- •Паливно-мастильі та інші експлуатаційні матеріали. Практикум
- •Теоретичний курс
- •1. Експлуатаційні властивості та застосування палив для енергетичних засобів сільськогосподарського виробництва.
- •1.1. Класифікація, властивості та загальний склад
- •1.2. Теплота згоряння палива
- •1.3. Горіння палива
- •2. Способи отримання рідких палив і масел
- •2.1 Нафта – основна сировина для одержання рідких палив і масел
- •2.2. Основні способи одержання палив і масел з нафти
- •2.3. Способи очистки нафтопродуктів
- •2.4 Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використанн автомобільних бензинів
- •3.1. Сумішоутворюючі властивості бензинів
- •3.2. Нормальне і детонаційне згоряння
- •4. Експлуативні властивості та використання дизельних палив
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Прокачувальна здатність і сумішоутворюючі властивості дизельних палив
- •4.3 Займання та згоряння дизельного палива
- •4.4. Стабільність і схильність до утворення відкладень
- •4.5. Корозійні властивості
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів і область їх застосування
- •5. Експлуатаційні властивості та використання газоподібних палив
- •5.1 Загальні відомості і класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент палив
- •5.3. Застосування газоподібного палива в двз
- •5.4. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •Лабораторна робота №1 оцінка якості нафтопродуктів найпростішими методами
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення води і механічних домішок
- •Визначення фактичних смол
- •Визначення неграничних вуглеводнів
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №2 визначення щільності нафтопродуктів і мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення щільності нафтопродуктів
- •Визначення мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторна робота №3 визначення фракційного складу палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Визначення вмісту води в дизельному паливі
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 температура спалаху та застигання дизельного палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення температури спалаху дизельного палива
- •Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива
- •Помутніння та застигання
- •6. Експлуатаційні властивості та використання мастильних матеріалів
- •6.1. Призначення мастильних матеріалів і вимоги до них
- •6.2. Загальні поняття про тертя та спрацьовування
- •6.3. Класифікація мастильних матеріалів
- •7. Масла для двигунів внутрішнього згоряння
- •7.1. Умови роботи й вимоги до якості масел
- •7.2. Класифікація моторних масел
- •7.4. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •7.5. Індустріальні масла
- •Лабораторна робота №6 Визначення в’язкості палива та оливи
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення в'язкості палива
- •Одиниці вимірювання вязкості в різних системах
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №7 Контроль якості картерної оливи за методом паперової хроматографії
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №8 визначення температури плавлення пластичних мастил
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •8. Технічні рідини
- •8.1. Охолодні та мастильно-охолодні рідини
- •8.2. Гальмівні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •9. Додатки
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •Характеристика автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Загальні технічні вимоги до автомобільних бензинів (гост р 51313-99)
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •Дизельні палива
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •Газоподібні палива
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •Характеристика стиснутих газів
- •Моторні оливи
- •Класи в'язкості моторних олив (гост 17479-85)
- •Класифікація моторних олив за призначенням та експлуатаційними властивостями (гост 17479-85)
- •Характеристика моторних олив за гост 10541-78
- •Характеристика моторних олив групи «леол»
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив маст за ту у 22409155.01-2000
- •Характеристика олив групи д2
- •Класифікація sае моторних олив за в'язкістю
- •Умови використання моторних олив за арі
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Трансмісійні оливи
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення олив за стандартом і нтд
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
- •Характеристика трансмісійних олив за ту у 13932946.018-98
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 306с та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •Гідравлічні оливи
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних рідин за іsо
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •Технічні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •Характеристика амортизаційних рідин для імпортної техніки
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •Густина електроліту для свинцевих батарей
- •Заправні місткості
- •Заправні місткості тракторів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Використання паливно-мастильних матеріалів в сільськогосподарській техніці
Визначення мінеральних водорозчинних кислот і лугів
Наявність у нафтопродуктах мінеральних кислот і лугів може бути наслідком поганого їхнього очищення. Крім того, вони можуть утворитися в результаті окислювань нафтопродуктів. Водорозчинні кислоти і луги викликають сильну корозію чорних і кольорових металів, тому вони в нафтопродуктах не допускаються, наявність їх перевіряють тільки якісним способом за допомогою індикаторів.
Випробуване паливо попередньо ретельно перемішують у закритій посудині, відміряють приблизно 30 мл, заливають у ділильну лійку і до нього додають таку ж кількість дистильованої гарячої води (t=80...90°С). Суміш збовтують і лійку закріплюють у штативі для відстоювання.
Дистильована гаряча вода добре розчиняє мінеральні кислоти і луги. Нижній шар суміші зливають у дві пробірки по 1 см3. У першу додають 2-3 краплі індикатора - метилоранжу. Окрас водяної витяжки в рожевий колір указує на присутність у паливі мінеральної кислоти. В другу пробірку додають 2-3 краплі фенолфталеїну. Поява рожевого кольору вказує на наявність у паливі лугів. Отримані результати порівнюють з технічними умовами ДСТУ на паливо. Найбільш детальна інформація наведена в додатку 1 таблиця
Більш детальну інформацію можна знайти в додатках 1 та 2.
Лабораторна робота №3 визначення фракційного складу палива
Мета і задачі. Освоїти методику визначення фракційного складу палива на приладі за ДСТ 2177-66 і методику побудови кривої розгонки палива.
