Тема 1 «конкуренція в системі ринкової економіки»

1.1 Сутність конкуренції і її роль у ринковій економіці

1.2. Держава й конкуренція

1.3. Основні поняття теорії конкурентоспроможності

1. Сутність конкуренції та її роль у ринковій економіці

Основою функціонування ринку й світової економіки, найважливішою рушійною силою розвитку соціально-економічних структур протягом багатьох сторіч є конкуренція.

За роки розвитку індустріального й постіндустріального суспільства конкуренція пройшла еволюційний шлях від боротьби за ресурсне забезпечення й вільний доступ до інвестиційних ресурсів до такого рівня, коли прагнення людини й організації до першості, до постійних змін і нововведень стає основною рушійною силою розвитку.

Не випадково конкуренція як джерело розвитку підтримується законодавчо в більшості країн світу. У Конституції України зазначено, що “Держава забезпечує захист конкуренції в підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним положенням на ринку, неправомірне обмеження конкуренції й несумлінна конкуренція”.

Етимологічно слово «конкуренція» походить від латинського «сoncurere», що означає «зіткнення», «змагання».

Ринкова конкуренція – це боротьба за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться компаніями на доступних їм сегментах ринку.

Міжнародна конкуренція — це суперництво між суб'єктами світового господарства.

Перші теоретичні уявлення про рушійні сили конкурентної боротьби з'явилися лише в середині 18 століття. А.Сміт обґрунтував, що конкуренція, вирівнюючи норму прибутку, призводить до оптимального розподілу праці й капіталу. Конкуренція - «невидима рука» ринку, яка автоматично врівноважує ринок. А.Сміт пов'язував конкуренцію із чесним, без змови суперництвом, що ведеться між продавцями (покупцями) за найбільш вигідні умови продажу товару.

Подальший розвиток теорії конкуренції пов'язаний з роботами таких дослідників як М. Портер, Ф. Еджуорт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлен, Ф. Хайек, Й. Шумпетер, І. Кірцнер та ін.

В процесі розвитку теорії конкуренції відокремились три основні напрями, так звані трактування (концепції) конкуренції: поведінкову, структурну й функціональну.

Поведінкове трактування передбачає, що боротьба виробників викликана прагненням досягти максимального задоволення потреб споживачів. Тому розробка методів конкурентної боротьби, механізмів управління виробничим і збутовим потенціалом компаній стає найважливішим завданням вищого керівництва. Прихильником поведінкового трактування конкуренції виступає М.Портер.

Структурне трактування знайшло своє втілення в теорії про чотири основні моделі ринків:

• досконалої (чистої) конкуренції,

• монополістичної конкуренції,

• олігополії,

• монополії (табл 1.1).

Структурний підхід акцентує увагу на аналізі ринкових умов, тобто в центрі уваги дослідників не суперництво компаній, а визначення можливостей впливу компаній на ринкову ситуацію (у першу чергу на ціни) і оцінка рівня монополізації. Основні положення структурного трактування конкуренції були розроблені на початку 20 століття. Найважливіший внесок у розвиток теорії внесли такі вчені, як Ф.Еджуорт, А.Курно, Дж.Робінсон, Е.Чемберлен, Ф.Хайек.

Відповідно до структурного трактування, рівноважна ринкова система під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів призводить до нерівномірного стану, що стимулює створення різноманітних ринкових структур, які відрізняються одна від одної умовами й параметрами конкуренції.

Таблиця 1.1 - Основні моделі ринку, [4]

Характерна риса	Модель ринку
	Чиста конкуренція	Монополістична конкуренція	Олігополія	Чиста монополія
Кількість фірм	Дуже велика	Багато	Декілька	Одна
Тип продукту	Стандартизо- ваний	Диференційований	Стандартизований або диференційований	Унікальний; немає близьких замінників
Контроль над ціною	Відсутній	Деякий, але в досить вузьких рамках	Обмежений взаємною залежністю; значний при таємній змові	Значний
Умови вступу в галузь	Дуже легкі, перешкоди відсутні	Порівняно легкі	Наявність істотних перешкод	Заблоковано
Нецінова конкуренція	Відсутня	Передбачає великі обсяги реклами, різноманіття торговельних знаків і марок	Типова, особливо при диференціації продукту	Реклама зв'язку фірми із громадськими організаціями
Приклади	Сільське господарство	Роздрібна торгівля, виробництво одягу, взуття	Виробництво сталі, автомобілів, багатьох побутових електроприладів	Місцеві підприємства суспільного користування

Для оцінки рівня монополізації (концентрації) ринку доцільно використовувати індекс Харфіндаля-Хіршмана (ІХХ):

,

де di — частка продажів окремих компаній на галузевому ринку, % .

