- •Курс лекцій
- •Лекція 1
- •1. Вступ
- •2. Історія розвитку науки про годівлю тварин
- •3. Завдання по виробництву продуктів харчування для людей.
- •4. Інтенсифікація – основний шлях збільшення тваринницької продукції
- •5.Предмет та задачі науки
- •2. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення окремих поживних речовин у живленні тварин.
- •Вода Суха речовина
- •Фізіологічне значення води та поживних речовин
- •Характеристика і фізіологічне значення протеїну, вуглеводів і жирів для годівлі с.-г. Тварин
- •Прості білки
- •Біологічна повноцінність білків
- •1. Характеристика амінокислот
- •2 Біологічна цінність білків для свиней
- •Небілкові азотисті добавки
- •4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних
- •5. Рецепти амідо-мінерального жому
- •Характеристика і фізіологічне значення вуглеводів для тварин
- •Характеристика і фізіологічне значення жирів для тварин
- •4. Мінеральні речовини і їх значення в живленні тварин.
- •5. Вітаміни та їх значення для організму тварин.
- •6. Перетравність поживних речовин
- •7. Поживність кормів і методи її визначення
- •Лекція 2 Класифікація і стандартизація кормів
- •2 Грубі корми
- •3 Зернові корми
- •4.Корми – відходи технічних виробництв (маслоекстракційного, борошномельного, цукрового, крохмального)
- •5 Кормові добавки
- •6 Комбікорми
- •7. Потреба тварин в поживних речовинах
- •Перерахунок фактичної живої маси в обмінну
- •2. Величина основного обміну
- •3. Підтримуюча годівля(пг)
- •4. Ефективність використання обмінної енергії у жуйних для підтримки (Кm), для приросту (Кj) і лактації (Кl)
- •5. Потреба в енергії для 1 кг приросту живої маси
- •6. Добова потреба свиней різної живої маси в ое для підтримки життя
- •7. Потреба корів в енергії на тільність
- •8. Потреба в енергії на 1 кг молока корів
- •9. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг ср раціону
- •3. Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •1.Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •2.Годівля тільних сухостійних корів
- •2 . Годівля дійних корів
- •3 Годівля телят до 6-ти місячного віку
- •4 Годівля молодняку врх після 6-ти місячного віку
- •5 Відгодівля великої рогатої худоби
- •Особливості годівлі свиней
- •1 Годівля лактуючих свиноматок та кнурів-виробників
- •2 Годівля підсисних та відлучених поросят
- •3.Відгодівля свиней
- •Лекція 5 Особливості годівлі овець, птиці, коней і хутрових звірів
- •1 Гол/добу
- •2 Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •3 Годівля коней і хутрових звірів
- •4.Годівля птиці
- •Хххі Годівля пушних звірів
- •Кормові добавки
- •Лекція 6 Тема: Кормові добавки до раціонів с.-г. Тварин на сучасному етапі
- •1.Кормові добавки.
4.Корми – відходи технічних виробництв (маслоекстракційного, борошномельного, цукрового, крохмального)
Хімічний склад, характеристика, стандартизація, значення в годівлі тварин і раціональне використання.
Корми тваринного походження – молоко і продукти його переробки, відходи рибної та м’ясної промисловості. Їх характеристика, хімічний склад, поживність, фізіологічне значення, норми використання.
Харчові відходи, їх склад, поживність, зберігання, підготовка до згодовування. Орієнтовні норми згодовування свиням.
Ключові слова: Висівки, млинарський пил, лузга, лушпиння, норми згодовування, мучка, поживність, макуха, шрот, м’язга, барда, пивна дробина, меляса, жом, молочні корми, м’ясо-кісткове, рибне борошно, борошно із лялечок шовкопряду, харчові відходи.
Після очищення і розмолу зерна, яке поступило для переробки на борошномельні підприємства, одержують як відходи: дрібно розмелений зародок, висівки різного розміру, мучку, млинарський пил від білого до чорного, лузгу і лушпиння.
В залежності від виду зерна, які переробляють на борошно чи крупу, висівки можуть бути пшеничні, житні, ячмінні, рисові, гречані, горохові, просяні та інші. В кормовому відношенні найбільш цінні пшеничні та житні висівки. Поживність їх залежить від вмісту в них частинок борошна, якщо їх більше, то і поживність вища. При виготовленні високих сортів пшеничного борошна у висівках може залишатися до 28% маси зерна.
