1.  Євшан М. Проблеми творчості // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. — К., 1998. — С. 12-18.

2. Євшан М. Суспільний і артистичний елемент у творчості // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998. – С. 18–25.

3. Наєнко м. Історія українського літературознавства : [підручник] / м. Наєнко. – к., 2001. – с. 130–153

4. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі : [монографія] / С. Павличко. – К. : Либідь, 1999. – С. 25–159

5.  Франко І. Старе й нове в українській літературі // Франко І. [Зібр. Праць] : Т 16. – К., 1976. – С. 69–85

6. Щербань Т. Організатор Київської філологічної школи // Слово і час –1995. – № 3. – С. 15–21.

Заліковий модуль іі. Українське літературознавство XX ст.: становлення та нищення шкіл та напрямів у контексті соцреалізму. Дискурс модерного літературознавства.

СЕМІНАР 6–7.

Проблематика і стан українського літературознавства 20-30-х років (персоналіі). Літературні полеміки раннього українського модернізму.

Ключові слова: філологічна школа, індивідуалізм, колективна творчість, полеміка.

План:

1. Значення «Історії українського письменства» С. Єфремова, «Історії української літератури» М. Возняка, «Історії української літератури» М. Грушевського для розвитку теорії літератури в Україні; їх доля в офіційній науці.

2. Розвиток окремих положень та ідей філологічної школи літературознавства в праці М. Зерова «Нариси до новітнього українського письменства»:

• розробка філологічних та естетичних принципів та закономірностей художньої творчості;

• застосування філологічного методу для оцінки сучасного літературного процесу;

• проголошення необхідності орієнтації українського письменства на європейські і світові зразки;

• перші спроби переосмислення творчості класиків української літератури І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка тощо.

1. Місце і значення літературної дискусії 1925-1928 років для розвитку українського літературознавства.

2. «Музагет»: художня практика і теоретичні праці Ю. Меженка та І. Майдана. Декларація індивідуалізму, полеміка з концепцією колективної творчості. Нація як носій літературної традиції.

5. Стан дослідження проблеми модернізму в сучасному українському літературознавстві. Загальний огляд і аналіз праць С. Павличко, Т. Гундорової, Я. Поліщука, В. Моренця. Періодизація та проблематизація.

Література:

1. Наєнко м. Історія українського літературознавства : [підручник] / м. Наєнко. – к., 2001. – с. 54–202.

2. Мовчан Р. Ранній український модернізм крізь погляд Миколи Зерова / Р. Мовчан // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях… – 2005. – № 7–8. – С. 131–140

3. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі : [монографія] / С. Павличко. – К. : Либідь, 1999. – С. 25–159

4. Голомб Л. Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський : [монографія] / Л. Голомб. – Ужгород : Поліграфцентр «Ліра», 2011. – 184 с. – С. 5–13

5. Кость С. Літературний процес 20-30-х рр. : деморалізація літератури як закономірність / С. Кость // Вісник Львівського університету. Сер.: журналістика. – 1992. – Вип. 17. – С. 79–85

6. Констанкевич І. Інваріант модернізму як національного стилю в культурному ландшафті 1920-х рр.. / І. Констанкевич // Слово і час. – 2011. – № 4. – С. 41–46

7. Наєнко М. Три етапи розвитку українського модернізму : слов’янський контекст / М. Наєнко // Університет. – 2009. – № 1. – С. 78–82

8. Наєнко М. Модернізм : декларації, маніфести, реальність / М. Наєнко // Слово і час. – 2003. – № 11. – С. 3–7

СЕМІНАР 8.