Кормові добавки

В сучасному землеробстві вважається, що застосування азотних добрив, особливо високих їх доз, дасть можливість стабільно одержувати високі врожаї кормових культур, поліпшувати протеїнову цінність. Основним джерелом і основною формою переносу азоту з грунту є нітрати (азотнокислі солі). Вони створюються за рахунок мінералізації органічних відходів землеробства (солома, полова, гичка, стебла кукурудзи) або з мінеральних добрив. Частіше всього ці процеси ідуть паралельно.

Загальновизнано, що азотні добрива у формі нітратів, такі як аміачна селітра (NH₄NO₃), калійна селітра – КNO₃, азотнокислий натрій NaNO₃ – найбільш ефективні та швидкодіючі джерела азоту для рослин. Відомо також, що в засушливі роки в зеленій масі рослин, особливо в траві злакових, гичці буряків, кукурудзі та ще й за високих доз азотних добрив, накопичуються нітрати. Це може бути також наслідком неконтрольованих стоків тваринницьких комплексів. Інколи це веде до того, що в колодязній воді, або в закритих водоймищах концентрація нітратів може досягати критичного рівня (200-500 мг/л). Такі умови можуть привести до того, що тварини будуть з кормом і водою споживати високі дози нітратів, що в свою чергу приведе до їх отруєння або до виробництва продукції тваринництва з шкідливим для здоров’я людини рівнем нітратів. Тому в багатьох країнах, в тому числі і в Україні, прийняті обмеження щодо вмісту нітратів в овочевих, баштанних культурах, особливо в молоці для дитячого харчування. Нітрати переходять в нітріти при високому рівні їх в раціоні, а також при недостатньому енергетичному живленні чи при різкій зміні раціону. Як правило, при нітратному отруєнні підвищується вміст нітрат-іону в різних відділах травної системи та в крові. Наприклад, в корови з симптомами нітратного отруєння максимальний вміст нітрат-іону в рубці був 18,3 мг%, сичу зі – 30, шлунку – 25,3, крові – 65 мг%.

Створення метгемоглобіну і припинення гемопоезу – головні фактори патогенного механізму нітрітів. Після всмоктування нітріти окислюють двохвалентне залізо гемоглобіну і переводять його в неактивну форму (метгемоглобін).

Вважається, що для окислення всього гемоглобіну крові, наприклад корови живою масою 500 кг, достатньо 1,5-2 г всмоктавшогось нітріту. Симптоми отруєння наступають при перетворенні 30-40% гемоглобіну в метгемоглобін, заміна 50% приводить до загибелі тварин.

Гранично допустима кількість (ГДК) нітратів в кормах для жуйних 0,65-1 г нітрата на 1 кг живої маси ВРХ і овець – токсична, а в раціоні 0,45-0,88% від сухої речовини корму. При таких дозах знижується молочна продуктивність, приріст живої маси молодняку, у маток спостерігаються аборти.

При достатній кількості легкозасвоюваних вуглеводів, енергетичному і А-вітамінному живленні тварини можуть переносить і 4% нітратів від СР корму.

Високими кількостями нітратів в кормових буряках вважається 0,4-1,6% в СР, 0,49-3,95% - в куузику.

При згодовуванні коровам зеленої маси рапса і турнепса може наступати сильне отруєння. В таких умовах 250 г нітратів може викликати отруєння. Коли багато нітратів у зеленій масі влітку, її необхідно згодовувати не більше 20-30 кг і на корні, а не скошеному вигляді. Причому спочатку згодовувати грубий корм і концентрати при балансуванні раціону за вітаміном А і мінеральними речовинами.

Не дозволяється водопій водою, яка містить більше 45 мг/л нітратів.

