5. Нормативно-правове забезпечення фінансової діяльності в Україні

Функціонування фінансового механізму здійснюється на ос­нові відповідного нормативно-правового забезпечення, яке пред­ставлене:

• Конституцією України;

• Законами України, які регулюють різні сторони фінансових відносин, регламентують діяльність

фінансових інститутів та ор­ганів управління фінансами;

• Постановами Кабінету Міністрів України;

• Указами Президента України;

• Постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України;

• нормативними актами міністерств;

• нормативними актами місцевих рад.

Тема: Фінансовий контроль.

План

1. Суть, призначення та принципи фінансового контролю.

2. Види, форми та методи фінансового контролю.

3. Органи державного фінансового контролю в Україні.

1. Суть, призначення та принципи фінансового контролю

Фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльність упов­новажених органів щодо перевірки забезпечення виконання гос­подарськими суб'єктами встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин, аналізу їх ефективності і розробки пропо­зицій щодо їх удосконалення.

Сферою діяльності фінансового контролю є процес форму­вання, розподілу та використання фондів грошових коштів.

Фінансовий контроль проводиться на макро- і мікрорівні.

Макрорівень

Об'єкт — державні фінанси.

Суб'єкт — державні органи управління і влади.

Мікрорівень

Об'єкт — фінансово-господарська діяльність.

Суб'єкт — підприємства різних форм власності.

Фінансовий контроль здійснюється за такими принципами:

незалежності, що передбачає виключення моральної чи ма­теріальної зацікавленості перевір

2. Види, форми та методи фінансового контролю

Розрізняють такі види фінансового контролю:

• державний;

• відомчий та внутрішньокорпоративний;

• внутрішньогосподарський;

• громадський;

• аудит;

• суспільний.

Державний — це контроль з боку держави за фінансовою дія­льністю юридичних і фізичних осіб, за власними фінансами. Здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством фі­нансів, Державною податковою службою, Державною контроль­но-ревізійною службою, Державною митною службою, місцеви­ми органами управління тощо. Державний контроль поділяють на загальнодержавний і місцевий.

Відомчий та внутрішньокорпоративний контроль здійсню­ється контрольно-ревізійними службами галузевих міністерств, відомств, інших органів управління, корпоративних об'єднань по відношенню до підвідомчих підприємств.

Внутрішньогосподарський контроль проводиться економіч­ними службами підприємств, організацій, установ, а на приват­них підприємствах — їх власниками.

Громадський фінансовий контроль здійснюють громадські ор­гани (партії, рухи, профспілки тощо), засоби масової інформації, окремі фахівці.

Аудит — незалежний фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.

Суспільний — контроль з боку суспільства за фінансовою дія­льністю держави, здійснюється за рахунок гласності, відкритості і прозорості фінансової інформації.

Існують такі форми фінансового контролю (залежно від часу проведення):

• попередній (до здійснення фінансових операцій);

• поточний (в процесі здійснення фінансових операцій);

• наступний (після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року).

Методи контролю — це конкретні прийоми проведення фі­нансового контролю.

Вони діляться на такі групи:

а)натуральні (інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольний обмір, контрольний запуск сировини у виробництво тощо);

б)документальні (за документами):

• ревізії;

• перевірки.

Ревізія - метод документального контролю за фінансово-го­сподарською діяльністю підприємства. За результатами ревізії складають акт. Види ревізій:

• комплексні, що охоплюють усі сторони діяльності підприємства;

• часткові (охоплюють лише окремі сторони);

тематичні(одночасно проводяться в однотипних установах за певним переліком питань);

• планові та позапланові;

• суцільні та вибіркові (в залежності від повноти залучення документів).

Перевірка — це обстеження окремих ділянок фінансово-гос­подарської діяльності підприємств або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляють довідкою або доповідною запискою.