Лабораторне заняття № 4.4

Тема: Характеристика господарства Китаю.

Мета: вивчити економіко – географічні особливості господарства Китаю.

Обладнання: контурні карти, атласи з економічної і соціальної географії світу.

Питання для обговорення:

1. Особливості економічної політики та чинники економічного розвитку Китаю в умовах глобалізації.

2. Структура, динаміка та особливості розміщення промисловості.

3. Спираючись на знання природних умов Китаю, поясніть спеціалізацію сільського господарства країни.

Завдання 1. Заповніть схему:

Китайська модель розвитку економіки

І. Економічна реформа з ІІ. Відкриті відносини

широким використання із зовнішнім світом

ринкових відносин

? ? ? ? ?

Завдання 2. За економічною картою атласу визначте ареали основних промислових районів Китаю (найбільші, великі, середні) та загальні напрями їх спеціалізації. (Позначте на контурній карті).

Завдання 3.. Дослідити за картами атласу, як змінюється сільськогосподарська спеціалізація з півночі на південь від Харбіну до Чунціну. Запишіть, як змінюється склад: а) зернових; б) технічних культур.

Завдання для самостійної роботи. 1. Вивчить географічну номенклатуру до теми: найбільші міста (Шанхай, Тянцзинь, Шеньян, Ухань, Гуанчжоу, Харбін, Чунцін); найбільші морські порти (Далянь, Тяньцзінь, Ціндао, Шанхай, Ціньхуандао, Нінбо).

2. Законспектуйте за підручником питання «Регіональна політика і територіальні відмінності Китаю».

Література:

а) основна: 1, 2, 3, 4, 7, 9

б) додаткова:

1. Спецвыпуск: Китай// География. — 1999. — №36.

2. Малий І. К. Китайська модель ринкових перетворень [Текст] / І. К. Малий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Економіка. – 2002. – №63. – С.10–11.

3. Салицкий А. И. Устойчивое развитие Китая [Текст] / А. И. Салицкий // География и экология в школе ХХI века. – 2007. – №9. – С.3–16, 46.

4. Величко В. Розробка теоретичних засад перехідної економіки Китаю та їх регіональний аспект [Текст] / В. Величко // Економіка України. – 2009. – №7. – С. 49–63.

5. Фісун А. Економічний прорив Китаю : досягнення, перспективи та проблеми [Текст] // Економіка України. – 2011. – № 5. – С.84-92.

6. Нечепоренко І. Китай. Економіко-географічна характеристика [Текст] // Географія та основи економіки в школі. – 2008. – №9. – С.12-16.

Лабораторне заняття № 4.5

Тема: Нові індустріальні країни Азії.

Мета: вивчити регіональні особливості соціально-економічного розвитку НІК Азії.

Обладнання: контурні карти, атласи з економічної і соціальної географії світу.

Питання для обговорення:

1. Характерні ознаки поняття «нові індустріальні країни». Місце НІК у світовій економіці.

2. Регіональні особливості «драконів» Азії: Сінгапур, Тайвань, Республіка Корея.

3. Особливості індустріального розвитку «тигрів» Азії: Індонезія, Таїланд, Малайзія, Філіппіни.

Завдання 1. Охарактеризуйте основні напрямки економічних реформ в НІК.

Завдання 2. Використовуючи дані таблиці побудуйте стовпчикові діаграми галузевої структури господарства (на прикладі двох із запропонованих країн). Проаналізуйте, які зрушення відбулися в структурі господарства нових індустріальних країн. У висновку вкажіть найважливіші чинники розвитку НІК Південно-Східної Азії.

Країна	Середній річний темп росту ВВП, %	ВВП на душу населення, дол. США за ПКС			Частка у ВНП, %									Частка експорту промислових виробів у загальному обсязі експорту, %			Ранг країни за ІРЛП
					с/г	пром-сть	послуги	с/г	пром-сть	послуги	с/г	пром-сть	послуги
	1990-1995	2000	2004	2008	1970			1991			2000			1970	1991	2004	2004	2010
Індонезія	7,6	3043	3609	3957	46,0	20,9	33,1	23,3	43,0	33,7	21	35	44	1,2	40,8	56	108	108
Малайзія	8,7	9068	10276	13927	32,0	24,7	43,3	20,7	46,7	32,6	14	44	42	6,5	60,6	76	61	57
Сінгапур	8,7	23356	28077	48893	2,3	29,8	67,9	0,3	35,4	64,3	0	30	70	27.5	72,6	84	25	27
Таїланд	8,4	6402	8090	8001	30,2	25,7	44,1	14,9	37,3	47,8	13	40	47	4,7	65,5	75	74	92
Філіппіни	2,3	3971	4614	4002	28,8	29,4	41,8	23,7	37,8	38,5	20	32	48	7,5	39,1	55	84	97

Завдання для самостійної роботи. Визначте чинники соціально-економічного розвитку однієї з НІК Азії. При цьому виявіть спільні риси в напрямках економічних реформ (з іншими країнами НІК) і національно особливі. Що з позитивного досвіду НІК, на Ваш погляд, можна запозичити українцям?

Варіанти: 1. Сінгапур. 2. Тайвань. 3. Республіка Корея. 4. Індонезія. 5. Таїланд. 6. Малайзія. 7. Філіппіни.

Література:

а) основна: 1, 2, 3, 4, 9.

б) додаткова:

1. Костинский Г.Д. Спецвыпуск: Сингапур //География. — 1998. — №32.

2. Иванова И.С., Куликова М.О., Мацулевич Н.Е. Индонезия: география нестабильности //География — 2002. — №44. — С.4-9.

3. Економіка зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – Київ: ЦУЛ, 2003.—352 с.

4. Географія: світи, регіони, концепти: Пер. з англ.; Передмова та розділ „Україна” О. Шаблія/ Г. Блій, П. Муллер, О. Шаблій. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.

5. Тараканов Г. И. Факторы ускоренного развития экономики стран Юго-Восточной Азии [Текст] / Г. И. Тараканов // Вестник Московского университета. Сер. 6. Экономика. – 2008. – №2. – С.73–84.

6. Абдурасулова Д. Республика Корея: промышленная политика в условиях глобализации [Текст] / Дж. Абдурасулова // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. – №5. – С. 100–107.

7. Крук О. Країна, що поборола корупцію [Текст] / Олег Крук // Персонал. – 2009. – №3. – С. 62–66.(про Сінгапур)

8. Грищенко Г. О. Далекосхідні тигри [Текст] // Географія : науково-методичний журнал. – 2007. – №6. – С. 30-31.