- •1. Сутність та необхідність фінансів
- •2. Функції фінансів
- •Фінансові ресурси
- •Поняття та методи формування фінансових резервів
- •Сутність фінансової системи
- •Внутрішня структура фінансової системи
- •Організаційна структура фінансової системи
- •Сутність та складові фінансової політики
- •Фінансова стратегія та фінансова тактика
- •Типи та види фінансової політики
- •4. Суть та структура фінансового механізму
- •5. Нормативно-правове забезпечення фінансової діяльності в Україні
- •Суть, призначення та принципи фінансового контролю
- •2. Види, форми та методи фінансового контролю
- •3.Органи державного фінансового контролю в Україні
- •Сутність та функції фінансів підприємств
- •Основи організації фінансів підприємств
- •3.Фінансові ресурси підприємств
- •4. Доходи, витрати та фінансові результати підприємства
- •Сутність і склад державних фінансів
- •2. Економічна суть та методи мобілізації державних доходів
- •3.Економічна суть і класифікація державних видатків
- •1. Економічна суть та необхідність існування бюджету
- •2. Бюджетна система
- •3. Сутність і види доходів бюджету
- •5. Бюджетний дефіцит
- •Економічна сутність та функції податків
- •Характеристика елементів та класифікація податків
- •За характером використання податкових платежів:
- •3.Податкова система і податкова політика держави
- •Суть та роль місцевих фінансів
- •Місцеві бюджети: суть, значення, структура
- •Міжбюджетні відносини
- •Види міжбюджетних трансфертів
- •1. Суть і призначення державних цільових фондів
- •2. Класифікація державних цільових фондів
- •3. Фінансовий аспект діяльності Пенсійного фонду України
- •4. Джерела формування та напрями використання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •Фонд соціального страхування на випадок безробіття: призначення, джерела формування
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
- •7. Фонд соціального захисту інвалідів
- •Суть, функції, форми та класифікація державного кредиту
- •Суть та види державного боргу
- •Обслуговування державного боргу
- •4. Поняття та методи управління державним боргом
- •1. Економічна сутність та функції страхування
- •3. Класифікація галузей і видів страхування
- •4. Форми страхування
- •1. Фінансовий ринок, його елементи
- •2. Функції, структура та інструменти фінансового ринку
- •3. Характеристика валютного та кредитного ринку
- •4. Сутність ринку цінних паперів
3. Характеристика валютного та кредитного ринку
Валютний ринок — це сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн. Об'єктом валютного ринку є валютні операції з продажу й обміну національної та іноземної валют. У будь-якій державі валютний ринок виконує певні функції, до яких належать:
своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків;
регулювання валютних курсів і диверсифікація валютних резервів;
регулювання економічних і соціальних процесів у державі.
Суб'єктами ринку є продавці валюти, її покупці та посередники. Основними продавцями валюти виступають: держава в особі центрального банку, який реалізує на ринку через уповноважені органи частину валютних резервів; банки, які мають ліцензію на здійснення валютних операцій; підприємства, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку свою валютну виручку за експортовану продукцію); фізичні особи, які реалізують наявну в них валюту через мережу обмінних валютних пунктів. Основними покупцями валюти є ті ж суб'єкти, що й її продавці.
Звичайно, обов'язковим суб'єктом ринку є держава, яка своїм законодавством встановлює правила функціонування валютного ринку. Форми регулювання та контролю визначаються законодавством, а функція його здійснення покладається на центральний банк.
Функціонування валютного ринку пов'язане з використанням деяких економічних категорій та понять.
Валютний курс — співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.
Котирування — це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.
Кредитний ринок або ринок кредитних ресурсів — це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності та строковості. Він виник як закономірна реакція на потребу в додаткових фінансових ресурсах для здійснення процесу фінансового забезпечення підприємницької та інших видів діяльності юридичних і фізичних осіб. Основними суб'єктами кредитного ринку є кредитори, позичальники, а також держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку та регулює ринок за допомогою економічних методів.
Кредитори — суб'єкти фінансового ринку, які надають позичку в тимчасове користування під певний відсоток. Основною функцією кредиторів є продаж кредитних ресурсів (як власних, так і залучених) для задоволення різноманітних потреб позикоотримувачів у фінансових ресурсах. Кредиторами на фінансовому ринку можуть виступати: держава (здійснюючи цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодержавного та місцевих бюджетів, а також державних цільових позабюджетних фондів); банки, які здійснюють найбільший обсяг і широкий спектр кредитних операцій; небанківські кредитно-фінансові установи.
Позичальники — суб'єкти фінансового ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка. Основними позичальниками грошових активів на фінансовому ринку виступають: держава (отримуючи кредити від міжнародних фінансових організацій і банків); банки (отримуючи кредити на міжбанківському кредитному ринку); підприємства (для задоволення потреб у грошових активах із метою поповнення оборотних коштів і формування інвестиційних ресурсів); населення (у формі споживчого фінансового кредиту, який використовується в інвестиційних цілях).
Джерелом коштів, що циркулюють на кредитному ринку, є кошти, акумульовані на депозитних рахунках банків, залишки коштів на розрахункових та інших рахунках юридичних осіб, вільні кошти населення та кошти, акумульовані центральним банком держави. Розміщення акумульованих коштів здійснюється на основі кредитних угод між банками, юридичними та фізичними особами. При цьому відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між суб'єктами підприємництва з метою їхнього ефективного використання й одержання прибутку в розмірах, що перевищують суму відсотків за кредит.