Тимчасові ГДК в комбікормах (мг/л)

	З розрахунку на нітрат-іон	На нітрат калію
Доросла ВРХ	50,0	80,0
Молодняк до 6 міс.	20,0	32,0
Доросла дрібна рогата худоба	40,0	64,0
Ягнята і козлята	4,0	6,4
Свині	10,0	16,0
Поросята до 2-х міс.	1,0	1,6
Кури	100,0	160,0
Курчата	10,0	16,0

Самі по собі нітрати не токсичні, а для тварин з багатокамерним шлунком, тобто жуйних, в яких інтенсивно ідуть процеси бродіння, вони за певних умов можуть бути важливим джерелом азоту для мікроорганізмів. Мікроорганізми здатні використовувати цей азот для синтезу азотистих сполук і амінокислот свого тіла. Але при надходженні їх у великій кількості, або нерівномірно мікроорганізми не встигають їх перетворювати для побудови свого тіла, в такому випадку нітрати переходять в нітріти, тобто в азотистокислі солі і в такому вигляді вони являються ядом і для жуйних тварин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, добова норма нітратів становить 5 мг NaNO₃ на 1 кг маси тіла людини, або 300-325 мг за добу, враховуючи і питну воду. Проблема перевищення допустимої кількості нітратів у воді дуже гостро стоїть на півдні України і в інших районах інтенсивного землеробства. Не відповідає стандартам питна вода особливо у Херсонській, Кримській, Донецькій, Луганській та деяких інших областях. Навіть в Полтавській, Харківській, Кіровоградській воді такий склад, що як заявив один із дослідників, вона не придатна для того, щоб мити ноги слонам, а не те, щоб її споживати. Стандартом вважається вміст нітратів до 45 мг нітрат-іону на 1 л води (нітрат-іон NO₃ 1 г еквівалентний 1,63 г KNO₃).

Якщо ми вже говоримо про воду, то необхідно зазначити, яка ж кількість нітратів отруйна для тварин.

Отруєння свиней при різній концентрації нітратів у воді

Вміст NO3 у воді, г/т	Використання води	Реакція тварин
0-45	Використовується тваринами без шкідливої дії	Стан здоров’я задовільний, шкідливої реакції не відмічено
45-135	Сумнівна для використання	Спостерігаються деякі симптоми порушення здоров’
135-225	Небезпечно використовувати	У молодняка прояви рахіту. У свиноматок в другій половині поросності ознаки отруєння
225-450	Не використовується	Симптоми отруєння протягом декількох місяців, авітамінози, рахіти, ентерити, артрити, молодняк погано росте, високі затрати корму
450-675	Не використовується	Низький приріст молодняку, великий процент захворювань ентеритами, гострий токсикоз
675-900	Не використовується	Масовий токсикоз, знижена резистентність організму
900 і більше	Не використовується	Масовий падіж тварин

Надмірне нагромадження нітратів і нітритів у рослинах відбувається в ранній період вегетації, після внесення в грунт великої кількості азотних добрив, особливо аміачної селітри, в період посухи, різких перепадів температури, заморозків, при самозігріванні скошеної трави.

Накопичення нітратів в деяких кормових рослинах в посушливий період

Корм	Кількість нітратів і нітритів в перерахунку на KNO3 (в %)
Стебла кукурудзи	8,04
Силос кукурудзяний	2,04
Сіно люцернове:
І укіс	0,25
ІІ укіс	0,66
ІІІ укіс	0,46
ІV укіс	0,11
V укіс	0,54
Силос із сорго	0,87
Стебла батату	4,11
Біла лобода	1,80

При високому рівні нітратів траву краще згодовувати випасанням або у вигляді зеленої маси, але не висушувати її, оскільки при висушуванні 80-90% нітратів зберігається від початкового їх вмісту. Тому, наприклад, в Голландії допустимий рівень нітратів у траві в 2 рази вищий, ніж в сіні або сінажі. Саму ж кількість зеленої маси в раціонах ВРХ при високому рівні нітратів обмежують навіть для дорослої худоби до 20-30 кг в свіжескошеному вигляді або на випасі. Перед споживанням зеленої маси слід згодовувати їм грубі корми і концентрати, суворо балансуючи раціони за вітамінами А, Д, Е та мінеральними речовинами.

На основі узагальнення досліджень доза 0,65-1 г нітратів з розрахунку на 1 кг живої маси ВРХ і овець токсична. Тому реакція тварин на різну концентрацію нітратів в СР раціону відповідна.