Хімічний склад і поживність різних висівок, % в 1 кг
Висівки |
Корм.од. |
Протеїн |
Жир |
Клітковина |
БЕР |
Зола |
Пшеничні дрібні |
0,74 |
15,3 |
4,0 |
8,5 |
54,7 |
4,8 |
грубі |
0,72 |
15,4 |
3,9 |
10,0 |
52,5 |
5,1 |
Житні дрібні |
0,78 |
14,5 |
2,7 |
4,9 |
58,6 |
2,7 |
грубі |
0,76 |
14,7 |
3,9 |
8,6 |
53,4 |
5,4 |
Ячмінні |
0,83 |
13,9 |
3,5 |
12,8 |
51,1 |
4,9 |
Кукурудзяні |
0,89 |
10,9 |
3,9 |
6,4 |
59,2 |
2,9 |
Рисові |
0,63 |
7,1 |
7,0 |
34,3 |
33,5 |
11,8 |
Висівки набагато більше містять Р, ніж зерно (біля 80% Р переходить у висівки), більше в них нікотинової і пантотенової кислоти. Лізину 5,7 г в 1 кг, метіоніну і триптофану по 1,9 г (пшеничні висівки). Пшеничні висівки дуже багаті на Р (до 10 г/кг). Фосфор знаходиться у вигляді фітину, в зв’язку з чим висівки мають послаблюючу дію на кишечник. В зв’язку з високим вмістом клітковини висівки в меншій кількості включають в раціони свиней і птиці. Ніж в раціони ВРХ і коней.
Норми включення висівок в комбікорми (в %)
Вид тварин |
Пшеничні |
Житні |
Молодняк свиней до 4 місяців |
до 15 |
до 10 |
Ремонтний молодняк 4-8 міс. |
до 30 |
до 20 |
Свиноматки ІІ періоду поросності, підсисні, кнури |
до 35 |
до 20 |
Свиноматки І періоду поросності |
до 40 |
до 30 |
М’ясні і беконні свині |
до 25 |
до 15 |
Телята 1-6 міс. |
до 20 |
до 20 |
Телята 6 міс – 1 рік |
до 40 |
до 20 |
Молочні корови, ВРХ на відгодівлі |
до 60 |
до 30 |
Робочі коні |
до 50 |
до 15 |
Кури-несучки |
до 10 |
- |
Індики батьківських стад |
до 15 |
- |
Качки батьківських стад |
до 25 |
- |
Колір висівок повинен бути коричнювато-сірий, запах якісних висівок – хлібний, затхлий – несвіжий корм. Смак визначають по борошну, тобто необхідно просіять. Вологість не вище 1%, кислотність за водною витяжкою – не вище 50. Шкідливі домішки не вище 0,06%. Гірчак або вязель разом чи окремо 0,04%, складські шкідники не допускаються. Металомагнітні домішки 5 мг/кг.
Кормову мучку одержують при виготовленні круп із зернових культур або при односортовому помелі пшениці (72%) чи жита (63%). В її склад входять частинки оболонок насіння, зародків і ядер зернових. Мучка – високопоживний корм як за енергією, так і за вмістом протеїну та фосфору.
Поживність корових мучок
Мучка |
К.од. |
Перетравний протеїн |
Клітковина |
Са |
Р |
Пшенична |
1,13 |
155 |
54 |
0,68 |
5,60 |
Житня |
1,17 |
103 |
23 |
0,14 |
3,58 |
Ячмінна |
1,17 |
88 |
56 |
0,35 |
3,66 |
Вівсяна |
0,95 |
94 |
104 |
1,67 |
5,13 |
Просяна |
0,92 |
85 |
170 |
2,60 |
5,89 |
Кукурудзяна |
1,17 |
81 |
42 |
0,40 |
1,40 |
Рисова |
0,72 |
55 |
84 |
0,60 |
8,25 |
Горохова |
1,13 |
205 |
76 |
0,97 |
4,62 |
На кормові цілі використовують білий і сірий борошняний пил, його включають в комбікорми в кількості 5-10% для ВРХ і свиней на відгодівлі. В 1кг його міститься 0,45-0,6 к.од. і 95-115 г перетравного протеїну.
Інші відходи борошномельного виробництва використовуються в обмеженій кількості, особливо лузга і лушпиння.
Відходи олійного виробництва. Олійне виробництво дає макуху, шрот і фосфатидно-білкові концентрати. Головна олійна культура соняшник, але олію можна одержувати із таких культур як соя, ріпак, льон, кукурудза, гірчиця і багато інших культур. Макуха, якщо олію одержувати шляхом пресування і якщо екстрагуванням, то шрот. В макусі вміст олії може досягати 7%, в шротах до 3%.
