- •1.1. Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми
- •1.2. Роль інформації в суспільних відносинах на різних історичних етапах розвитку суспільства
- •1.3. Поняття та сутність інформатизації
- •2.1. Взаємозв'язок інформатики та права в інформаційному суспільстві
- •2.2. Концептуальні підходи до формування змісту інформаційного права
- •2.3. Система правового регулювання соціальнихінформаційних відносин
- •2.4. Місце інформаційного права в юридичній науці. Міжгалузевий зв'язок інформаційного права
- •2.5. Методи інформаційного права
- •3.1. Об'єкт, предмет і система науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право"
- •3.2. Методологія інформаційного права
- •3.3. Зміст та завдання навчальної дисципліни "Інформаційне право"
- •4.1. Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої діяльності
- •4.2. Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •5.1. Сутність, зміст та трансформація категорії"культура"
- •5.1.1. Поняття категорії "культура"
- •5.1.2. Природа культури: філософський аспект її еволюції
- •5.1.3. Методологічні підходи щодо співвідношення категорій "культура", "цивілізація", "суспільство" та пізнання їх
- •5.1.4. Основні положення теорії культурної еволюції
- •5.2. Концептуальні підходи до визначення сутності та змісту категорії "е-культура"
- •5.2.1. Сутність інформаційної культури (феноменологічний аспект)
- •5.2.2. Аспекти інформаційної культури
- •5.2.3. Культура поведінки у сфері інформаційних відносин
- •5.2.4. Культура інформаційних потребта проблеми реалізації їх
- •5.3. Інформаційно-правова культура як складова інформаційної культури
- •5.3.1. Взаємозв'язок інформаційної культури з правовою культурою
- •5.3.2. Формування правосвідомості та інформаційної культури за допомогою права
- •5.4. Роль права у формуванніінформаційної культури
- •5.4.1. Сутність правового забезпеченняформування інформаційної культури
- •5.4.2. Світові ментальні системи (культури) права
- •5.4.3. Взаємовплив культури права і науково-технічного прогресу
- •6.1. Роль органів публічної влади у формуванні державної інформаційної політики
- •6.2. Заходи щодо реалізації державної інформаційної політики для прискорення розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •7.1. Тенденції міжнародного інформаційного права
- •7.1.1. Вплив міжнародного права на формування інформаційного права України
- •7.1.2. Принципи міжнародного інформаційного права
- •7.1.3. Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних відносин
- •7.1.4. Міжнародні договори в сфері інформаційних правовідносин
- •7.2. Міжнародна діяльність України в галузі захисту інформації
- •7.2.1. Основні положення щодо міжнародної діяльності України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах
- •7.2.2. Міжнародний захист технологій
- •7.2.3. Міжнародний захист комерційної таємниці
- •7.3. Правове регулювання, охорона та захистінформації за законодавством різних країн
- •7.3.1. Правові підходи щодо регулювання інформаційних правовідносин
- •7.3.2. Окремі аспекти правового регулювання суспільних інформаційних відносин у західноєвропейських країнах
- •7.3.3. Інформаційне законодавство Австралії
- •7.3.4. Інформаційне законодавство Росії
- •7.3.5. Інформаційне законодавство Казахстану
- •7.3.6. Інформаційне законодавство сша
- •7.4. Висновки
5.2.3. Культура поведінки у сфері інформаційних відносин
Розглядаючи сутність інформаційної культури, слід звернути увагу на такий аспект, як культура поведінки у сфері інформаційних відносин. Зазначимо відправні положення щодо цього. Культура поведінки у сфері інформаційних відносин — це: 1) множина особистих та суспільних моральних вимог, які стають для людини (чи певного соціуму, соціального утворення) складовою її звичок і навичок, що виявляються в щоденній (повсякденній) поведінці, діяльності (на виробництві, у побуті, у спілкуванні між людьми); 2) розвиток поведінки суспільних інформаційних відносин; 3) сприяння розвитку рівня суспільних інформаційних відносин (культивування); 4) запровадження, насадження, розвиток суспільних інформаційних відносин. Зазначені змісти категорії "культура" селектовано для з'ясування інших аспектів її сутності. Інший зміст категорії "інформаційна культура" пропонується для розгляду в наступних розділах.
