8. Розрахунок та компонування пристроїв вантажного району

Вантажні пристрої та колійний розвиток, що відповідає виконуваній вантажній роботі на місцях загального користування, варто сконцентрувати в одному районі станції – на вантажному дворі загального типу.

Відповідно до рекомендацій БНіБ П-39-76 розташування вантажного двору на станції повинне забезпечувати: зручне повідомлення з районами міста і промислових підприємств, вільний під'їзд транспортних засобів до складських приміщень числом перетинань залізничних колій і зручну стоянку транспортних засобів при виробництві операцій по огляду, прийому, навантаженню і вивантаженню вантажів.

У залежності від обсягу і характеру виконуваної роботи на вантажному дворі повинні бути передбачені: криті і відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових і інших вантажів, підвищеного шляху, пристрою для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт чи через склад, платформи і площадки для розвантаження сипучих вантажів колісної техніки й інших вантажів. Товарна контора й інші необхідні допоміжні будинки і приміщення, пристрої, що забезпечують безперебійну роботу навантажувально-розвантажувальних машин.

Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їхнє число, тип і продуктивність устаткування повинні встановлюватися проектом у залежності від роду вантажів, що переробляються, розміру вантажів, що переробляються, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації вантажно - розвантажувальних робіт.

8.1 Розрахунок потрібних складських площ (на питомому навантаженню), визначення габаритних розмірів складів, встановлення потрібної довжини фронтів навантаження і вивантаження

Площа, потрібна для збереження прибуваючих чи відправлюваних з вантажного району вантажів, може бути визначена за питомим навантаженням як:

(8.1)

де Q^ск_доб – розрахунковий добовий вантажообіг вантажного району по розглянутому вантажу, т;

t_з – розрахунковий термін збереження вантажу в складі, діб.

в – коефіцієнт, що враховує додаткову площу на проходи, для вантажно-розвантажувальних машин і автомобілів, місце для установки ваг, приміщення прийомоздавачів;

р – розрахункова маса на 1м² площі складу, т;

ε – коефіцієнт, що враховує прямий варіант перевантаження вантажу (0,1÷0,2).

Прибуття:

а) вугілля

б) вантажі в УУК-3

в) дрібні відправки

г) пісок

д) цемент

е) папір

Відправлення

а) вантажі в УУК-3

б) дрібні відправки

Результати розрахунків f_ск заносимо в таблицю 8.1.

У курсовому проекті передбачаємо спеціалізовані склади чи об'єднані склади для збереження прибуваючих і вантажів, що відправляються. Крім того, однорідні вантажі, при незначному їхньому вантажообігу, можуть перероблятися на одному складі. Під час перевезення заданих вантажів у даному проекті об'єднання складів неможливо.

Таблиця 8.1 – Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибуттю і відправленню

Найменування вантажу	Прибуття (П), відправлення (В)	Приб. або відпр. вантажу за добу, Q^скд, т/добу	Тип складу або пристрою	Параметри для розрахунку потрібної площі складу				Площа складу, fск, м^2
				tз, діб	ß	р, т/м^2	ε
Вугілля	П	1587	ПК	3	1.5	1,1	0.1	5194
Вантажі в УУК-3	П	411	КП	2.5	1.9	0.5	0.1	3124
Вантажі в УУК-3	П	274	КП	2,5	1.9	0.5	0.1	2343
Дрібні відправки	П	126	АС	2	1,7	0.85	0.1	454
Дрібні відправки	П	414	АС	2	1,7	0.85	0.1	1491
Пісок	П	276	НП	3	1.5	1.1	0.1	1017
Цемент	П	250	КС	1,5	1.7	0.85	0.1	675
Папір	П	231	АС	2	1.7	1.1	0.1	643
Вантажі в УУК-3	В	411	КП	1	1.9	0.5	0.1	1406
Вантажі в УУК-3	В	274	КП	1	1.9	0.5	0.1	937
Дрібні відправки	В	378	АС	1,5	1,7	0.85	0.1	1021
Дрібні відправки	В	252	АС	1,5	1,7	0.85	0.1	681

Для дрібних відправок та цукру проектуємо одноповерховий двопролітний (26+26м.) ангарний склад з внутрішнім розташуванням навантажувально-вивантажувальних колій, обладнані пристроями пожежного і вартового сиг­налізування.

