- •Курс лекцій
- •Лекція 1
- •1. Вступ
- •2. Історія розвитку науки про годівлю тварин
- •3. Завдання по виробництву продуктів харчування для людей.
- •4. Інтенсифікація – основний шлях збільшення тваринницької продукції
- •5.Предмет та задачі науки
- •2. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення окремих поживних речовин у живленні тварин.
- •Вода Суха речовина
- •Фізіологічне значення води та поживних речовин
- •Характеристика і фізіологічне значення протеїну, вуглеводів і жирів для годівлі с.-г. Тварин
- •Прості білки
- •Біологічна повноцінність білків
- •1. Характеристика амінокислот
- •2 Біологічна цінність білків для свиней
- •Небілкові азотисті добавки
- •4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних
- •5. Рецепти амідо-мінерального жому
- •Характеристика і фізіологічне значення вуглеводів для тварин
- •Характеристика і фізіологічне значення жирів для тварин
- •4. Мінеральні речовини і їх значення в живленні тварин.
- •5. Вітаміни та їх значення для організму тварин.
- •6. Перетравність поживних речовин
- •7. Поживність кормів і методи її визначення
- •Лекція 2 Класифікація і стандартизація кормів
- •2 Грубі корми
- •3 Зернові корми
- •4.Корми – відходи технічних виробництв (маслоекстракційного, борошномельного, цукрового, крохмального)
- •5 Кормові добавки
- •6 Комбікорми
- •7. Потреба тварин в поживних речовинах
- •Перерахунок фактичної живої маси в обмінну
- •2. Величина основного обміну
- •3. Підтримуюча годівля(пг)
- •4. Ефективність використання обмінної енергії у жуйних для підтримки (Кm), для приросту (Кj) і лактації (Кl)
- •5. Потреба в енергії для 1 кг приросту живої маси
- •6. Добова потреба свиней різної живої маси в ое для підтримки життя
- •7. Потреба корів в енергії на тільність
- •8. Потреба в енергії на 1 кг молока корів
- •9. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг ср раціону
- •3. Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •1.Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •2.Годівля тільних сухостійних корів
- •2 . Годівля дійних корів
- •3 Годівля телят до 6-ти місячного віку
- •4 Годівля молодняку врх після 6-ти місячного віку
- •5 Відгодівля великої рогатої худоби
- •Особливості годівлі свиней
- •1 Годівля лактуючих свиноматок та кнурів-виробників
- •2 Годівля підсисних та відлучених поросят
- •3.Відгодівля свиней
- •Лекція 5 Особливості годівлі овець, птиці, коней і хутрових звірів
- •1 Гол/добу
- •2 Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •3 Годівля коней і хутрових звірів
- •4.Годівля птиці
- •Хххі Годівля пушних звірів
- •Кормові добавки
- •Лекція 6 Тема: Кормові добавки до раціонів с.-г. Тварин на сучасному етапі
- •1.Кормові добавки.
2 Біологічна цінність білків для свиней
Корм |
На підтримання життя і ріст |
Корм |
На підтримання життя і ріст |
Молоко |
80-95 |
Льняна макуха |
61 |
Кукурудза |
80-87 |
Жовтий люпин |
57-70 |
Рибне борошно |
74-85 |
Синій люпин (солодкий) |
53 |
Картопля |
73-86 |
Ячмінь |
55-60 |
Білок картоплі |
79-88 |
Кукурудза |
54 |
Дріжджі |
81-85 |
Пшениця |
44 |
Соєві боби |
67 |
Жито |
44 |
Бавовникова макуха |
61 |
Овес |
42 |
боби |
34 |
.3 Вміст амінокислот в деяких кормах
Продукти, корма |
лізин |
метіонін |
триптофан |
валін |
гістідін |
фенілаланін |
лейцин |
ізолейцин |
треонін |
аргінін |
М’ясо,молоко, яйця |
7-9 |
3-4 |
1-1,5 |
6-8 |
2,5-3 |
5-7 |
7-8 |
5-6 |
4-5 |
5,7 |
Зерно злакових |
3 |
1,4 |
1,2 |
5,5 |
2 |
5 |
10 |
4 |
3,5 |
5,2 |
Зерно сої |
6 |
1,2 |
1,5 |
4,1 |
2,4 |
4,2 |
7,2 |
1,6 |
3,9 |
6,7 |
Трава люцерни |
5 |
1,5 |
1,3 |
5,1 |
1,4 |
4,6 |
7,4 |
4,7 |
4,1 |
4,4 |
Небілкові азотисті добавки
В раціонах жуйних тварин дефіцитних за протеїном частина його може бути доповнена небілковими азотистими сполуками. Ефективність використання азотистих небілкових домішок може бути досягнута в умовах, коли раціони збалансовані за енергією, мінеральними речовинами і вітамінами. Обов’язкова умова при згодовуванні цих сполук – наявність в раціоні достатнього рівня легкозасвоюваних вуглеводів – цукру і крохмалю.
