Виробнича педагогічна практика

IV курс (бакалаври) Загальні положення

Сучасний етап формування вітчизняної освіти вносить певні корективи й до процесу та технології організації та проведення педагогічної практики. Адже, для того, щоб студент-філолог став невдовзі висококваліфікованим фахівцем, майстром своєї справи, потрібна, крім певних здібностей і сукупності багатьох наукових знань, ще й система професійних умінь. Тому роль педагогічної практики важко переоцінити, оскільки вона не лише завершує професійну освіту вчителя, а й є найефективнішою формою його професійного становлення.

Практика студентів IV курсу значна за обсягом, різноманітна за своїм змістом. У період практики, коли студенти входять в нову соціальну роль, безпосередньо знайомляться з професійно-педагогічною діяльністю і викладачі-методисти, і педагоги-фахівці повинні спрямувати їхню роботу в школах так, щоб майбутні вчителі-словесники усвідомили, що творчість - це не окрема сторона педагогічної праці, а найбільш суттєва та необхідна її характеристика, сформувати у майбутніх учителів установку в кожному конкретному випадку шкільного життя виходити за рамки нормативної діяльності і здійснювати пошук нетрадиційних способів вирішення навчально-виховних проблем.

Педагогічна практика повинна носити особистісно зорієнтований, творчий характер і сприяти виробленню індивідуального стилю педагогічної діяльності. її головним результатом повинно стати тверде переконання студентів у правильності зробленого вибору - стати вчителем, присвятити себе найгуманнішій професії на землі - вихованню людини.

Учитель високо несе слово, формує національну самосвідомість своїх учнів, їхню культуру, інтелект, учить добра, справедливості, людської гідності.

Зміст, завдання, організація педагогічної практики

Мета педагогічної практики бакалаврів - здійснення підготовки студентів-філологів до професійної діяльності вчителя-словесника у загальноосвітніх навчальних закладах і школах нового типу, розвиток комплексних фахово-педагогічних умінь.

Основні завдання практики: сформувати у студентів навички:

• аналізувати свою й учнівську навчальну діяльність і синтезувати її, застосовувати загальнодидактичні та специфічні принципи на конкретному мовному й літературному матеріалі;

• зводити різноманітну лінгвістичну й історико-літературну інформацію в одну систему, уміти перебудовувати свої знання відповідно до мети уроку й кожної конкретної ситуації;

• здійснювати водночас навчання, розвиток і виховання в їх органічній єдності;

• робити навчальний матеріал доступним і цікавим для учнів певної вікової категорії;

• здійснювати підбір, виготовлення та застосування навчальних дидактичних наочних, роздаткових, аудіо- та відеоматеріалів на уроках та позакласних заходах з мови та літератури;

• методи і прийоми застосовувати залежно від рівня розумових сил учнів, характеру матеріалу та особливостей своєї особистості;

• навчитися володіти педагогічною технікою, особливо досконало - мовою, виразним художнім читанням;

• кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

• завжди бути готовим до взаємоконтактів з учнями:

• аналізувати свою професійну діяльність і навчальну діяльність учнів, вивчати та узагальнювати досвід інших учителів у галузі навчання мови, літератури;

• керувати самостійною роботою школярів, їх самоосвітою, прогнозувати реакцію учнів на прослуханий текст чи літературний твір;

• правильно визначати мету і завдання мовної та літературної освіти на кожному уроці;

• формувати національну свідомість учнів засобами художнього слова;

• виховувати в себе почуття відданості школі, дітям, своїй професії.