Для цементу та передбачимо однопролітний (18 м.) критий склад із зовнішнім розташуванням залізнич­них колій.

Для переробки контейнерних передбачимо контейнерні площадки, обладнані козловими крана­ми (КК-5).

На вантажному районі передбачаємо навантажуваль­но-вивантажувальні колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки. Результати встановлення потрібної кількості складів вантажного району заносимо в таблицю 8.2.

Розрахункову довжину складу L^р_ск визначимо як:

(8.2)

де В^р_ск – розрахункова ширина складу, м.

ПК

КП

АС

НП1

КС

Таблиця 8.2 – Відомості про склади вантажного району

№ складу	Тип складу	Вантажі, які треба зберігати в складі	Спеціалізація складу	Загальна площа складу, Fск, м^2	Розміри складу, м
					Ширина Вск		Довжина Lск
					Будіве-льна, Вск	Розра-хункова, В^рск	Розра-хункова, L^рск	Будіве-льна, Lск
1.	ПК	Вугілля	П	5194	9	5	4*261	578
2.	КП	УУК-3	П+В	7810	16	14,2	2*228	489
3.	АС	Дрібні, папір	П+В	4290	30+30	26+26	144	83
4.	НП	Пісок	П	1017	16	14,2	72	64
5.	КС	Цемент	П	675	18	18	48	38

Будівельна довжина складу (L_ск) повинна бути кратна для НП_пп – 3 м., для КП – 12 м., для АС – 72 м., для КС – 12 м. і не менш розрахункової довжини навантажувально-розвантажувального фронту як з боку залізниці (L^з_ф), так і з боку автотранспорту (L^а_ф).

У свою чергу:

(8.3)

(8.4)

де ∑U^ск_д – кількість вагонів, що проходять вантажні операції у складі за розрахункову добу, ваг;

l_в – довжина вагона, м;

(8.5)

L₄, L₈ – відповідно довжина 4- і 8-ми вісного вагону, L₄ = 13,92 м, L₈ = 14,73м;

∑Q^ск_д – розрахунковий добовий вантажообіг об'єднаного складу, т;

l_а – фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м;

t_а – середня тривалість завантаження чи вивантаження автомобіля, год;

T_а – тривалість роботи автотранспорту за добу, год;

q_а – середнє завантаження автомобіля, т:

(8.6)

γ_а – коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю;

g_а – вантажопідйомність автомобіля, т;

K_под – кількість подач вагонів до даного складу за добу:

(8.7)

L^1пл_ск – будівельна довжина однієї площадки, м.

Результати розрахунків L^з_ф, L^а_ф приведемо в таблицю 8.3.

Довжина залізничного фронту:

ПК

КП

АС

НП₁

КС

Довжина автомобільного фронту:

ПК

КП

АС

НП₁

КС

Кількість подач:

ПК

КП

АС

НП₁

КС

Таблиця 8.3 – Розрахункова довжина навантажувально-вивантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів вантажного району

№ скл.	Lск, м	∑U^скд, ваг	Кпод	lв, м	L^зф, М	∑Q^скд, т	lа, м	ta, год	Tа, год	gа, Т	γа	L^аф, м
1.	144	64	7	14,73	135	1427	6,67	0,4	12	6	0,6	88,2
2.	2*228	72	5	13,92	201	1370	6,67	0,3	12	10	0,85	24,3
3.	48	5	2	13,92	35	250	6,67	0,4	12	6	0,9	10,3
4.	72	4	1	13,92	56	276	6,58	0,2	12	10	1,0	3,1
5.	4*261	23	2	13,92	160	1587	6,58	0,2	12	10	1	17,4