Основні поняття та терміни
Наука, об'єкт наукового пізнання, предмет наукового пізнання, юриспруденція, юридична наука, теорі: теорія держави і нрава, предмет науки теорії держави і права, функції науки теорія держави і права, оіітологічь функція, гносеологічна функція, прогностична функція, евристична функція, методологічна, ідеологічні політична, науково-прикладна функція, принцип історизму, принцип об'єктивізму, принцип конкретност принцип плюралізму, метод дослідження, аналіз, синтез, системний метод, функціональний метод, мето соціологічних досліджень, статистичний метод, кібернетичний метод, математичний метод, формальне юридичний метод, порівняльно-правовий метод.
Контрольні питання
Дайте визначення теорії держави і права як науки. В чому полягають особливості предмета даної науки. - У чому полягає значимість теорії держави і права як провідної методологічної науки щодо галузевих юридичних наук?
Проаналізуйте тезу про те, що теорія держави і права об'єднує всі юридичні науки у злагоджену, гармонійну пізнавальну систему.
Охарактеризуйте методологію пізнання основних та загальних закономірностей держави і права.
Обгрунтуйте тезу про те, що державно-правові явища не можуть бути досліджені лише за допомогою приватнонаукових методів пізнання.
Проаналізуйте структуру теорії держави і права як фундаментальної юридичної дисципліни.
У чому, на Вашу думку, виявляється єдність та диференційованість державно-правової надбудові суспільства?
Чом\ теорію держави і права визначають «абеткою» юридичної науки? Обгрунтуйте свою відповідь посилаючись на відповідні функції теорії держави і права.
Проаналізуйте значення ідеологічної функції теорії держави і права у формуванні місця теорії держави права в системі юридичних наук.
Вкажіть на основі яких наук виникла теорія держави і права0
Вкажіть з якими гуманітарними науками тісно взаємодіє теорія держави і права?
Вкажіть мінімум трьох дослідників (вчених) у сфері теорії держави і права (вітчизняних і зарубіжних).
Чи правильною є теза про те. що теорія держави і права — це наука не лише юридична, а й водночас політична та філософська? Обгрунтуйте свою відповідь.
Тема №2. Походження та етапи розвитку держави
Основні теорії походження держави.
Організація соціальної влади в первісному суспільстві.
Загальні закономірності, причини і умови виникнення держави.
Меіодичні рекомендації
Протягом багатьох століть, ще зі стародавніх часів, мислителі робили спроби не лише дати наукові визначення такому особливому соціальному феномену, як держава, а й дослідити джерела його виникнення. Прі цьому в різні часи, за різних соціально-економічних, політичних умов існували і відповідні підходи та концепції д< розуміння сутності держави. Саме це є проявом об'єктивного та закономірного процесу пізнання та вивченні природи держави, оскільки всі ці різні за своїм характером і змістом підходи та світоглядні уявлення свідчать пр< те. що державу, як і суспільство, не можна розглядати лише як результат впливу якогось одного особливою чинника (наприклад, класового), оскільки кожній країні світу притаманний виключно свій, власний шля; становлення та розвитку державності, що проходить під впливом багатьох чинників (економічних, територіально' географічних, геополітичних, культурних, національно-ментальних, ідеологічних тощо).
Держава — це досить складне й багатоаспектне соціально-історичне й політичне явище, яке діалектичне розвивається разом із поступом людського суспільства, самої людини, прогресом науки. Ненануковим є поясненні причин виникнення держави виключно як результат насильницьких дій або слабкості окремої людини пере,; навколишнім світом, звуження цих причин класовим підходом тощо. Зокрема, одним із прикладів подібноп однобічного підходу, що являють собою спробу дати визначення держави з вузькокласових, вузькогрупови) позицііі. роз'яснюючи її зміст як панування якогось одного класу — рабовласників, феодалів, буржуазії тощо, < подітико-правові уявлення Ф. Енгельса. У своїй праці «Походження сім'ї, приватної власності та держави» вії досить грунтовно аналізує та визначає соціально-економічні причини виникнення держави. Водночас Ф. Енгелы доходить до досить однобічного, спрощеного і тому не виваженого наукового висновку, зазначаючи, що державі виникла з потреби тримати в шорах протилежність класів; тому що вона, на думку вченого, виникла з сутичок цю класів, отже, є державою економічно панівного класу, який за допомогою держави стає також політично панівнин класом і здобуває таким чином нові засоби для придушення й експлуатації пригнобленого класу; так. античн; держава була, насамперед, державою рабовласників для придушення рабів, феодальна держава — органо\ дворянства для придушення кріпаків і залежних селян, а сучасна представницька держава є знаряддям експлуатаці найманої праці капіталом.
Отже, готуючись до першого питання, студентам необхідно Грунтовно опрацювати існуючі теорі походження держави: патріархальну, теологічну, договірну, органічну, теорію насильства, класову, психологічну патримоніальну, іригаційну. При цьому студентам слід звернути увагу на ті чинники, котрі сприяли виникненнк певної обмеженості у підходах до визначення поняття держави та чинників, що обумовили її виникнення, сере; яких, окрім обставин соціально-економічного, політичного та іншого характеру, виділяється також і недостатнії розвиток таких наук, як формальна та діалектична логіка, філософія, соціологія держави, аналіз і синтез історико державних і суспільних явищ тощо. Крім того, на думку багатьох фахівців, такий стан був зумовлений також і тим що суспільні науки здебільшого прислуговували державній владі, перебуваючи під великим тиском державно політичної цензури. Наприклад, у роки радянської влади в юридичній науці панував догматичний, спрощенні підхід до таких понять, як держава і право; сутність цього підходу полягала у тому, що положення поо державу абс
При цьому слід також окремо зауважити, що такий пильний інтерес в усі часи до розв язання прооле юсовно визначення поняття та причин походження держави був зумовлений, насамперед, тим, що їх вирішена ало не стільки теоретичне, скільки практичне значення. Оскільки для того, щоб управляти цією особливої ідітико-територіальною організацією, маючи на меті досягнення певних цілей, необхідно добре усвідомлювати шіально-правову природу, тобто розуміти джерела походження держави, знати, якими мають бути її форма, зміс призначення.
В контексті підготовки до другого питання студентам необхідно розглянути процес формування первісної /спільства, його ознаки та риси. Дослідити історичний процес розвитку держави і виділити періоди цьої .«витку, а також причини виникнення держави, проаналізувати та класифікувати ці причини.
Держава — це соціологічний, політичний та історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомит дати повне, вичерпне визначення, як і будь-якому складному соціальному явищу, що може мати десяті аукових тлумачень. Разом із тим. використовуючи загальнотеоретичну методологію дослідження різноманітні онцепцій походження держави, соціально-економічних причин її виникнення, ознак держави, що відрізняють ід суспільної влади родового ладу, можливо, нарешті, дійти і до розкриття поняття «держава» та її головні знак. Держава належить до складних соціальних явищ, її не можна побачити — як будь-який предмет, тварину 1 ослину. Поняття «держава» — не просто юридичне або правове поняття, це така наукова категорія, яка м ніверсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний і наві' осмічний характер.