Стан тварин в залежності від вмісту нітратів у кормі

Вміст KNO3 в СР корму, %	Реакція тварин
0-0,5	Стан нормальний
0,6-1,0	Молочна продуктивність спочатку знижується, потім після нормалізації годівлі протягом 6-8 неділь помітно зростає. Симптоми недостачі вітаміну А спостерігаються між 6-8 неділлею
1-1,5	Лактація припиняється на 5-й день, знижується репродуктивна здатність, яка зберігається довгий час після нормалізації годівлі
1,5 і більше	Отруєння і смерть тварин

Отруєння нітратами і нітрітами викликає А-вітамінну недостачу, що супроводжується абортами у корів, телята, якщо і народжувались від таких корів, гинули від асфіксії. Аналізи показали, що у них була тяжка форма метгемоглобінемії, в чому і полягає отруйна дія нітрітів. Вони переводять двохвалентне залізо гемоглобіну в трьохвалентне і таким чином воно стає неактивним і нездатне переносити кисень до клітин.

Але, що стосується ВРХ, то вирішальну роль в попередженні отруєння відіграє не стільки рівень нітратів, скільки склад раціону, комплексна його збалансованість і поживність, особливо енергетична, вітамінна, наявність легкорозчинних вуглеводів. Дослідами, які виконані в ФРН, було встановлено, що при достатньому забезпеченні легкорозчинними вуглеводами ВРХ без шкоди може витримати і 4% нітратів в СР раціону, але вони попереджують, що токсикоз може спостерігатись і при 0,3-0,5% від СР при недостатньому енергетичному забезпеченню раціонів.

Особливо вразливі до рівня нітритів, які в 10-15 разів ядовитіші від нітратів, свині і птиця. Гранично допустимою кількістю нітратів в комбікормах для птиці вважається 0,5-0,7 KNO₃ в СР.

Відносно мінімального рівня метгемоглобіна, при якому проявляються токсикоз, єдиної думки немає. Однак, симптоми отруєння, очевидно, наступають при перетворенні 30-40% гемоглобіну в метгемоглобін. Заміна ним 50% гемоглобіну веде до загибелі тварин. Це стосовно ВРХ. У корів з характерними симптомами отруєння вміст нітратів в перерахунку на нітрат-іон, у вмісті рубця складає 18,3 мг%, сичу зі – 30 мг%, кишечнику – 25,3 мг%, крові – 65 мг%.

Рекомендовані слідуючі тимчасові гранично допустимі концентрації (ГДК) в комбікормах для с/г тварин в мг на 1 кг

Групи тварин	з розрахунку на нітрит-іон	з розрахунку на KNO3
Доросла ВРХ	50,0	80,0
Молодняк до 6 міс.	20,0	32,0
Дорослий ДРХ	40,0	64,0
Ягнята і козлята	4,0	6,4
Свині	10,0	16,0
Поросята до 2-місячного віку	1,0	1,6
Кури	100,0	160,0
Курчата	10,0	16,0

До мінеральних азотистих сполук, що містяться в кормах, найчутливіші свині, потім ВРХ, вівці, кози, коні, птиця.

Інтоксикація нітратами у свиней спостерігається при згодовуванні їм кормових або цукрових буряків, які після варіння холонули тривалий час. В таких умовах нітрати можуть перетворюватись в нітрити (через 24 год. їх кількість зростає в 500 разів і більше). Цей процес інтенсивніший також в запліснявілих, мерзлих буряках. Тваринам заборонено згодовувати запліснявілі, мерзлі, гнилі буряки, інші рослини. Перед варінням їх слід подрібнювати, а потім швидко охолодити і давати тваринам без відвару. Слід відзначити, що нітрато-нітріти можуть нагромаджувати не лише в буряках, а й в багатьох інших рослинах (зелена маса пшениці, соняшнику, гороху, кукурудзи, капусти, картоплі), а також в продуктах тваринництва, особливо в молоці.

Переводити тварин на зелений корм необхідно поступово, протягом 10-14 днів. При цьому в раціон корів вводять 1-1,5 кг меляси, дерть злакових (200-300 г на кг молока). Високопродуктивним коровам дають по 50-75 тис. ІО віт.А, 25-30 тис. віт.Д і 75-100 мг віт.Е. Якщо в кормах наявні токсичні дози нітратів (1,5%) і нітритів (0,05 від СР), зелену масу силосують або ж косять пізніше.

