1.3. Основні поняття теорії конкурентоспроможності

Конкурентоспроможність - це багаторівневе поняття, що характеризує стан об'єкта дослідження, його здатність конкурувати, яка, в свою чергу, визначає його місце в ієрархічній системі оцінок йому подібних, серед яких виділяють інтеграційні угруповання, держави, регіони, підприємства й продукцію.

Загальноприйнятого визначення конкурентоспроможності не існує. Трактування, фактори, причини й слідства високого (низького) рівня змінюються залежно від об'єкта аналізу.

Комплексний аналіз конкурентоспроможності обов'язково враховує соціальну складову (рис. 1.1).

Конкуренція

Конкурентоспроможність

Цінність системи чи об’єкта

Сукупність рис та характеристик, що дають змогу виконувати певні функції

економічні соціальні

Економічні показники розвитку

Громадянин: якість життя, виробник: умови здійснення бизнесу

Держава

Оплата праці і його безпека, умови для самореалізації особистості

Техніко-економічні характеристики

П ідприємство

Рівень забруднення навколишнього середовища, ступінь використання невідновлюваних ресурсів, безпека

Якісні та вартісні показники

П родукція

Рис. 1.1 Конкурентоспроможність як соціально-економічна категорія

Фактори, які визначають особливості конкурентної боротьби, змінюються із часом. В історії розвитку ринкової економіки виділяють три етапи, що фіксують особливості різних періодів розвитку конкурентної боротьби:

1 етап - домонополістичний капіталізм - можливості й багатство держав і націй визначалися займаною площею, запасами корисних копалин, чисельністю населення. Головний метод ведення конкурентної боротьби - цінова конкуренція. Конкурентоспроможність виробників залежала від ресурсної забезпеченості держави й підвищувалася в результаті перетворення дешевих ресурсів за допомогою трудомістких технологій. У якості товарів виступали прості продукти, що мають однорідний склад.

2 етап - монополістичний, державно-монополістичний капіталізм (до 50- років XX ст.) - розвиток промисловості передбачав широке використання капіталомістких технологій. Висока конкурентоспроможність досягалася, як і раніше, на підставі переваг, пов'язаних із забезпеченістю ресурсами, з яких головними стали інвестиційні. Цінова конкуренція залишалася головним методом ведення конкурентної боротьби. З'явилися складні продукти, які утворювались в результаті численних технологічних переділів, економічні у випадку масового випуску й наявності певної кваліфікації співробітників.

3 етап - з 50-х років XX ст. Сучасна конкурентоспроможність ґрунтується на використанні досягнень науково-технічного прогресу. Зазнали змін принципи оцінки конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність виробників впливає на конкурентоспроможність держави, а володіння ресурсами створює тільки початкові передумови, базу для зростання конкурентоспроможності країни й організацій. Досягнення НТП середини XX століття сформували умови для розвитку нецінової конкуренції, що базується на підвищенні споживчої вартості товарів. Уже з 60-х років на рівні держав виділяються технологічні й нетехнологічні переваги, що формують конкурентоспроможність.

Технологічні переваги пов'язані із зростанням конкурентоспроможності при відповідному паралельному підвищенні рівня життя населення, заробітної плати за рахунок використання передових промислових технологій.

Нетехнологічні переваги обумовлені низькою вартістю факторів виробництва, що властиво економіці бідних країн. На зміну ресурсному суперництву прийшло набагато складніше явище - інноваційна конкуренція.

Інноваційну перевагу важко перебороти. Країни, що накопичили значний науковий потенціал й продовжують вкладати кошти в розвиток фундаментальних і прикладних досліджень, мають реальні переваги.

Таким чином, сучасна конкуренція передбачає сполучення двох методів конкурентної боротьби:

• цінової конкуренції, що базується на мінімізації витрат та використанні базових технологій,

• інноваційної конкуренції, що передбачає застосування новітніх технологій, сировини й матеріалів, методів управління й організації виробництва, які дозволяють диференціювати продукцію й наблизити її до індивідуальних потреб покупців.