Найбільш розповсюджені види макухи містять 1,11-1,20 к.од., соєва – 1,27 к.од. і перетравного протеїну 25-35% при досить високому вмісті лізину (>10 г/кг), а в соєвому майже 30 г/кг. Шроти мають поживність на рівні 0,9-1,1 к.од., але рівень протеїну, як правило, не нижче 30-35% і відповідно більше критичних амінокислот лізину, метіоніну і триптофану. Соєвий шрот і макуха відносно бідні на вміст метіоніну. У всіх шротах і макухах високий вміст калію і фосфору і мало кальцію, але містять майже всі вітаміни групи В, за виключенням віт.В12. Використовуються для виготовлення БВД, або в складі комбікормів.
Обмежене застосування має бавовниковий шрот і макуха із-за госсиполу, якщо його вміст сягає 0,06%, то в комбікорми включають не більше 7%, а при 0,1% - в комбікорми не дозволяється включати.
Макуха і шрот із льону містить глюкозид лінаморин, який при замочуванні у воді може розпадатися з утворенням синильної кислоти. Токсикоз може викликати 0,2 г синильної кислоти на 1 кг корму. Макухи і шроти із хрестоцвітих (гірчиці, суріпки, ріпаку) мають глюкозид синалбін і глюконіпін, які при зволожуванні дають ядовиті речовини, що пошкоджує кишечник, нирки. Руйнуються при вологотермічній обробці.
Фосфатидний концентрат містить лецетини і цефаліни. Соняшниковий і соєвий містять 39-42% жиру і 56-58 фосфоліпідів. Використовують їх як правило в суміші із шротами 1:2-1:5 і одержують фосфатидно-білковий концентрат додають в комбікорми для кур-несучок 2,7-5,4%, курчатам 1,8-3,6%, відлученим поросятам 3-6%, молочним телятам 4,5-9%.
Відходи крохмального виробництва. Картопляну мезгу одержують при виробництві крохмалю. Містить залишки розтертої картоплі після видалення крохмалю. Має вологість 90%. В 1 кг свіжого корму 0,11 к.од. і 1 г ПП. Коровам згодовують 15-20 кг на добу, дорослим свиням до 10 кг. можна силосувати або висушувати. 1 кг сухої мязги містить 0,95 к.од. і 40 г ПП і може включатися в комбікорми для ВРХ, овець, свиней.
Кукурудзяна м’язга теж залишок після одержання крохмалю. Швидко закисає, тому її необхідно висушувати. 1 кг сухої містить 1-1,1 к.од. і 125-130 г ПП. Включають в комбікорми для всіх видів худоби.
При виробництві крохмалю із кукурудзи одержують глютен, який в сухому вигляді містить 1,25 к.од. і 450г ПП. Гідрол – одержують при виробництві глюкози із крохмалю. Високопоживний корм.
Відходи спиртового виробництва – різні види барди із зерна кукурудзи, ячменю, жита, картоплі, цукрового буряку, меляси. Свіжу барду згодовують в день її виробництва: молочним коровам 20-25 л, дорослим ВРХ на відгодівлі 70-80 л, коням 10-15 л. Обов’язково необхідно додавати крейду для нейтралізації кислотності. Барду не можна згодовувати коровам нетелям за 2-3міс. перед розтелом. Її можна силосувати або висушувати. Поживність 1 кг свіжої барди коливається від 0,08 для житньої і ячмінної до 0,12 к.од. для кукурудзяної і 10-17 г перетравного протеїну. Найнижча поживність барди із картоплі 0,03 к.од. , 6 г перетравного протеїну, меляси 0,04 к.од. і 11 г перетравного протеїну. При виробництві соків і вин одержують виноградні і фруктові вижимки, які теж можна згодовувати ВРХ і свиням в кількості 10% за поживністю раціонів. А осадочні винні дріжджі можна згодовувати в свіжому і висушеному вигляді.
Відходи пивовареного виробництва – це пивна дробина, пивні дріжджі і солодові ростки. В 1 кг свіжої пивної дробини міститься 0,21 к.од. і 42 г ПП, 0.9 г Са і 1,8 г Р. В раціоні корів можна включати 10-15 кг за добу, але тільним сухостійним коровам її включати не слід, тому що завдяки високому вмісту фосфора може викликати ацидоз. Використовують її при відгодівлі ВРХ в свіжому вигляді до 15-20 кг на голову і свиням по 4-6 кг. Висушена містить 0,8 к.од. в 1 кг і 160-170 г ПП. Пивні дріжджі добре джерело вітамінів групи В. Поживність свіжих пивних дріжджів 0,25 кг к.од. і 85 г ПП. Їх можна опромінювати ультрафіолетовими променями, що збагачує їх на віт.Д, а у висушеному вигляді вони цінний компонент для комбікормів.
