- •Тема. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •Мобільність міжнародних потоків позичкового капіталу та формування зовнішньої заборгованості в системі міжнародних фінансів
- •Сутність, причини виникнення та соціально-економічні фактори формування зовнішньої заборгованості
- •Критерії оцінки зовнішньоборгової залежності держави
- •Класифікація країн за рівнем зовнішньої заборгованості
- •Механізм та методи реструктуризації зовнішньої заборгованості
- •Урядом в рамках Паризького клубу офіційних кредиторів
Класифікація країн за рівнем зовнішньої заборгованості
та рівнем доходу
Рівень заборгованості Рівень доходу |
PV/XGS>220% PV/GNP>80% |
132%<PV/XGS<220% 48%<PV/GNP<80% |
PV/XGS<132% PV/GNP<48% |
Низький рівень доходу (ВНП на душу населення менше $ 765) |
Країни з низьким доходом і надмірним боргом SILICs (37 країн) |
Країни з низьким доходом і помірним боргом MILICs (12 країн) |
Країни з низьким доходом і невеликим боргом LILICs (11 країн) |
Середній рівень доходу (ВНП на душу населення $ 765-9 386) |
Країни з середнім доходом і надмірним боргом SIMICs (12 країн) |
Країни з середнім доходом і помірним боргом MIMICs (19 країн) |
Країни з середнім доходом і невеликим боргом LIMICs (43 країни) |
Механізм та методи реструктуризації зовнішньої заборгованості
Перехід питань управління зовнішнім державним боргом у розряд першочергових зумовлюють необхідність розробки і проведення системи заходів щодо врегулювання проблеми зовнішньої заборгованості. Враховуючи те, що проблема надмірного зовнішнього боргу стала досить відомим і поширеним явищем другої половини ХХ ст., світова практика нагромадила значний досвід щодо управління борговим тягарем вирішення проблеми заборгованості: від найгіршого – абсолютний дефолт (повна відмова від своїх зобов’язань), до дещо кращого, при якому частково списуються борги (однак боржник втрачає частково політичну самостійність та тимчасовий доступ до міжнародного ринку капіталів), та до найкращого із варіантів – реструктуризації, що передбачає переоформлення боргу в тій чи іншій формі.
Під реструктуризацією боргу розуміють прийняття за згодою боржників і кредиторів заходів, спрямованих на підтримку платоспроможності боржників у середньо- та довгостроковій перспективі.
В існуючій системі управління зовнішнім боргом, яка має інтернаціональний характер використовуються різноманітні моделі реструктуризації, що реалізуються в залежності від типів кредиторів і боржників і можуть здійснюватися на базі однієї або комбінації наступних схем (див. рис. 3.2).
-
МОДЕЛІ
СХЕМИ
Рис. 3. . Основні моделі та схеми реструктуризації заборгованості
В залежності від типів кредиторів і боржників розрізняють декілька варіантів реструктуризації зовнішнього боргу. Один із цих варіантів – реструктуризація міжурядових позик і позик, гарантованих урядом у рамках Паризького клубу офіційних кредиторів.
Реструктуризація у рамках Паризького клубу базується на так званому меню (рис. 3), що передбачає вибір між зменшенням боргу (шляхом списання частини основного боргу) чи скороченням його обслуговування за рахунок зниження ставок поточних платежів. Важливою умовою реалізації цих схем є узгодження з МВФ країною-боржником програми економічного розвитку і наявність достатньо переконливого платіжного балансу, який би підтверджував, що у майбутньому реструктуризація заборгованості проводитися більше не буде.