Тема 1. Теоретико-організаційні засади фіскального адміністрування

1. Фіскальне адміністрування як навчальна дисципліна, необхідність вивчення

2. Зміст фіскального адміністрування

3. Адміністрування податків як визначальна складова фіскального адміністрування

   1. Історичні аспекти адміністрування податків

   2. Теоретичні засади адміністрування податків: сутність, принципи та напрями реалізації

4. Нормативне забезпечення фіскального адміністрування

5. Інформаційне забезпечення фіскального адміністрування

1. Фіскальне адміністрування як навчальна дисципліна, необхідність вивчення

Розвиток податкових систем у країнах Заходу і дещо меншою мі­рою у нових незалежних державах, до яких належить і Україна, наблизився до того моменту, коли зміни комбінацій податків і режимів оподаткування, маневрування податковими ставками вичерпують свій реформаторський потенціал.

Здається, що упродовж XX століття були перепробувані мало не всі можливі ва­ріанти структурно-нормативних перетворень в оподаткуванні. Процеси інтегра­ції та глобалізації, синхронні податкові реформи щораз більше роблять націо­нальні податкові системи схожими одна на одну. При постійному зростанні вимог фіскального і соціального характеру до податкових систем настає пора ре­алізувати суб'єктивно-мотиваційний чинник у модернізації оподаткування через адміністративні, організаційні та інформаційні технології. Відповідно формують­ся нові напрями наукових досліджень, постають актуальні навчально-методичні завдання підготовки спеціалістів.

Сьогодні вчення про адміністрування податків стоїть на високому рівні у західних країнах, де воно дістало визнання і статус окремої дисципліни у складі науки державно-адміністративного управління (Public Administration). Місію популяризації останньої в міжнародному масштабі взяла на себе Організація Об'єднаних Націй, але це не знімає завдання поширення світового досвіду в Україні, як і самостійного розроблення питань методології адміністрування податків на національному рівні. Йдеться про понятійний апарат (ключові категорії, предмет і метод дослідження) у формі теоретизованого наукового знання.

Отже, фіскальне адміністрування як дисципліна – це дисципліна, яка вивчає методи роботи контролюючих органів з платниками податків, зборів та відрахувань в бюджети та державні цільові фонди і досліджує їх функціональні повноваження.

Основна мета вивчення даної дисципліни полягає в тому, щоб надати студентам знання з теорії і практики фіскального адміністрування (далі ФА) та навчити визначати і узгоджувати податкові зобов’язання, а також методам мобілізації платежів до бюджетів і державних цільових фондів.

Основні задачі курсу – вивчення організаційно-економічних засад роботи фіскальних органів, координації їх дій.

За умов лавиноподібно­го наростання публікацій, дисертацій та інших дослідницьких робіт на тему ад­міністрування податків і пов'язаної з ним проблеми модернізації податкової служби України актуальними постають питання формулювання об'єкта, пред­мета і методу ФА як науки.

Під об'єктом фіскального адміністрування мають на увазі розпорядчо-виконавчу діяльність владних політичних структур (урядових, юридичних, фінан­сових, силових) щодо організації оподаткування і мистецтва управління подат­ковою системою шляхом «добровільного», а в необхідних випадках і примусового справляння податків у поєднанні з виховними діями морально-етичного харак­теру, а також роз'яснювальними і контрольними заходами. Творчий потенціал ФА передбачає реалізацію національної податкової політики за оптимально об­межених затрат наявних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Предмет фіскального адміністрування — наукове обґрунтування методів ефективного управління персоналом податкової служби та процесами функціо­нування системи оподаткування як основного джерела існування держави і го­ловного інструменту соціально-економічної політики.

Слід зазначити, що у методологічному плані у центрі системи знань ФА не самі податки, а лю­ди як суб'єкти мотивацій, процедур, технологій професійної діяльності персо­налу податкової служби у прийнятті рішень, збиранні податків і здійсненні податкової політики. Тобто ФА природно притаманний антропологічний метод. Дослідження за цим методом дає можливість зрозуміти мотивації та пояснити поведінку суб'єктів податкового процесу у середовищі реальних суспільно-еко­номічних інститутів.