Відходи бурякоцукрового виробництва – основні корми це меляса і жом. Використовують жом в свіжому, силосованому і сухому вигляді. Його можна амонізувати. Це хороший корм для відгодівлі ВРХ, особливо для дорослого поголів’я і згодовують його в кількості 40-50 кг на голову за добу. Але обов’язкове балансування раціонів за мінеральними речовинами, жиром, протеїном. Сухий жом має поживність 0,85 к.од. і 38 г ПП в 1 кг. Хороший компонент для комбікормів. Меляса один із кращих кормів, за допомогою якого вирівнюють цукро-протеїнове відношення в раціонах ВРХ, але в зв’язку з високим вмістом лужних елементів і нітратів у великій кількості її згодовувати не слід. Краще її використовувати як здобрюючий корм, або згодовувати разом з карбамідом в зимовий період. Меляса – хороший компонент для комбікормової промисловості, особливо для виготовлення гранул. В 1 кг меляси міститься 0,87 к.од., 40 г ПП, 2,9 г Са і 0,2 г Р та 530 г цукрів.
Корми тваринного походження – це молоко і продукти його переробки: знежирене молоко або відвійки, відходи сироваріння – сироватка і виготовлення масла – сколотини або пахта. Всі молочні корми можна згодовувати в свіжому і сухому вигляді. Для комбікормової промисловості особливе значення мають висушені рибні відходи – рибне борошно, відходи м’ясокомбінатів – м’ясо-кісткове, кісткове борошно, кров’яне борошно і технічний кормовий жир. Використовують також борошно із пір’я та лялечок шовковичного шовкопряду, як білкова добавка до комбікормів. На відміну від кормів рослинного походження тваринні корми не мають клітковину, цукрів (крім молочних кормів), високий вміст мінеральних речовин та вітаміну В12 і особливо критичних амінокислот: лізину, метіоніну і триптофану.
Молоко – натуральний корм молодняку усіх тварин, містить біля 200 різних поживних речовин, які засвоюються на 95-98%. Склад молока залежить від породи, періоду лактації, годівлі, пори року. Найбільше значення має молоко корів, але для тварин використовуються, як правило, продукти переробки молока, як в свіжому, так і у висушеному вигляді.
Склад і поживність молочних кормів
Молочні продукти |
Вміст, в % |
Калорійність 1 кг, ккал. |
|||||
СР |
Жир |
Білок |
Цукор |
Зола |
|||
Молоко цільне |
12,5 |
3,8 |
3,3 |
4,7 |
0,7 |
730 |
|
Знежирене (відвійки) |
8,8 |
0,05 |
3,3 |
4,7 |
0,7 |
385 |
|
Сколотини солодкі |
9,2 |
0,60 |
3,2 |
4,7 |
0,7 |
428 |
|
Сколотини кислі |
9,0 |
0,30 |
3,3 |
4,4 |
0,7 |
395 |
|
Сироватка підсирна |
6,2 |
0,20 |
0,8 |
4,7 |
0,5 |
250 |
|
Сироватка сирна |
5,8 |
0,30 |
0,8 |
4,2 |
0,5 |
240 |
Широке розповсюдження отримало використання сухого знежиреного молока, яке відновлюється шляхом додавання на 1 кг 10 частин гарячої води (+600С) і застосовується для виготовлення ЗЦМ
Амінокислотний склад відвійок (г/кг)
Відвійки |
Лізин |
Метіонін |
Цистін |
Триптофан |
Аргінін |
Гістідін |
Лейцин+ізолейцин |
Фенілаланін |
Треонін |
Валін |
Натуральні |
2,9 |
0,9 |
0,6 |
0,6 |
1,5 |
1,1 |
6,1 |
1,8 |
2,4 |
2,4 |
Висушені |
29,8 |
8,6 |
5,6 |
3,1 |
14,6 |
8,5 |
48,8 |
12,9 |
14,6 |
15,1 |
Амінокислотний склад натуральних і висушених відвійок мало чим відрізняється.
М’ясо-кісткове і м’ясне борошно виготовляється із непридатної сировини для харчування людей шляхом висушування.