Привчання тварин до споживання небілкових азотистих сполук (НАС) починають з малих доз. В годівлі жуйних тварин використовують різні (НАД) (табл.4).
4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних
Домішка |
Формула |
Вміст азоту, % |
Протеїновий еквівалент (6,25), г/кг |
Сечовина чиста |
(NH2)2CO |
46,5 |
292 |
Сечовина кормова |
(NH2)2CO + присадки роти злежування |
42-45 |
262-281 |
Біурет |
NH2*NH*CO*NH2*H2O |
35 |
219 |
Діціанодіамід |
NH2C(NH)NHCH |
67 |
419 |
Карбамат амонію |
NH2CO2NH4 |
36 |
225 |
Оцтовокислий амоній |
CH3CONH4 |
18 |
112 |
Бікарбонат амонію |
NH4HCO3 |
18 |
112 |
Сірчанокислий амоній |
(NH4)2SO4 |
21,2 |
132 |
Аміачна вода |
NH4OH |
20-25% аміаку |
103-128 |
Сечовина (ДОСТ 2081-63) в гранульованому вигляді не злежується і може добре зберігатися протягом 8-10 міс. Якщо ж вона злежалась, то її подрібнюють. Не можна згодовувати тваринам сечовину, яку виготовили на коксохімічних заводах, вона йде на міндобрива. Забороняється згодовувати сечовину тільним сухостійним коровам, і вівцематкам з другої половини після запліднення, тому що це може призвести до народження слабкого, нежиттєздатного потомства.
В раціон лактуючих корів сечовину можна включати за кількістю 15-20% від потреби в перетравному протеїні, але не більше 150 г на одну голову за добу: молодняку ВРХ – 20-25%, бичкам на відгодівлі – 25-30%. Дорослим вівцематкам – 30-35%, молодняку старше 6 місяців – 20-25%
Бікарбонат амонію використовують в годівлі тварин в основному в зимовий період, тому що в літній час він швидко розпадається і дає сильний аміачний запах.
Сульфат амонію, який поряд з азотом містить біля 26% сірки, рекомендується згодовувати в суміші з сечовиною в пропорції 2-3:1.
Аміачну воду як лужний продукт використовують для обробки соломи, яку розмішують під поліетиленовою плівкою, а також для розкислення кукурудзяного силосу. Аміаком безводним обробляють солому і силос, або амонізують кислий бурячний жом.
Техніка згодовування небілкових азотистих сполук і регулювання процесів біологічного синтезу білка в рубці в жуйних весь час удосконалюється.
Розроблена нова технологія одержання карбамідного концентрату, яка полягає в тому, що подрібнене зерно кукурудзи або ячменю (70-80%) змішують з карбамідом (15-25%) та бентонітом натрію (5%). Цю суміш загружають в прес-екструдер, де під дією тертя і високого тиску температура підвищується до 150-180 0С. В таких умовах частина крохмалю декстринізується, а частинки карбаміду міцно з’єднуються з частково зруйнованими зернами крохмалю. Застосування екструдерного карбамідного концентрату значно полегшило техніку дозування карбаміду і підвищило ефективність використання аміаку мікроорганізмами рубця в результаті більш повільного його звільнення із зерен крохмалю під дією ферменту уреази. Використання цього методу виключає отруєння аміаком карбаміду.
Карбамідний концентрат в такому вигляді додають на заводах при виготовленні комбікормів для ВРХ, овець і інших жуйних. Комбікорми і суміші з екструдерним концентратом не можна перед згодовуванням замочувати, запарювати, осолоджувати, дріжджувати і змішувати із силосом і коренеклубнеплодами. В іншому випадку зв’язок карбаміду і крохмальних зерен порушується і може наступити отруєння тварин.
Високопродуктивним коровам, які за добу одержують 10-12 кг зернових концентратів, лише половину цієї кількості можна давати у вигляді екструдованої карбамідної домішки. Забороняється молочним тваринам згодовувати комбікорми з карбамідом, який призначений для відгодівлі ВРХ (в ньому більше екструдованого концентрату).
Влітку, при використанні пасовищ, молочним тваринам достатньо натурального протеїну, тому додаткова даванка карбаміду недоцільна і може бути шкідливою для здоров’я тварин. Карбамід можна використовувати для виготовлення гранульованого амідо-мінерального жому, склад його наведений в табл.5.