2 Біологічна цінність білків для свиней

Корм	На підтримання життя і ріст	Корм	На підтримання життя і ріст
Молоко	80-95	Льняна макуха	61
Кукурудза	80-87	Жовтий люпин	57-70
Рибне борошно	74-85	Синій люпин (солодкий)	53
Картопля	73-86	Ячмінь	55-60
Білок картоплі	79-88	Кукурудза	54
Дріжджі	81-85	Пшениця	44
Соєві боби	67	Жито	44
Бавовникова макуха	61	Овес	42
		боби	34

.3 Вміст амінокислот в деяких кормах

Продукти, корма	лізин	метіонін	триптофан	валін	гістідін	фенілаланін	лейцин	ізолейцин	треонін	аргінін
М’ясо,молоко, яйця	7-9	3-4	1-1,5	6-8	2,5-3	5-7	7-8	5-6	4-5	5,7
Зерно злакових	3	1,4	1,2	5,5	2	5	10	4	3,5	5,2
Зерно сої	6	1,2	1,5	4,1	2,4	4,2	7,2	1,6	3,9	6,7
Трава люцерни	5	1,5	1,3	5,1	1,4	4,6	7,4	4,7	4,1	4,4

Небілкові азотисті добавки

В раціонах жуйних тварин дефіцитних за протеїном частина його може бути доповнена небілковими азотистими сполуками. Ефективність використання азотистих небілкових домішок може бути досягнута в умовах, коли раціони збалансовані за енергією, мінеральними речовинами і вітамінами. Обов’язкова умова при згодовуванні цих сполук – наявність в раціоні достатнього рівня легкозасвоюваних вуглеводів – цукру і крохмалю.

Привчання тварин до споживання небілкових азотистих сполук (НАС) починають з малих доз. В годівлі жуйних тварин використовують різні (НАД) (табл.4).

4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних

Домішка	Формула	Вміст азоту, %	Протеїновий еквівалент (6,25), г/кг
Сечовина чиста	(NH2)2CO	46,5	292
Сечовина кормова	(NH2)2CO + присадки роти злежування	42-45	262-281
Біурет	NH2*NH*CO*NH2*H2O	35	219
Діціанодіамід	NH2C(NH)NHCH	67	419
Карбамат амонію	NH2CO2NH4	36	225
Оцтовокислий амоній	CH3CONH4	18	112
Бікарбонат амонію	NH4HCO3	18	112
Сірчанокислий амоній	(NH4)2SO4	21,2	132
Аміачна вода	NH4OH	20-25% аміаку	103-128

Сечовина (ДОСТ 2081-63) в гранульованому вигляді не злежується і може добре зберігатися протягом 8-10 міс. Якщо ж вона злежалась, то її подрібнюють. Не можна згодовувати тваринам сечовину, яку виготовили на коксохімічних заводах, вона йде на міндобрива. Забороняється згодовувати сечовину тільним сухостійним коровам, і вівцематкам з другої половини після запліднення, тому що це може призвести до народження слабкого, нежиттєздатного потомства.

В раціон лактуючих корів сечовину можна включати за кількістю 15-20% від потреби в перетравному протеїні, але не більше 150 г на одну голову за добу: молодняку ВРХ – 20-25%, бичкам на відгодівлі – 25-30%. Дорослим вівцематкам – 30-35%, молодняку старше 6 місяців – 20-25%

Бікарбонат амонію використовують в годівлі тварин в основному в зимовий період, тому що в літній час він швидко розпадається і дає сильний аміачний запах.

Сульфат амонію, який поряд з азотом містить біля 26% сірки, рекомендується згодовувати в суміші з сечовиною в пропорції 2-3:1.

Аміачну воду як лужний продукт використовують для обробки соломи, яку розмішують під поліетиленовою плівкою, а також для розкислення кукурудзяного силосу. Аміаком безводним обробляють солому і силос, або амонізують кислий бурячний жом.

Техніка згодовування небілкових азотистих сполук і регулювання процесів біологічного синтезу білка в рубці в жуйних весь час удосконалюється.

Розроблена нова технологія одержання карбамідного концентрату, яка полягає в тому, що подрібнене зерно кукурудзи або ячменю (70-80%) змішують з карбамідом (15-25%) та бентонітом натрію (5%). Цю суміш загружають в прес-екструдер, де під дією тертя і високого тиску температура підвищується до 150-180 ⁰С. В таких умовах частина крохмалю декстринізується, а частинки карбаміду міцно з’єднуються з частково зруйнованими зернами крохмалю. Застосування екструдерного карбамідного концентрату значно полегшило техніку дозування карбаміду і підвищило ефективність використання аміаку мікроорганізмами рубця в результаті більш повільного його звільнення із зерен крохмалю під дією ферменту уреази. Використання цього методу виключає отруєння аміаком карбаміду.

Карбамідний концентрат в такому вигляді додають на заводах при виготовленні комбікормів для ВРХ, овець і інших жуйних. Комбікорми і суміші з екструдерним концентратом не можна перед згодовуванням замочувати, запарювати, осолоджувати, дріжджувати і змішувати із силосом і коренеклубнеплодами. В іншому випадку зв’язок карбаміду і крохмальних зерен порушується і може наступити отруєння тварин.

Високопродуктивним коровам, які за добу одержують 10-12 кг зернових концентратів, лише половину цієї кількості можна давати у вигляді екструдованої карбамідної домішки. Забороняється молочним тваринам згодовувати комбікорми з карбамідом, який призначений для відгодівлі ВРХ (в ньому більше екструдованого концентрату).

Влітку, при використанні пасовищ, молочним тваринам достатньо натурального протеїну, тому додаткова даванка карбаміду недоцільна і може бути шкідливою для здоров’я тварин. Карбамід можна використовувати для виготовлення гранульованого амідо-мінерального жому, склад його наведений в табл.5.