- •1. Режим роботи бетонозмішувального цеху та складів
- •2. Склад цементу
- •Технічна характеристика пневмогвинтового насосу к-287с
- •Технічна характеристика пневматичного гвинтового підйомника та-15
- •Технічна характеристика складу цементу
- •3. Склад заповнювачів
- •4. Бетонозмішувальний цех
- •Технічна характеристика циклічного гравітаційного змішувача сб-91
- •Технічна характеристика дозаторів типу вдб-500/750
- •5. Проектування складу бетону та визначення потреби матеріалів
- •6. Склад добавок
- •Список використаної літератури
Технічна характеристика дозаторів типу вдб-500/750
Параметри |
ДЦ-200 |
ДЖ-200 |
ДИ-1200 |
Силовимірювач |
Пружний |
||
Доза, кг: найбільша найменша |
200 40 |
200 40 |
1200 240 |
Число поділок на шкалі циферблату |
200 |
200 |
240 |
Ціна поділок, кг |
1 |
1 |
5 |
Місткість вагових бункерів, м3, на менше |
0,23 |
0,23 |
– |
Габаритні розміри, мм: довжина ширина висота |
1090 750 1125 |
1090 750 1305 |
1860 1850 1000 |
Маса, кг |
130 |
135 |
240 |
5. Проектування складу бетону та визначення потреби матеріалів
Згідно завдання на розрахунок складу важкої бетонної суміші необхідно розрахувати базовий номінальний склад і визначити можливість економії цементу за рахунок:
Введення золи-виносу (150 кг/м3).
Добавки пластифікатору ЛСТ (1,2 % від маси цементу).
Розрахунок складу бетону проводився за допомогою програмного комплексу КСУБС, результати роботи якого наведені на сторінках нижче.
Більш вигідним з точки економії цементу є використання добавки-пластифікатора ЛСТ (462 кг цементу на 1 м3 бетонної суміші) в порівнянні з базовим номінальним складом (513 кг цементу на 1 м3 бетонної суміші) та введенням золи-виносу (476 кг цементу на 1 м3 бетонної суміші).
6. Склад добавок
Пластифікатор типу ЛСТ поставляють на підприємство в бочках у вигляді порошку. Зберігають в закритому приміщенні, що виключає зволоження.
Добавка ЛСТ в бочках зважується і подається в бак для приготування, де її змішують з гарячою водою і розбавляють до підвищеної 20% концентрації. У баці встановлено лопатеву мішалку, глухі регістри для підігрівання рідини до 80С, трубопроводом стиснутого повітря для барботажу, покажчики верхнього і нижнього рівнів і щільномір. Приготований розчин добавки подається в проміжний бак, обладнаний аналогічно баку для приготування, де отримують розчин робочої концентрації 5% концентрації. Приготований розчин насосом закачують у витратні баки, обладнані верхнім і нижчим покажчиками рівня і щільноміром.
Місткість баків для приготування і витратних бункерів розраховуємо, виходячи із запасу добавки на одну зміну. Кількість добавки і робочу концентрацію вибираємо згідно таблиць.
Витрати добавки (на суху речовину) на 1 зміну (1 секція, кількість бетонозмішувачів m = 2, число замісів в годину n = 25, витрата цементу на 1 заміс Цз = 462 кг):
(кг/зміну).
Розраховуємо ємність баку для приготування (концентрація розведеної добавки в розчині води 20 %). Загальна кількість розчину складатиме:
(м3)
Розраховуємо ємність проміжного баку (К=5%):
(м3).
Приймаємо ємності проміжного баку 10 м3 і баку для приготування по 37 м3. Для того, щоб отримати розчин робочої 5% концентрації в проміжному баці треба додати кількість води:
(м3).
Список використаної літератури
Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий сборного железобетона: ОНТП – 07–85 / Минпромстройматериалы СССР. – М., 1986.
Шихненко И.В. Краткий справочник инженера-технолога по производству железобетона. – К., Будівельник, 1989.
Справочник по производству сборных железобетонных изделий (под ред. проф. К.В. Михайлова). – М. – Стройиздат, 1982.
Баженов Ю.М. Технология бетона. – М.: Высшая школа, 1987.
Волянский С.А. Технологія бетонних і залізобетонних конструкцій. – К., Вища школа, 1994.
Дворкин Л.Й., Дворкин О.Л. Проектирование составов бетона с за данными свойствами. – Рівне, РДТУ, 1999.
Дворкін О.Л. Технологія бетону. – Рівне, РДТУ, 2001.
Методичні вказівки 059 – 69. – Рівне, РДТУ, 2000.