12.9.Аналіз співвідношення ліквідних активів і їх загальної величини

Ліквідні активи (ЛА) – це такі, які можуть бути перетворені в грош форму протягом певного періоду. До цієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, в т.ч. і міжбанківські, дебіт. заборгованість, інші ЦП, які обертаються на ринку.

До ЛА відносяться: *грош кошти та їх еквіваленти; *коррах в НБУ; *рахунки в ін. банках; * активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Аналіз активності здійснюється по співвідношенню ЛА і їх заг-х А, що показує їх частку в заг величині по базисному і звітному періодах. Розраховується відхилення звітного від базисного періоду, і це показує, що відбувається чи.

Коеф. високоліквідних активів: питома вага високолікв-х А у заг. обсязі робочих А. Нормат. знач. не менше 20%.

Коеф. ліквідних ЦП = ЦП уряду країни у портфелі банку / Сукупні А.

В банках достатній рівень лікв-ті забезпечується не стільки накопиченнями ЛА, скільки доступністю та стабільністю джерел їх поповнення. Можливості залучення ліквідних засобів в будь-який час в необх кількості дозволяє банкам підтримувати запас ЛА на min рівні.

Джерелами покриття потреби в ЛА є такі: *Настання строку погашення наданих банком кредитів; *Продаж А; *Доходи від надання недепозитних банк послуг; *Залучення депоз. вкладів від фіз та юр осіб; *Запозичення коштів на грош ринку.

12.10.Аналіз ліквідності високоризикових вкладів

Високоризикові інвестиції банку – це вклади, рівень ризику за якими зазвичай набагато перевищує середній. До високоризикових вкладів банку можна віднести фін та реальні інвестиції.

До фін інвестицій належать вкладення банку в різноманітні фін інструменти ринку капіталів – ЦП на інвестиції (державні ЦП, облігації під-в, акції), вкладення в паї та стат. капітал інших підп-в.

До реальних інвестицій належать вкладення банку в різноманітні матеріальні та нематеріальні А. Інвестиції та нематеріальні А включають вкладення в патенти, ліцензії, «ноу-хау», технічну, науково-практичну, майнові права тощо. Іноді виділяють інновації – вкладення у нововведення та інтелектуальну форму. Звичайно, ці всі вкладення коштів, розраховано більше ніж на 1р.

Ліквідні ЦП – це фін інструменти, які можуть бути продані в будь-який час без суттєвого зниження ціни.

Тема 13. Аналіз банківських ризиків

13.1.Основні види ризиків, задачі та інформаційна база їх аналізу.

Банківський ризик – це об’єктивне явище пов’язане з імовірністю втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання запланованих доходів, а також потенційною можливістю одержати позитивний фінансовий результат у разі сприятливої зміни конюктури ринку.Існує велика кількість класифікацій банк.ризиків.НБУ запропоновано класифікацію банк.ризиків, у якій визначено 9 категорій ризиків,які умовно поділено на 2 группи: ризики, що піддаються кількісному оцінюванню(кредитний ризик, риз.ліквідності,процентний ризик,ринковий риз.,валютний риз., операційно – технологічний риз.) та ризики, які кількісно оцінити не можливо((риз.репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик).

Імовірність будь-якої події визначається можливістю того, що ця подія здійсниться. Така імовірність виражається в процентах або частках одиниці. З погляду ризику оцінюється розділ імовірності, наприклад, ставок дохідності за цінними паперами, що інвестуються. При цьому розглядаються три стани економіки (бум, нормальний стан і спад), кожному з яких відповідає своя ставка дохідності і своя імовірність початку цього стану.

Простіше за все аналізувати ризик, якщо поділити його на дві категорії — рівень ризику і рівень часу. Рівень ризику можна визначити порівнянням ризикованості тих або інших інвестицій. Так, наприклад, шанси повернути інвестиції, вкладені в компанію UTEL, значно вищі, ніж ті, що були вкладені в невідомі корпорації. Звичайно, значно легше прогнозувати дохо-ди від менш ризикових компаній, ніж від компаній з високим ризиком.

Ризик дуже часто називають зростаючою функцією часу. Якщо ресурси розміщуються на тривалий строк, кредитор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик часу. Отже, ризик визначається базовою або безризиковою ставкою і премією за ризик, пов’язаний з фактором часу.

Усі банківські операції відрізняються різним ступенем ризику. На практиці заведено оцінювати значну кількість ризиків, які можуть охарактеризувати ситуацію і ймовірність здійснення подій.

Основними заведено вважати й оцінювати кредитний, валютний, інвестиційний, процентний ризикта ризик ліквідності, хоч усі інші в певні моменти часу і за різних обставин можуть мати і більш істотне значення, ніж вищеназвані. Контроль за банківськими ризиками, їх аналіз тауправління ними являє собою один із найважливіших факторів, що визначають прибутковість банку на перспективу.