Надмірна кількість нітратів у продуктах харчування становить велику небезпеку для здоров’я людини. Останнім часом доведено канцерогенну дію нітратів, особливо в разі тривалого і систематичного надходження їх в організм людин. Як показали досліди на тваринах, канцерогенна дія спричиняється через нітрозоаміни – сполуки нітратів і нітритів з амінокислотами, які утворюються у шлунку людини, а також знайдені в повітрі і продуктах харчування. Аміни входять до складу овочів, плодів, м’ясних, молочних продуктів, яєць, які споживає людина і тому при наявності в продуктах харчування нітратів і нітритів є сприятливі умови для утворення нітрозоамінів. Деякі вчені наголошують, що причину випадкового, на перший погляд, захворювання на рак, особливо в молодому віці, необхідно шукати у відхиленнях, що мали місце за період вагітності і у немовлят.

Жіноче молоко може містити нітратів від 0,22 до 42,4, а за даними деяких авторів – від 50 до 90 мг на 1 л. Навіть при незначних дозах діти отруюються. Токсична доза нітратів для дорослих становить 600 мг, для дітей раннього віку – 100, для немовлят – 10 мг за добу. Доведено також, що при достатньому вмісті в їжі вітаміну С і Е, пектинових речовин, полі фенолів, які діють як інгібітори утворення метгемоглобіну, можна запобігти утворенню злоякісних пухлин. Клітковина, яка міститься в овочах і плодах, затримує всмоктування нітрозоамінів в кров.

За даними лабораторії харчової технології НДІ гігієни харчування і науково-дослідного центру МОЗ України середній вміст нітратів в овочах і плодах по Україні в мг/кг сирої речовини: картопля – 108,7 ± 6,5; капуста білоголова – 337,7 ± 33,3; буряки столові 1049,7 ± 158,3; морква 253,2 ± 9,7; огірки у відкритому грунті 165,5 ± 12,9; томати 76,4 ± 3,1; кавуни 37,8 ± 12,8; дині 83,3 ± 8,3; цибуля-перо 381,6 ± 31,4; цибуля ріпчаста 237,8 ± 41,3; томати в захищеному грунті 144,5 ± 16,7. При таких рівнях нітратів людина споживає за добу близько 176-180 мг нітратів (розрахунковий варіант).

Міністерство охорони здоров’я України затвердило (21 квітня 1988 р.) допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції:

Продукція	Норма нітратів мг/кг сирої речовини за нітрат-іоном	Продукція	Норма нітратів мг/кг сирої речовини за нітрат-іоном
Картопля рання (до 1 вересня)	240	Цибуля-перо у відкритому грунті	400
пізня (після 1 вересня)	120	У закритому	800
Капуста білоголова рання	800	Зелень (салат, шпинат, щавель, петрушка, крім у відкритому грунті)	1500
пізня	400	Зелень у закритому грунті	3000
Морква рання	600	Перець солодкий	200
пізня	300	Кабачки	400
Томати в закритому грунті	200	Кавуни	60
у відкритому	100	Дині	90
Огірки у закритому грунті	400	Гарбузи	60
у відкритому	200	Виноград, яблука, груші	60
Буряки столові	1400	Продукція дитячого харчування на фруктовій основі	60
Цибуля ріпчаста	90	Овочеві консерви	100

Забруднені овочі слід споживати у відвареному вигляді, оскільки 50% нітратів переходить у відвар. Для знищення нітратів в картоплі її заливають на добу 1% розчином Nacl або аскорбінової кислоти.

Визначення нітратів і нітритів (якісні реакції)

В польових умовах нітрати визначають за голубим забарвленням дифеніламіну, який окислюється нітратами і дає продукти реакції, що мають голубе забарвлення. За інтенсивністю забарвлення і швидкості реакції роблять висновок про наявність нітратів.

Необхідні реактиви і посуд: концентрована H₂SO₄, стакани на 100-200 мл, мірна колба на 100 мл, дифеніламін (С₁₂Н₁₁N) 500 мл його розчиняють в 20 мл dest Н₂О і весь об’єм до 100 мл доводять концентрацію H₂SO₄, дотримуючись обережності. Цей реактив зберігають в темному посуді.

