- •1.1. Історія (онтологія) розвитку технологій об'єктивного вираження спілкування між людьми
- •1.2. Роль інформації в суспільних відносинах на різних історичних етапах розвитку суспільства
- •1.3. Поняття та сутність інформатизації
- •2.1. Взаємозв'язок інформатики та права в інформаційному суспільстві
- •2.2. Концептуальні підходи до формування змісту інформаційного права
- •2.3. Система правового регулювання соціальнихінформаційних відносин
- •2.4. Місце інформаційного права в юридичній науці. Міжгалузевий зв'язок інформаційного права
- •2.5. Методи інформаційного права
- •3.1. Об'єкт, предмет і система науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право"
- •3.2. Методологія інформаційного права
- •3.3. Зміст та завдання навчальної дисципліни "Інформаційне право"
- •4.1. Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої діяльності
- •4.2. Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (glin)
- •5.1. Сутність, зміст та трансформація категорії"культура"
- •5.1.1. Поняття категорії "культура"
- •5.1.2. Природа культури: філософський аспект її еволюції
- •5.1.3. Методологічні підходи щодо співвідношення категорій "культура", "цивілізація", "суспільство" та пізнання їх
- •5.1.4. Основні положення теорії культурної еволюції
- •5.2. Концептуальні підходи до визначення сутності та змісту категорії "е-культура"
- •5.2.1. Сутність інформаційної культури (феноменологічний аспект)
- •5.2.2. Аспекти інформаційної культури
- •5.2.3. Культура поведінки у сфері інформаційних відносин
- •5.2.4. Культура інформаційних потребта проблеми реалізації їх
- •5.3. Інформаційно-правова культура як складова інформаційної культури
- •5.3.1. Взаємозв'язок інформаційної культури з правовою культурою
- •5.3.2. Формування правосвідомості та інформаційної культури за допомогою права
- •5.4. Роль права у формуванніінформаційної культури
- •5.4.1. Сутність правового забезпеченняформування інформаційної культури
- •5.4.2. Світові ментальні системи (культури) права
- •5.4.3. Взаємовплив культури права і науково-технічного прогресу
- •6.1. Роль органів публічної влади у формуванні державної інформаційної політики
- •6.2. Заходи щодо реалізації державної інформаційної політики для прискорення розвитку інформаційного суспільства в Україні
- •7.1. Тенденції міжнародного інформаційного права
- •7.1.1. Вплив міжнародного права на формування інформаційного права України
- •7.1.2. Принципи міжнародного інформаційного права
- •7.1.3. Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних відносин
- •7.1.4. Міжнародні договори в сфері інформаційних правовідносин
- •7.2. Міжнародна діяльність України в галузі захисту інформації
- •7.2.1. Основні положення щодо міжнародної діяльності України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах
- •7.2.2. Міжнародний захист технологій
- •7.2.3. Міжнародний захист комерційної таємниці
- •7.3. Правове регулювання, охорона та захистінформації за законодавством різних країн
- •7.3.1. Правові підходи щодо регулювання інформаційних правовідносин
- •7.3.2. Окремі аспекти правового регулювання суспільних інформаційних відносин у західноєвропейських країнах
- •7.3.3. Інформаційне законодавство Австралії
- •7.3.4. Інформаційне законодавство Росії
- •7.3.5. Інформаційне законодавство Казахстану
- •7.3.6. Інформаційне законодавство сша
- •7.4. Висновки
5.3.2. Формування правосвідомості та інформаційної культури за допомогою права
Формування правосвідомості суспільства відбувається через формування правосвідомості особистості, в тому числі у сфері інформаційних правовідносин. Цей процес у суспільстві відбувається як стихійно, так і в результаті цілеспрямованої діяльності недержавних громадських формувань, держави, її органів і установ у ході здійснення ними інформаційної діяльності. Завдання формування інформаційно-правової культури — передавання від покоління до покоління добрих звичаїв у формі правових знань, поваги до права і закону, соціально-правової активності. У цьому постійному соціальному процесі можна виокремити умовно низку чинників. Насамперед на формування правосвідомості та інформаційно-правової культури впливає весь процес реалізації і застосування правових норм державними органами, процес правотворчості, стан законності та правопорядку, розвиток суспільних правовідносин. Цей процес значною мірою стихійно впливає на формування правосвідомості та правової культури особистості. Практика реалізації правових норм, зокрема у сфері інформаційних правовідносин, надзвичайно ефективно впливає на формування правових знань, правових орієнтирів, позицій і установок особистості. Вплив може бути негативним, коли норми права, наприклад у сфері інформаційних відносин, державними чиновниками формуються необґрунтовано і келейно. І навпаки, коли до формування норм публічного права (особливо на рівні законодавства) залучається широке коло наукової громадськості, престиж державних органів високий, і вплив, як правило, позитивний. При переході до розбудови соціально орієнтованої держави, громадянського, демократичного суспільства посилюється необхідність формування правосвідомості та правової культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо побудувати такі державу і суспільство. За останні роки недостатній рівень інформаційно-правової культури у багатьох державних діячів, політиків зумовив кризу в економіці, а також у політичній системі. Ця криза негативно позначилась на формуванні правової культури і правосвідомості багатьох суб'єктів суспільних відносин. Відбулися вплив негативних ідей і культивування поганих цінностей (субкультури), особливо через засоби телебачення, кінотеатри, де пропагуються культ насильства, організованої злочинності, корупції, проституції тощо. Багато людей в умовах економічної кризи залишаються безробітними, без засобів до існування, що значною мірою штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень. На цей процес негативно впливає також низький рівень інформаційної культури (правова ентропія у владних структурах) щодо формування законодавства, повільний хід адміністративних реформ у суспільстві, сліпе перейняття досвіду інших країн, без урахування ментальності, правової культури нашої країни. Можна, звичайно, проголосити якийсь рік роком права, як це було в нашій країні у 1995 р. Але у когнітивному аспекті виникає питання: наступні роки, що, можуть бути роками безправ'я? Щодо інформаційного забезпечення підвищення рівня правової культури населення слід зазначити, що останніми роками збільшився випуск юридичної літератури, підручників, окремих збірок законодавства та інших нормативних актів, у тому числі на компакт-дисках, через Інтернет тощо. Проте на цей процес негативно впливає інший чинник — нестабільність законодавства, необґрунтоване прийняття нових законів, які суперечать раніше прийнятим, що створює конфлікт юридичних норм. У когнітивному аспекті слід зазначити, що законодавці не задумуються над простим питанням: чи може нормальна людина осягнути всю сукупність норм законодавства та мати оперативний доступ до всіх нормативно-правових актів? Таким чином, у процесі стихійного формування правосвідомості та правової культури особистості, у тому числі у сфері інформаційних правовідносин, відбуваються як негативні, так і позитивні явища, зумовлені станом розвитку юридичної науки, правової доктрини щодо розуміння системи суспільних відносин. Слід також зазначити такий негативний фактор: фахівці з будь-якої вузької наукової юридичної інституції, наукової дисципліни намагаються надати їй статус галузі права. У своїй спеціалізації вони доходять до того, що принижують та ігнорують статус таких історично визначених істинних галузей права, як публічне і приватне, конституційне, цивільне, адміністративне, трудове та кримінальне (уголовне).