюють абетку та логіку правознавства, методологію вивчені державно-правових явищ, без знання яких неможливо в подальшому просуватися в безмежний світ юридични наук. У зв'язку з цим варто зазначити, що своєрідне призначення теорії держави і права безпосередньо знаходит свій прояв у її функціях, засвоюючи зміст яких студенти ще краще зрозуміють її особливе місце в систеі\ суспільних та юридичних наук.