Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.

Методи цієї групи – методи емоційного стимулювання навчальної діяльності, створення ситуацій успіху в навчанні, сприятливого морально – психологічного мікроклімату, заохочення.

Створення ситуацій зацікавленості, пізнавальної новизни, використовувати ігри та ігрові ситуації.

Використання цікавих вправ усної лічби, завдань на кмітливість, розгадування ребусів, загадок на уроках української мови, природознавства, прикладів, що викликають здивування учнів.

(Словник української мови – 11 томів 135000 слів ½ з них іменники.

Казка про царицю Граматику (поділ слів 10 частин мови).

Створення ситуації успіху – прийоми : формування загальнонавчальних умінь і навичок, актуалізація опорних знань, утвердження гуманних стосунків між учителем і учнем, своєчасної педагогічної допомоги з боку вчителя, впевненості в можливості учнів подолати труднощі.

Загально навчальної навички: уміння слухати пояснення вчителя, розмірковувати, виділяти головне, дотримуватися певної послідовності під час виконання роботи, використання вмінь і навичок контролю і самоконтролю.

Музичний супровід на уроках художньої праці.

Тема: музичний твір

- Стелися барвінку В.Вериківський «Веснянка»

- Українські ритми. Малювання Г. Майборода «Гуцульська рапсодія»

українських орнаментів

- Лісові фантазії. Виконання К. Сем-санс «У лісі»

композиції з природних матеріалів.

Стимулювання виражається в видах позитивного оцінного судження:

Погодження підбадьорення схвалення

Судження, в якому емоційна підтримка вчитель визначає

вчитель висловлює свою успіху учня під час певної якості згоду з оцінку тому, що робить виконання завдання результатом роботи

учень

Використовуємо як заохочення:

перспективну (завищену) оцінку бал,

відстрочену оцінку (не ставимо негативної оцінки…),

заохочення – і показ позитивних результатів навчальної діяльності учня.

Інформативність уроку – фактор розвитку пізнавальної активності.

Вимоги до використання інформації:

• конкретної демонстративної інформації має бути достатньо. Для того, щоб побачити суперечність, зробити висновки, «вивести спосіб дії»;

• інформація не має перенасичувати навчальний процес;

• нова інформації обов’язково має бути пов’язана із життєвим досвідом дитини, сприяти встановленню асоціації із уже відомим і водночас містити достатню частину невідомого;

• враховувати пропускну інформаційну здатність та остаточну сформованість слухового та зорового аналізатора;

• добирати інформацію, яка б вибірково привертала увагу школярів, виділялася із загального потоку інформації (невідомі, незвичайні факти, яскраві явища, інформація, яка відповідає потребам та інтересам учнів, порівняння.

Самостійна робота з працею Савченко О.Я. «Сучасний урок у початкових класах» с. 13-19:

• Через що здійснюється виховання на уроці?

• Чи до кожного уроку визначаємо виховну мету?

• До яких уроків обов’язково визначати?

• За доцільністю до яких предметів? Чим обумовлена ця доцільність?

• Які напрями формування виховної мети в початкових класах?

• Як формувати мету? Чому?

• Чи можна повторювати одну і ту ж саму мету?

• Як визначаємо розвивальні цілі (відповідно до конкретного навчального матеріалу) ?

• Наведіть приклад орієнтованого формування розвивальної мети.

с. 19-22 – зразки формулювання мети до конкретних тем.

- Протиріччя – рушійні сили процесу навчання.

Підібрати приклади:

Мотиви учіння школярів



Визначення

 / за характером

Класифікація \ за змістом



Пізнавальний інтерес



Шляхи розвитку П.І.

\

Хто зможе доповнити.

Приклади в скарбничку з практики за Савченко с. 163-164