13.4.Аналіз впливу валютного ризику на діяльність банку.

Процеси фінансової глобалізації, інтенсифікації міжнародних зв’язків, активізації торговельних та фінансових операцій, що характеризують нині розвиток світової економічної системи, зумовлюють постійне зростання обсягів торгівлі іноземною валютою. Цілодобове безперервне функціонування світового валютного ринку призводить до постійного коливання валютних курсів та підвищення валютного ризику. 

Валютний ризик — це ризик потенційних збитків від зміни валютних курсів. Розрізняють операційний, трансляційний та економічний валютні ризики.

Проблеми пошуку ефективних методів аналізу вал.ризику. для комерц.банків стають дедалі актуальнішими.Для вимірювання вал.ризику та оцінювання обсягів можливих втрат застосовують такі прийоми, як аналіз сценаріїв, методи імітаційного моделювання, стрес – тестування,статистичні методи, тощо.

Головним індикатором рівня валютного ризику, на який наражається банк унаслідок незбалансованості структури та обсягів активів і пасивів у іноз.вал., вважають валютну позицію.Саме тому у процесі аналізу валютного ризику основну увагу приділяють методам оцінювання та регулювання валют.позиції банку, яка визначається як різниця між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноз.вал. та сумою балансових вимог і позабалансових зобов’язань у тій самій валюті. Аналіз вал.позиції з врахуванням потенційно можливої зміни курсу дуже важливий, тому що зміна курсу валют при відкр.вал.позиції впливає на фін.рез-т банку. Так, підвищення курсу іноземн.валюти у разі довг.відк.позиції веде до збільш.фін.(нереалізованого) результату, зниження курсу іноземн.валюти веде до зменшення фін.рез-ту. Якщо банку має коротку відк.позицію, то у разі підвищ.курсу його доходи зменшаться, а при зниженні. Навпаки, - підвищаться. Також у процесі аналізу виявляються ті складові вал.позиції, що містять у собі можливість отримання для банку як додаткових прибутків, так і збитків.Ці компоненти необхідно згрупувати в однорідні групи і оцінити їх вплив на прибуток.

У вітчизняній практиці НБУ установлено 3 обов’язкових нормативи. Норматив ризику загал.вікритої вал.позиції(Н13), норматив ризику довгої вал.поз.(Н13-1) та норматив ризику короткої відкритої позиції(Н-13-2)

У процесі аналізу та управління вал.риз. вирішуються такі головні завдання :

-стабілізація або максимізаці прибутку від проведення валютних операцій;

-прогнозування змін валютного курсу та їхнього впливу на дохідність і вартість операцій;

-структуризація балансу з урахуванням валютного ризику;

-ДОТРИМАННЯ ЕК.НОРМАТИВІВ валютної позиції

13.5.Аналіз ризику ліквідності.

Ризик ліквідності банку – це неспроможність банку постійно й безупинно задовольняти власні потеби у коштах та виконувати свої зобоязання в належні терміни,не зазнавши при цьому неприйнятних втрат.

Ризик банк.ліквідності виникає через наступні причини:

-недостатня ліквідність для виконання банком своїх зобов’язань перед кредиторами і вкладниками;

- недостатня ліквідність для задоволеня попиту клієнтів банку на кредитиґ;

-надлишок ліквідних коштів, оскільки в такому разі банк втрачає певний дохід від розміщення високоліквідних активів.

Виділяють ризик недостатньої(незбалансованої ліквідност(виникає у разі незбалансованості активів та пасивів банку за термінами, сумами і видами валют)та ризик надлишкової ліквідності( виникає у разі недотримання оптимального співвідношення високоліквідних та загальних активів .)

Сутність прблеми банк.ліквідності полягає у тому, що дефіцит лікв.коштів призводить до виникнення ризику втрати ліквідності, порушення нормативних вимог центр.банку, штрафів і що саме небезпечне – до втрати депозитів. І навпаки, невиправдано високий рівень ліквідності подоржує дилему «ліквідність-прибутковість», тому що найліквідніші активи не дають доходів.

Для аналізу ризику небаланс.ліквід. комерц.банки використ. Метд грошових потоків.

Аналітичним показником який х-є стан ліквідної позиції банку, є розрив ліквідності(РЛ) –різниця між сумою надходжень(СНК) та сумою використаних коштів(СВК) РЛ=СНК-СВК.Якщо РЛ>0-то це додатній розрив ліквідності,який х-є надлишок ліквідних засобів,який необхідно швидко інвестувати в дохідні активи, якщо ж РЛ<0, то банк має дефіцит ліквідності,в такому випадку його головним завданням стає пошук найдешевших та найдоступніших джерел поповнення ліквідних коштів.

Основними к-тами, на яких базується аналіз ризику ліквідності є нормативи миттєвої, поточної і короткострокової ліквідності. Банк вивчається на дотримання цих к-тів і визначається тенденція дотримання банком цих к-тів, що є дуже важливим для визначення потенційного і наявного ризику ліквідності. Також вивчається структура і якість активів, і визначаються пасиви з позиції ліквідності.

Отже, управління риз.ліквідності для банку є основою його існування.Підтримання необхідного рівня лік від. Дає можливість банк. Установі не тільки відповідати за своїми зобов’язаннями, а й здійснювати динамічний розвиток,спрямований на збільшення її ринкової вартості.