Ознайомитися з устаткуванням, освоїти методику проведення лабораторної роботи. Вивчити конструкцію і режим роботи приладів.
Уміти будувати криву фракційної розгонки палива за даними фракційного складу, визначати відхилення від вимог ДСТ та ТУ на фракційний склад палива для автотракторних двигунів і оцінювати вплив цих відхилень на роботу двигунів.
Лабораторне устаткування і матеріали
Стандартний апарат за ДСТ 2177-66.
Мірні циліндри.
Електроплитка.
Пемза.
Зразок нафтопродукту.
Хід виконання роботи
Випаровуваність палива оцінюється фракційним складом. Будь-яке нафтове паливо являє собою складну суміш вуглеводнів, що википають у широкому інтервалі температур.
Фракційний склад визначають на стандартному апараті за ДСТ 2177-66. Загальний вид приладу показаний на рисунку 3.1.
Сухим і чистим градуйованим мірним циліндром відбирають 100 см3 випробуваного палива й обережно переливають у колбу 1 приладу так, щоб рідина не потрапила у відвідну трубку колби. У колбу додають 2-3 шматочки пористої речовини - пемзи або фаянсу, що створюють центри паротворення для рівномірного і спокійного кипіння. Шийку колби закривають щільно корковою пробкою, у яку установлюють термометр 2 так, щоб верх ртутної кульки знаходився на рівні нижнього краю відвідної трубки колби. Колбу з паливом ставлять на азбестову прокладку і з'єднують її з холодильником 4. При розгонці високо киплячих (дизельних) палив колбу 1 покривають кожухом 3. Під відкритий кінець трубки холодильника ставлять градуйований мірний циліндр 5 для збору фракцій, що відганяються. Дно колби нагрівають на піщаній бані за допомогою електроплитки закритого типу. Температуру нагрівача потрібно відрегулювати так, щоб перша крапля з кінця трубки холодильника упала в циліндр 5 не раніше, ніж за 5 хвилин і не пізніше 10 хвилин після початку нагрівання.
Температуру, при якій падає перша крапля в циліндр, вважають початком кипіння палива. Швидкість перегонки підтримують постійною, за хвилину повинно відганятися 4-5 мл палива; поступово, по мірі википання важких вуглеводнів, збільшують температуру нагрівання проби. Температуру фіксують після кожних 10 мл відігнаного в циліндрі палива. Коли з дна колби 1 випаровуються останні краплі палива й у колбі з'являються клуби білого диму, записують температуру і припиняють нагрівання. Це і буде температура кінця кипіння палива.
Протягом 3 хвилин після припинення нагрівання дають рідині стекти з трубки холодильника в циліндр. Звичайно відганяється близько 96 % палива. Охолоджений залишок у колбі 1 зливають у маленький градуйований циліндр і заміряють. Різниця між 100 мл узятого палива і сумою відгону в циліндрі і залишку вважається втратою при випаровуванні. Чим більше втрат, тим більше в паливі міститься легко випарних вуглеводнів.
За даними, отриманим під час досліду, будується крива розгонки палива. Характерними точками фракційного складу вважаються, температура початку кипіння tпк, температура википан 10, 50, 90 % об’єму палива і кінця кипіння tкк. Температура википання 10 % палива характеризує його пускові властивості. Для забезпечення пуску холодного двигуна потрібно, щоб 10 % палива википало при температурі не вище 70 0С. Чим нижче температура википання 10 % палива, тим легше пуск двигуна, але тем більше небезпека утворення газових пробок у системі живлення.
Середня частина кривої від 10 до 90 % википання палива представляє основну масу і називається робочою фракцією. Робочу фракцію нормують точкою википання 50 % палива. Від випаровування робочої фракції залежить утворення робочої суміші в прогрітому двигуні, прийомистість і стійкість його роботи. На робочих фракціях відбувається перехід двигуна з одного режиму роботи на іншій.
Температура википання 50 % автомобільних бензинів лежить у межах 115...l25°С. Температура википан 90 % палива вказує на присутність у бензині важких фракцій, що важко випаровуються. Важкі частини палива, що не випарувалися і залишилися в крапельно-рідкому стані, частково згоряють, частково викидаються разом з відпрацьованими газами, а також через зазори поршневих кілець і циліндра потрапляють у картер, змиваючи оливу з дзеркала циліндра, тим самим збільшують знос двигуна.
Чим важче фракційний склад палива, тим більше його попадає в оливу. Для автомобільного бензину точка випаровування (90 %) повинна відповідати температурі 185...195 °С.
Температура википання 96 % палива умовно приймається за кінець кипіння. Чим вище ця температура, тим більше міститься в паливі важких високомолекулярних з'єднань типу смолистих речовин, що відкладаються у вигляді нагару на деталях двигуна.
Кінець кипіння для автомобільних бензинів повинен бути в межах 200...205°С. Чим крутіше крива, тим однорідна по складу робоча частина палива і краще прийомистість роботи двигуна.
Більш детальну інформацію можна знайти в додатку 1.
Рис. 3.1. Прилад для визначення фракційного складу палива (за ДСТ 2177-66)
1 - колба; 2 - термометр; 3 - захисний кожух; 4 - трубка холодильника; 5 - мірний циліндр
Лабораторна робота №4