5.Предмет та задачі науки

Що ж складає предмет “Годівля с/г тварин”. Це перш за все оцінка поживності кормів і потреби тварин в поживних речовинах, тобто більш теоретичний розділ. Де потрібно буде згадати, або поновити знання з біохімії, фізіології, морфології, частково анатомії різних тварин, різного віку і фізіологічного стану. Далі іде розділ корми, їх поживність, використання, підготовка до згодовування в різних технологічних умовах. І нарешті великий розділ нормування годівлі тварин різних видів і статево-вікових груп.

Завданням предмету “Годівля с/г тварин” являється надання спеціалісту знань по біології, годівлі домашніх тварин різних видів, організації науково-обґрунтованої годівлі; прогресивних методах заготівлі кормів; марках і типах машин та механізмів, які використовуються в кормо виробництві; поживності основних кормових засобів.

Спеціаліст повинен знати рецепти комбікормів, які використовуються для тварин різних видів, різного віку і продуктивності; властивості і якості кормів; зміни, які проходять в процесі заготівлі, зберіганні і підготовці до згодовування, державні стандарти на корми, норми годівлі тварин, прогресивні технології, особливості годівлі при промисловій технології, основні заходи інтенсивного вирощування ремонтного молодняка і відгодівлі, особливості годівлі виробників і маток.

Крім того, лікар ветеринарної медицини повинен вміти розраховувати потребу в кормах в цілому для господарства, визначати кормові норми, розраховувати рецепти гранул, брикетів, визначати їх поживність, складати раціони, визначати їх біологічну повноцінність, розробляти рецепти комбікормів для тварин різного віку і продуктивності, складати базу даних для роботи на персональних комп’ютерах.

До завдань даного курсу відноситься також навчання майбутніх спеціалістів методів розрахунку виходу поживних речовин з одиниці кормових площ, взяття середніх проб кормів, визначення їх хімічного складу, розрахунку їх поживності, розрахунку і приготування кормових добавок, методів постановки науково-господарських дослідів на тваринах різних видів.

2. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення окремих поживних речовин у живленні тварин.

Хімічний склад кормів та тіла тварин. Схеми зоотехнічного аналізу кормів.

Фізіологічне значення води та поживних речовин.

Хімічний склад кормів як первинний показник поживності. Вміст валової енергії в кормі.

Ключові слова: Вода, суха речовина, протеїн, жир, клітковина, БЕР, зола, мінеральні елементи, сполуки, групи, “сирі речовини”, зоотехнічний аналіз, хімічний склад, коефіцієнти, калорія, джоуль, мегаджоуль (МДж), валова енергія.

Не дивлячись на якісну відзнаку тваринного і рослинного організму між хімічним складом тіла тварин і рослин відзначається певна схожість. В організмі тварин і рослин знайдені майже всі хімічні елементи, які існують в неживій природі, але біля 98,5 % їх кількості припадають на частку вуглецю, водню, кисню, азоту, кальцію і фосфору. Всі хімічні сполуки, які знаходяться в тілі тварин і рослин є органічні сполуки і вони за своєю будовою і властивостями значно відрізняються від неживої природи, хоча це не завжди вдається встановити на основі хімічного аналізу. Як правило, тільки по ефективності дії можна відрізнити, наприклад, органічні сполуки кальцію і його мінеральні сполуки, або дію елементарного кальцію. Тому необхідно запам’ятати, що розділення хімічних елементів, які є в живих організмах, на певні групи є чисто умовним, так краще їх відрізняти на основі хімічного аналізу. І згідно цим аналізам всі сполуки, які входять до складу кормів чи тіла тварин прийнято ідентифікувати за групами. В основу ідентифікації покладено їх подібність за елементарним складом, структурною організацією і функціональними якостями. Тому, згідно схеми зоотехнічного аналізу, яка існує на сьогодні, визначають шість груп речовин: вода, зола або мінеральні речовини, сирий жир, сирий протеїн, сира клітковина, безазотисті екстрактивні речовини (БЕР). Термін “сирий” означає, що в даній групі знаходиться не чиста речовина, а там є і інші сполуки, які за хімічним аналізом визначаються разом. Наприклад, при екструзії жиру ефіром, туди переходять всі сполуки, які розчиняються в ефірі, а це в першу чергу нейтральний жир, віск, красячі речовини і т.д.

Якщо більш-менш зрозуміло, що це за групи речовин, то із них необхідно пояснити, що таке безазотисті екстрактивні речовини, або БЕР. В цю групу відносять в першу чергу вуглеводи: крохмаль, прості цукри (глюкозу, фруктозу), глікоген (тваринний цукор), органічні кислоти, ді- і полі цукри і т.д. Тому, коли говорять про поживність корму, то мають на увазі протеїнову поживність, тобто кількісний вміст протеїну, жирову поживність, або кількість жиру, вуглеводну поживність, або кількість БЕР, мінеральну поживність, або кількість мінеральних елементів і т.д.

Що ж таке корм – це спеціально підготовлений продукт рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, який містить в доступній формі необхідні тварині поживні речовини. Чим більше в кормі поживних речовин, тим вища його поживність. Але високий вміст однієї поживної речовини не говорить про високу поживність корму взагалі. Наприклад, кісткове борошно має високий вміст мінеральних речовин, особливо кальцію і фосфору, але одним цим борошном тварину не нагодуєш, не забезпечиш іншими поживними речовинами. Взагалі ідеального корму, який би містив всі поживні речовини і в необхідній кількості, не існує. Тому, крім поняття “корм” є поняття “раціон”, тобто певне співвідношення і в необхідній кількості окремих кормів, які забезпечують потребу тварини в поживних речовинах на даному етапі життя.

Незважаючи на різні біологічні особливості, будова тканин рослинних і тваринних організмів схожа (табл.2). В їх складі знаходяться: вода, оскільки без неї не буде обміну речовин, тканини не будуть знаходитися у вигляді колоїдів; органічні речовини (протеїни, жири, клітковина, без азотисті екстрактивні речовини); мінеральні речовини, а також комплекс біологічно активних речовин (вітаміни, ферменти, гормони).

Таблиця 2.1.

Хімічний склад кормів і тварин, %

Показники	Корми		Тварини
	зелена маса конюшини	зерно кукурудзи	бик	свиня
Вода	77,8	13,0	54,0	58,0
Суха речовина	22,2	87,0	46,0	42,0
В складі сухої речовини:
протеїн	16,6	10,1	32,6	35,7
жир	4,4	4,5	55,2	55,2
клітковина	22,5	2,2	-	-
БЕР	47,9	81,6	2,2	2,5
зола	8,6	1,6	10,0	6,6
В золі:
калій	25,2	25,7	4,2	8,4
кальцій	16,9	1,8	32,0	27,7
фосфор	2,5	21,0	17,4	17,4

Як бачимо, спостерігається значна різниця як в складі сухої речовини, так і в складі золи. В тілі тварин немає клітковини і дуже мало вуглеводів (БЕР), а в складі рослин вони займають більшу частину сухої речовини. Вуглеводи в тілі тварин представлені тільки у вигляді глікогену, якого немає в рослин. Жири в даних тварин складають більше 50 % сухої речовини, а у рослин їх кількість не досягає 5 %. Протеїну також у тварин у 2-3 рази більше, ніж в рослин. Що стосується золи, то тут суттєва різниця по калію, якого в золі рослин більше в 3-6 разів. По вмісту Са і Р значна різниця між різноманітними кормами, а оскільки Са складає основу скелету тварин, то його значно більше у тварин, ніж у рослин.

Схема зоотехнічного аналізу кормів

Корм