У залежності від рівня монополізації ринку індекс Харфіндаля-Хіршмана може приймати значення від 0 до 10000 (чим нижче рівень монополізації ринку, тим менше значення індексу): значення індексу Харфіндаля-Хіршмана становить 0, якщо ринок за своїми параметрами наближається до моделі ринку чистої конкуренції, та 10000 – якщо ринок за своїми параметрами наближається до моделі ринку чистої монополії. Так, вважається, що: ринок є конкурентним та характеризується низьким рівнем монополізації, якщо ІХХ<1000; ринок є конкурентним, але характеризується помірним рівнем монополізації (концентрації), якщо 1000<ІХХ<1800; ринок є неконкурентним та характеризується високим рівнем монополізації (концентрації), якщо ІХХ>1800 [15]. Таким чином, на ринку створені умови для ефективної конкуренції, якщо на ньому присутні десять та більше компаній; одна компанія не займає більш ніж 31% ринку; дві - не більш ніж 44%; три — 54% ринку; чотири — 63%.

Функціональне трактування конкуренції акцентує увагу на її ролі в економіці. Найбільше значення в розвитку функціонального трактування зіграли роботи Й. Шумпетера, який обґрунтував, що конкуренція стимулює появу інновацій і створює умови для економічного розвитку. За Й. Шумпетером, процес нововведень має нерівномірний характер за своєю сутністю, а економічний цикл зводиться до «припливу» і «відливу» нововведень (тобто цей процес носить хвилеподібний характер). Нововведення вимагають інвестицій, які «не розподіляються рівномірно в часі...», і встановлюють «нову функцію виробництва» за рахунок нової комбінації факторів виробництва. Нововведення можуть бути великими й впливати на економіку, викликати збільшення граничної продуктивності праці. Саме практична реалізація (освоєння) нововведень обумовлює початок періоду процвітання, змушує використовувати нові можливості, стимулює наступні дослідження, а переривчастий характер процесу нововведень викликає зміну фаз, які характеризуються своїми особливостями (так, наприклад, рецесія виступає як період перебудови й ще більше змушує освоювати інновації). Такий внутрішній механізм «хвилеподібного руху» економічної активності.

Згідно з теорією економічного розвитку Й. Шумпетера, у національній економіці не відбувається ніяких “мимовільних” змін, а тільки під впливом соціальних та інноваційних перетворень. Й.Шумпетер підкреслює, що “виробляти – значить комбінувати наявні в нашій сфері речі і сили. Виробляти щось інше чи інакше – значить створювати інші комбінації з цих речей і сил”. Процес “здійснення нових комбінацій” Й.Шумпетер поділяє на такі етапи:

1) виготовлення нового;

2) упровадження нового;

3) опанування нового ринку збуту;

4) одержання нового джерела сировини чи напівфабрикатів;

5) проведення відповідної реорганізації.

Підприємницький прибуток обумовлено, крім інших факторів, виробництвом нових товарів і впровадженням нових технологій (створенням нових виробництв). Рентабельність інноваційних перетворень значно впливає на інвестиційну спроможність.

Важливий внесок у розвиток функціонального трактування конкуренції внесли роботи професора Нью-Йоркського університету І. Кірцнера, що обґрунтував, що ринковий процес є одночасно і конкурентним, і підприємницьким. І. Кірцнер акцентує увагу на ролі підприємця в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. Особливе значення для розвитку теорії конкуренції має теорія І. Кірцнера про синтез конкуренції й монополії як процесу. На думку І. Кірцнера «Сучасна ортодоксія фактично розглядає конкуренцію (і, зрозуміло, монополію) скоріше як "ситуацію", ніж як процес. Моя позиція буде полягати в підкресленні необхідності вивчення конкурентного характеру ринкового процесу й, отже, необхідності розробити критерії "конкурентності"[13].