Хід аналізу: наважку рослинного корму подрібнюють і помішують в стакан, заливають рівним об’ємом dest Н₂О на 15-20 хв. За цей час нітріти і нітрати переходять в розчин. Потім додають невелику кількість сірчанокислого розчину дифеніламіну і спостерігають за швидкістю і інтенсивністю забарвлення. Для прискорення аналізу через 10-15 с. Після доливання дифеніламіну в екстракті опускають полоску фільтрувального паперу. Темно-синій колір вказує на високий вміст нітратів, світло-синій – на нормальну їх кількість, зеленуватий колір – про вміст нітритів.

Нітріти в 10-15 разів токсичніші від нітратів. Для їх визначення користуються реакцією диазотування. Азотиста кислота в реакції з ароматичними амінами в кислому середовищі створює диазоній, який приєднуючись до другої молекули аміну, створює аміноазосполуку.

Необхідні реактиви і посуд: льодяна оцтова кислота 20%, сульфанілова кислота, гідрохлорид α-пафтіламіна. Розчин А: 500 мг сульфанілової кислоти розчиняють в 150 мл 20% льодяної оцтової кислоти. Розчин зберігають в темній посудині.

Розчин Б: 200 мг гідрохлориду α-пафтіламіну розчиняють в 150 мл 20% льодової оцтової кислоти. Розчин зберігають в темноті. Мірні колби на 150 мл, стакани на 100-200 мл.

Порядок аналізу: корм старанно подрібнюють, переносять в стакан і заливають рівним об’ємом dest Н₂О. Потім суміші дають відстоятися 15-20 хв. Відмірюють 2 мл екстракту рослини або води, переносять в стакан на 100 мл, туди ж додають 2 мл розчину А, потім 2 мл розчину Б й обережно змішують.

У випадку наявності нітритів рідина забарвлюється в розовий або інтенсивно-розовий колір.

ДОДАТОК

Характеристика небілкових азотистих і норм згодовування

Азотисті препарати	Характеристика	Норми згодовування
Карбамід (NH4)2CO	Речовина без запаху, містить 46-46,5 N, солоно-гіркий смак, добре розчиняється у воді, зберігається 8-10 міс.	1 г карбаміда еквівалентна 2,6 г перетравного протеїна
Бікарбонат амонія NH4HCO3	Білий дрібнокристалізований порошок з гостро солоним смаком і запахом аміаку, містить не менше 20,6% аміаку і 17% азоту	1 г бікарбонату – 0,95 г перетравного протеїну
Сульфат амонію або сіркокислий амоній (NH4)2SO4	Білі кристали, містить 21,2% N і 25,9% сірки	1 г сульфату амонію – 1,2 г перетравного протеїну
Аміачна вода (синтетична)	Розчин аміаку у воді, містить 20-25%

Карбамід тільним і лактуючим коровам в розмірі 15-20% від їх потреби в перетравному протеїні, але не більше 100 г на голову, молодняку старше 6 міс. –20-25% або 40-50 г на голову, при відгодівлі - 25-30% від потреби в протеїні або 50-90 г на голову. Суягним і підсисним вівцям 30-35% або 13-18 г на голову, вівцям старше 6 міс. 25-30% або 8-12 г на голову.

Вміст карбаміду не повинен перевищувати 1% від сухої речовини. 1 кг карбаміду дозволяє одержати 6-12 кг молока, 1-3 кг приросту, 50-100 г митої шерсті.

Бікарбонат амонію для дійних корів 200-300 г, молодняку старше 6 міс. 100-130 г, при відгодівлі 130-200 г, для овець: маткам 30-40 г, молодняку старше 6 міс. 20-30 г.

Сульфат амонію доцільно використовувати в суміші з карбамідом у співвідношенні 2-3:1. Весь дефіцит в перетравному протеїні за рахунок одного сульфату амонію використовувати не потрібно. Не використовують взагалі для племінних тварин карбамід і амонійні солі.

Аміачну воду використовують для обробки силосу, жому, соломи за 1-2 доби до згодовування.

Аміачні препарати згодовують обов’язково при нормі вуглеводів, цукрів у раціоні.

При отруєнні дорослій ВРХ дають 4-5 л кислого молока або кислої молочної сироватки, або 0,5-2 л 0,5% столового оцту, або молочної кислоти. Додатково дають 1-1,5 л 20-30% розчину меляси або цукру. Молодняку – половину цих розчині