МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВיִЯ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра суспільних наук, українознавства та української мови

О. В. ДРОЗДОВА

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Навчально – методичний посібник

для самостійного вивчення дисципліни

студентами І курсу стоматологічного та медичного факультетів

П О Л Т А В А

2 0 1 0

УДК 008 (477) (091) (075.8)

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри суспільних наук, українознавства та української мови ВДНЗ України «УМСА»

протокол № 2 від 14 жовтня 2010 р.,

та на засіданні Центральної методичної комісії ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» протокол № 2 від 20 жовтня 2010 р.,

Автор:

Дроздова О.В., доцент кафедри суспільних наук, українознавства та української мови ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», кандидат історичних наук

Рецензент:

Ющенко Ю.П., доцент кафедри суспільних наук, українознавства та української мови ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», кандидат філософських наук

© Вищий державний навчальний заклад України

«Українська медична стоматологічна академія»

ВСТУП

Дисципліна «Історія української культури» являється важливою частиною гуманітарної підготовки сучасного спеціаліста. «Історія української культури» - це синтетичний навчальний курс, побудований на основі наукових знань з етнографії, археології, історії, краєзнавства, етики, естетики, узагальненого історичного досвіду громадсько - побутового й виробничо – господарського життя українського народу.

Основна мета курсу – формування системи знань про закономірності культурного процесу в Україні, культури як специфічного та унікального феномена людства, розгляд української культури в історичному розвитку, в єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій. Мета курсу «Історія української культури» полягає в оволодінні основними термінами та поняттями культури на рівні відтворення тлумачення та використання як у повсякденному житті , так і у професійній діяльності; вмінні застосовувати знання із історії української культури для визначення лінії особистої поведінки в умовах розмаїття культур та самоідентифікації як громадянина Української держави. Освоєння історії українського народу значною мірою забезпечує студентам усвідомлення ними національної своєрідності українського етносу, формує в них почуття національної гідності й честі.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є культура як система цінностей, їх зміст та призначення, основні концепції в їх історичному розвитку.

У кожному модулі подано матеріали до семінарських занять по змістовним модулям (темам), що містять проблемно-пошукові питання, тематику рефератів, додаткову літературу.

Він містить методичні рекомендації для самостійної роботи над змістовними модулями (темами), де коротко роз’яснюються найбільш важливі питання окремих тем, указуються посилання на літературу, питання для самоперевірки знань, список літератури.

Основними формами навчального процесу, які забезпечують вивчення студентами історії української культури, є навчальні та проблемні лекції, семінарські заняття, семінари-дискусії, презентації, рольові ігри, індивідуальна та самостійна робота, співбесіди з викладачами тощо. На вивчення курсу відводиться 60 годин, з яких передбачено 14 годин - на лекції, 26 годин - на семінарські заняття, 20 годин - на самостійну роботу.

За результатам вивчення курсу Студент повинен знати:

• основні підходи до розуміння історії української культури, зміст яких відображає характер історичного розвитку української культури;

• характерні риси української культури;

• особливості культурних епох української культури, їх духовні цінності та пріоритети;

• художні стилі та шедеври української культури;

• історичні епохи становлення та розвитку української культури;

• найбільш важливі факти історії української культури;

• досягнення українського народу на кожному історичному етапі з часів трипільської культури і до наших днів;

• специфіку української культури як складової частини світового культурного процесу;

• побутові складові української культури;

• ознаки культурної ідентифікації українського народу.

Студент повинен уміти:

• аналізувати тенденції розвитку культури України в різні історичні епохи;

• вільно орієнтуватися в процесах розвитку української культури;

• кваліфіковано використовувати цінності української культури у професійній діяльності;

• пояснювати значення історії культури України в процесі гармонійного розвитку особистості та суспільства України.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Змістовний модуль 1. Культура України від найдавніших часів до початку хіv століття

Тема 1. Культура найдавнішого населення на території України

Поняття культури, його історико – філософський зміст. Розуміння культури у різні епохи й у різних культурних традиціях. Світова та національна культура, історична та регіональна типологія культури. Поняття «української культури». Розуміння української культури у минулі історичні епохи. Витоки культури України. Геополітичне положення й природнокліматичні особливості України та її вплив на культурний розвиток населення. Палеоліт та мезоліт на території України. Трипільська культура. Вплив скіфської культури на слов’янську культуру. Контакти землеробів середнього Подніпров’я з грецькими містами Північного Причорномор’я. Сарматський елемент слов’янської культури. Контакти слов’ян з Римською та Візантійською імперіями у період черняхівської культури. Формування основ слов’янської міфології. Проблема Велесової книги, її зміст. Мистецтво кіммерійців та скіфів. Мистецтво східних слов’ян (народна архітектура, ужиткове мистецтво)

Тема 2. Культура Київської Русі

Витоки і формування культури Київської Русі (ІХ – Х ст.).Розвиток державності і культури Київської Русі та його відображення в усній народній творчості. Прийняття християнства та його значення для розвитку культури. Київська Русь, Візантія, Болгарія: культурні взаємини. Писемність, освіта, перекладна література. Мистецтво (архітектура: традиції містобудування, житлове будівництво, сакральна архітектура; образотворче мистецтво: живопис, скульптура, іконопис). Мистецтво Київської Русі періоду феодальної роздробленості. «Слово о полку Ігоревім», «Житіє Феодосія Печерського», «Києво – Печерський патерик».

Тема 3. Культура Галицько – Волинського князівства

Історико – культурне значення утворення Галицько – Волинської держави. Розвиток сільського господарства, солеварних промислів, торгівлі. Фортифікаційна і будівельна діяльність князів. Роль ДанилаГалицького в культурному піднесенні князівства.

Церконі установи в культурному житті Галицько – Волинської землі. Літописання та книгописні майстерні в Галицькій землі. Галицько – Волинський літопис.

Галицька архітектурна школа. Камיִяна сакральна архітектура Галича. Іконописні традиції Галицько – Волинської землі.

Синтез в культурі Галицько – Волинської доби словянської спадщини і культурних зв’язків з Візантією, Західною і Центральної Європи та країн Сходу.