5.2.4. Культура інформаційних потребта проблеми реалізації їх
Інформаційні потреби різних соціальних систем є об'єктом дослідження багатьох галузей суспільствознавства. Проте, на нашу думку, ця проблематика перебуває на стадії формування. Досліджуючи інформаційні потреби, приділимо особливу увагу соціально-кібернетичному (соціально-управлінському) аспекту їх. Потреби як соціальна категорія вивчаються багатьма науками: філософією, політологією, політекономією, психологією, соціологією, біологією тощо. Кожна з них підходить до визначення потреб, виходячи з предмета свого дослідження. Звідси — множина суперечливих спроб визначити це поняття абстрактно, узагальнено. У науковій літературі культура потреб розглядається подвійно. З одного боку, їх трактують як усвідомлений чи підсвідомий рівень ставлення людини до об'єктивних (матеріальних) чинників природи, які забезпечують її життєдіяльність. З іншого — як такі, що характеризують суспільні відносини з позицій мотивації. Інформаційна потреба перебуває у нерозривній єдності зі специфічною пізнавальною здібністю, пізнавальною спрямованістю особистості. Потреба в будь-чому є збуджуючим джерелом соціальної активності окремих особистостей і соціальних груп. Як справедливо зазначає Ю.М. Батурін, "потреба звертатися до інформаційних систем не складається стихійно. Вона виникає як результат активного відношення до інформації" (див.: Батурин Ю.М. Новая информационная психология: правовое опосредование // Влияние научно-технического прогресса на юридическую жизнь. — М., 1988. — С. 89). Як аксіому визначимо, що будь-яка потреба завжди конкретна настільки, наскільки конкретно визначено завдання для її реалізації. Інформаційні потреби можуть бути забезпечені як за рахунок відносно незначного збільшення обсягу додатково регульованих потоків вхідної інформації, так і за рахунок глибокого дослідження (аналізу) зібраних даних стосовно соціальних процесів, навколишнього середовища. Наприклад, теорія організації управління соціальними системами пропонує дослідження потреб в аспекті ієрархії інформаційних чинників у сфері організації управління соціальними системами. Для цього рекомендується застосувати метод формування цільових комплексних структур (штату фахівців, команди однодумців та визначення опонентів). Так, з погляду лінійної логіки організації, до органів управління соціальною системою в ідеалі сьогодні мають входити спеціалісти з такими фаховими знаннями: організатор (менеджер), економіст, юрист, соціолог, психолог, інженер-програміст (щодо останнього, то це може бути особа, що має високий рівень комп'ютерної грамотності, системотехнік, системний аналітик та ін.). Такого управлінця в одній людині можна визначити як "кібермонстра". Для нормальної людини, сформованої в умовах індустріального суспільства, такий "кібермонстр" — це фантастика. Але для людини глобального інформаційного суспільства, яка "грається" з комп'ютером в Інтернет, це не є проблемою. Може саме цим пояснюється, чому молодь сьогодні займає ключові позиції у формуванні різних сфер інформаційного суспільства. З позицій соціальної кібернетики можна визначити низку моментів (факторів), які утворюють зміст поняття "потреба управління інформацією", але серед них найважливіший, на нашу думку, — це визначення необхідних умов та потреби конкретного рівня управління інформацією, організації інформування. З погляду теорії соціального управління та теорії інформації, важливими цілеформуючими факторами є інформаційні потреби, зумовлені даними (відомостями) про соціальні відносини. З погляду постулатів соціальної кібернетики, аналіз інформаційних потреб суб'єктів — це основа для побудови раціональної системи інформаційного обслуговування як складової функції інформаційного забезпечення. Найбільш рельєфно це проглядається у специфіці інформаційних потреб та інтересів керівників структурних підрозділів органів державного управління. Сувора ієрархічність і субординаційність структурних підрозділів набувають чіткого відображення в принципі єдиноначальності, зумовленої специфікою завдань, які потрібно вирішувати, та обставинами діяльності (прийняття відповідальних рішень, швидка й радикальна зміна обстановки, підвищена мобільність тощо). Всі види інформації, потрібної для управління, утворюють його інформаційну систему. У цьому разі під категорією "інформаційна система" ми розуміємо організаційно упорядковану та оформлену множину людей, даних (документів), інформаційних потоків, каналів зв'язку, технічних і технологічних засобів, що забезпечують взаємозв'язок між складовими системи соціального управління з метою її ефективного функціонування і розвитку. З погляду теорії гіперсистем, інформаційна система є підсистемою другого порядку до системи першого порядку — управління соціальними системами. Зміст інформаційної системи (1С) визначається конкретною сферою суспільних відносин залежно від форми і системи організації управління. Як показує практика, ефективність інформаційних процесів поряд з іншими заходами найкраще підвищувати шляхом цілеспрямованого, кваліфікованого і багатоас-пектного використання засобів і методів математики, технічної кібернетики, інформатики з гуманітарними науками, особливо в результаті взаємодії правових наук з науками математико-кібернетичної спрямованості. Але для цього потрібні сьогодні не просто комп'ютерна грамотність управлінців на рівні навчальної дисципліни "Основи інформатики та обчислювальної техніки", а новий підхід до інформаційної культури. Наприклад, саме це породило необхідність введення до навчальних програм юридичних навчальних закладів додаткових навчальних дисциплін, пов'язаних з інформатикою (соціальна кібернетика, правова чи юридична інформатика), а в технічних ВНЗ, у яких готують фахівців у галузі інформатики, — нових навчальних дисциплін щодо вивчення права (зокрема інформаційного права). Названі чинники щодо культури інформаційних потреб, звичайно, не є вичерпними. У цій роботі культуру інформаційних потреб визначено як міжгалузеву інституцію, яка потребує подальшого наукового дослідження і розкриття.