Вимоги стандарту для м’ясних відходів (І сорт)
Корм |
Поживність 1кг |
Вміст в % |
|||||
К.од. |
ПП, г |
Води, не > |
Протеїну, не < |
Жиру, не > |
Золи, не > |
||
М’ясо-кісткове борошно |
0,92 |
350 |
9 |
50 |
9 |
23 |
|
М’ясне борошно |
1,2 |
650 |
10 |
65 |
12 |
12 |
|
Кров’яне борошно |
0,98 |
650 |
9 |
81 |
3 |
6 |
|
Борошно із шквари |
0,9 |
520 |
11 |
54 |
19 |
16 |
Кормовий жир – це суміш гов’яжого, свинячого і баранячого. Зберігають у бочках добре закритих або додають антиоксиданти. Використовують для виготовлення сухих ЗЦМ або як кормова добавка для бройлерів (5-7%). Вміст води не повинен перевищувати 0,5%, температура плавлення не більше 42 0С. Кислотне число для І сорту 10, ІІ – 20, перекисле відповідно 0,03 і 1%.
Рибне борошно містить 0,9-1,5 к.од., 480-630 г ПП, 20-80 г Са і 15-60 г Р. Воно повинне містить води не більше 12%, протеїну 48-70%, жиру не більше 10%, кухонної солі не більше 5%, фосфорно-кислий кальцій – 28-30% і не більше 0,1% металомагнітних домішок. Як правило, додають антиоксиданти.
Крабове борошно – в 1 кг 0,3-0,75 к.од., 250-280 г ПП, 80-85 г Са і 100-105 г Р.
Борошно із пір’я одержують із пір’я, яке обробляють кислотами під тиском і високою температурою. Бідне на критичні амінокислоти. В 1 кг 0,8 к.од. і 500 г перетравного протеїну.
Борошно із лялечок шовкопряда використовують в основному в комбікормах для риб, містить багато жиру і не може довго зберігатися.
Харчові відходи
Роль харчових відходів в балансі кормів значна, особливо в містах і промислових центрах. З розвитком центрів громадського харчування, а також з покращенням індивідуального харчування людей створюються умови для збору, зберігання, переробки і використання великої кількості харчових відходів у раціонах тварин і птиці.
Склад харчових відходів по вибірковому обстеженні, які були проведені в Москві (ще І.С.Поповим) показує, що на долю картопляних очистків припадає біля 30%, 24% обрізки овочів (капусти, моркви, буряка), 19% м’ясних і рибних відходів (включаючи і кістки), 8% хлібних виробів, а також яєчна шкаралупа і інші відходи. В середньому в харчових відходах міститься 75-80% води, 1,5-3% протеїну, 0,3-1,4% жиру, 1-2% клітковини, 1,3-5,5% золи і 11-16% БЕР. Поживність їх висока – 1 кг СР містить 1-1,1 к.од. В 100 кг харчових відходів міститься 30 кг к.од. і 3 кг перетравного протеїну.
За підрахунками професора Дьякова при повному зборі і раціональному використанні харчових відходів, які можна зібрати в м.Санкт-Петербурзі щорічно можна відгодовувати до 80-100 кг живої маси 800 тис-1 млн. голів свиней. За даними Бюро харчових продуктів США на відходах, які залишаються після живлення 1 млн. людей можна отримувати до 45 тис. т свинини.
Харчові відходи є сприятливим середовищем для розвитку мікрофлори, а тому можуть бути джерелом інфекції. В 1 г свіжих харчових відходів міститься від 100 до 500 млн. бактерій, в тому числі одна третина кисло утворюючих, 100тис. Е.сolі і декілька сотень спороутворюючих. Тому перед згодовуванням необхідна відповідна термічна обробка. В різних країнах обробку ведуть за різними рекомендаціями. В США кип’ятять протягом 30 хв., в Німеччині варять 1 год. при тиску 0,5-0.75 атм., в Чехії після подрібнення варять 30 хв. Кип’ятіння 30 хв. зменшує кількість бактерій від 370 млн. до 500 в 1 г. Повторне збільшення починається через 24 год. після кип’ятіння, а інтенсивний ріст через 5 днів. У стерилізованих відходах реінфекція починається через 3 доби.
Технологія обробки харчових відходів полягає в слідую чому: їх вигружають на бетонну площадку, проводять сортування і подають в бункер, в якому є магнітні вловлювачі для видалення різних металічних предметів, потім подрібнюють дробаркою ІКС-5, далі подрібнена маса поступає в котли для обробки парою при температурі 100-120 0С протягом 40 хв. Далі в залежності від того, кому будуть згодовувати до них додають діамонійсульфат або комбікорм та сіль, якщо це свиням, дорослим ВРХ на відгодівлі додають по 3кг кукурудзяної лузги. Свиням на відгодівлі можна включати 50-60% за поживністю, при відгодівлі на бекон – до 20%, при м’ясній – 50%, при відгодівлі на сало – 30%.
Вимоги при збиранні слідуючи: збирати необхідно у водонепроникну тару, проводити дезінфекцію кожні 5 днів.