4. Дослідна установка
Дослідна установка для визначення коефіцієнта тепловіддачі (рис.5) включає в себе блок потужності 2, блок вимірювань 4, 7 та робочу ділянку 1. Робоча ділянка 1 являє собою трубу із нержавіючої сталі діаметром 40 мм, довжиною 1510 мм і товщиною 0,5 мм. По довжині труби встановлено 12 термопар 5.
Рис.5. Схема дослідної установки
Ще дві термопари 13, 14 встановлено на кронштейнах біля труби 1 на різній висоті, з контрольованою відстанню зовні. Термопари з’єднані з блоком вимірювань 7. Труба нагрівається прямим пропусканням змінного струму низької напруги 3.
5. Проведення досліду
5.1. Подати напругу на установку. При цьому висвічується індикатор "Живлення".
5.2. Ввімкнути цифровий прилад на блоці потужності. Перемикач І – U встановити в положення U .
5.3. Подати напругу на автотрансформатор і поступово збільшити її до заданої величини.
В процесі проведення досліду проводяться три виміри в стаціонарному режимі. Час встановлення стаціонарного режиму приблизно 15 хвилин (покази термопар не змінюються за часом).
Величину напруги для кожного режиму задає викладач або лаборант.
5.4. Для визначення сили струму перемикач І – U встановити в положення І.
5.5. Ввімкнути блок виміру температури. Через 12…15 хвилин зафіксувати покази термопар Т1 ... Т12 в протоколі досліду.
Покази термопар Т13 … Т14 (нижня, верхня) зняти на фіксованій відстані від труби з кроком 2 мм.
Таблиця 10
Таблиця вимірів
№ пп |
Напруга U,B |
Струм I,A |
Температура, 0С |
L, мм |
|||||||||||||
t 1 |
t 2 |
t 3 |
t 4 |
t 5 |
t 6 |
t 7 |
t 8 |
t 9 |
t 10 |
t 11 |
t 12 |
t 13 |
t 14 |
||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Результати досліду занести в табл.10.