- •Паливно-мастильі та інші експлуатаційні матеріали. Практикум
- •Теоретичний курс
- •1. Експлуатаційні властивості та застосування палив для енергетичних засобів сільськогосподарського виробництва.
- •1.1. Класифікація, властивості та загальний склад
- •1.2. Теплота згоряння палива
- •1.3. Горіння палива
- •2. Способи отримання рідких палив і масел
- •2.1 Нафта – основна сировина для одержання рідких палив і масел
- •2.2. Основні способи одержання палив і масел з нафти
- •2.3. Способи очистки нафтопродуктів
- •2.4 Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використанн автомобільних бензинів
- •3.1. Сумішоутворюючі властивості бензинів
- •3.2. Нормальне і детонаційне згоряння
- •4. Експлуативні властивості та використання дизельних палив
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Прокачувальна здатність і сумішоутворюючі властивості дизельних палив
- •4.3 Займання та згоряння дизельного палива
- •4.4. Стабільність і схильність до утворення відкладень
- •4.5. Корозійні властивості
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів і область їх застосування
- •5. Експлуатаційні властивості та використання газоподібних палив
- •5.1 Загальні відомості і класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент палив
- •5.3. Застосування газоподібного палива в двз
- •5.4. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •Лабораторна робота №1 оцінка якості нафтопродуктів найпростішими методами
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення води і механічних домішок
- •Визначення фактичних смол
- •Визначення неграничних вуглеводнів
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №2 визначення щільності нафтопродуктів і мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення щільності нафтопродуктів
- •Визначення мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторна робота №3 визначення фракційного складу палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Визначення вмісту води в дизельному паливі
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 температура спалаху та застигання дизельного палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення температури спалаху дизельного палива
- •Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива
- •Помутніння та застигання
- •6. Експлуатаційні властивості та використання мастильних матеріалів
- •6.1. Призначення мастильних матеріалів і вимоги до них
- •6.2. Загальні поняття про тертя та спрацьовування
- •6.3. Класифікація мастильних матеріалів
- •7. Масла для двигунів внутрішнього згоряння
- •7.1. Умови роботи й вимоги до якості масел
- •7.2. Класифікація моторних масел
- •7.4. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •7.5. Індустріальні масла
- •Лабораторна робота №6 Визначення в’язкості палива та оливи
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення в'язкості палива
- •Одиниці вимірювання вязкості в різних системах
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №7 Контроль якості картерної оливи за методом паперової хроматографії
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №8 визначення температури плавлення пластичних мастил
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •8. Технічні рідини
- •8.1. Охолодні та мастильно-охолодні рідини
- •8.2. Гальмівні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •9. Додатки
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •Характеристика автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Загальні технічні вимоги до автомобільних бензинів (гост р 51313-99)
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •Дизельні палива
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •Газоподібні палива
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •Характеристика стиснутих газів
- •Моторні оливи
- •Класи в'язкості моторних олив (гост 17479-85)
- •Класифікація моторних олив за призначенням та експлуатаційними властивостями (гост 17479-85)
- •Характеристика моторних олив за гост 10541-78
- •Характеристика моторних олив групи «леол»
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив маст за ту у 22409155.01-2000
- •Характеристика олив групи д2
- •Класифікація sае моторних олив за в'язкістю
- •Умови використання моторних олив за арі
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Трансмісійні оливи
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення олив за стандартом і нтд
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
- •Характеристика трансмісійних олив за ту у 13932946.018-98
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 306с та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •Гідравлічні оливи
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних рідин за іsо
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •Технічні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •Характеристика амортизаційних рідин для імпортної техніки
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •Густина електроліту для свинцевих батарей
- •Заправні місткості
- •Заправні місткості тракторів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Використання паливно-мастильних матеріалів в сільськогосподарській техніці
Визначення в'язкості оливи
Для оцінки експлуатаційних якостей оливи велике значення має її в'язкість. Картерна олива в двигунах внутрішнього згоряння виконує три основні функції – це змащення тертьових поверхонь, охолодження їх і ущільнення зазорів між ними. Виконати ці функції може тільки та олива, яка буде мати відповідну в'язкість.
При виборі оливи потрібно враховувати умови роботи двигуна, час року і технічний стан двигуна. Для того самого двигуна, але працюючого в різних умовах, варто вживати оливи різної в'язкості.
Двигуни, що працюють у холодний час року, мають потребу в оливі меншої в'язкості, чим ті двигуни, що працюють улітку. Чим більшою швидкістю володіють тертьові деталі, тим в'язкість оливи повинна бути менша, інакше будуть великі витрати потужності на подолання внутрішнього тертя оливи. Економічність двигуна, що працює на оливі з меншою в'язкістю, звичайно підвищується. Оливи з підвищеною в'язкістю необхідні для сильно зношених деталей двигунів, що працюють з великим постійним навантаженням.
Ступінь зміни в'язкості олив у залежності від зміни температури є їх найважливішою експлуатаційною характеристикою.
Для визначення в'язкості оливи при 50 0С підбирається віскозиметр із діаметром 1,5-2,0 мм. Заповнювати його рекомендується оливою з температурою 40-50 0С. Температура води в склянці, у яку занурюють віскозиметр, може дорівнювати 51 0С , час витримки віскозиметра не менш 10 хв.
Для температури визначення 100 0С в склянку заливаємо гліцерин, температура якого може бути 102 0С, а час витримки віскозиметра не менш 15 хв.
Для кожної температури дослід повинний проводитися тричі, з метою зменшення похибки досліду.
Так як з нагріванням в'язкість оливи падає, для 100 0С підходить віскозиметр із діаметром капіляра 0,8-1,0 мм.
Більш детальну інформацію можна знайти в додатку 4.
Лабораторна робота №7 Контроль якості картерної оливи за методом паперової хроматографії
Мета і задачі. Ознайомитися з визначенням ступеня забруднення, ступеня окислення і спрацювання миючої присадки оливи двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) за методом паперової хроматографії. Зробити визначення для зразка, узятого з картера двигуна.
Ознайомитися з устаткуванням, освоїти технологію проведення лабораторної роботи. Вивчити конструкцію і режим роботи приладів.
Уміти визначати ступінь забруднення, ступінь окислення і ступінь спрацьовування миючої присадки картерної оливи в умовах сільськогосподарського виробництва і зробити висновок про придатність оливи до подальшого використання або про необхідність її заміни.
Лабораторне устаткування і матеріали
Піпетка. Тигель порцеляновий низький № 6.
Чашка з кришкою типу ЧВ. Відрізок дроту діаметром 1,5-2 мм.
Перфорована пластина з плексигласу. Паперові фільтри обеззоленные.
Бензин А-95 Зразки оливи.
Хід виконання роботи
Паперовий фільтр закріпити скріпкою на перфорованій пластині так, щоб отвір пластини розташовувався під центром фільтра.
З ретельно перемішаної проби картерної оливи налити в тигель 50-100 мл оливи, з якої відібрати піпеткою пробу для аналізу (без пухирців повітря). Піпеткою нанести краплю оливи в центр паперового фільтра і залишити фільтр, закріплений на перфорованій пластині № 1, на 1 годину висихати.
Другу пробу оливи нагріти в тиглі до робочої температури оливи в двигуні, наприклад, до 80 0С. В оливу занурити відрізок дроту, першій краплі дати стекти, а другу внести в центр паперового фільтра закріпленого на другій перфорованій пластині №2 і залишити на 1 годину висихати . При практичному використанні цієї методики олива наноситься на фільтр прямо з картера гарячого двигуна за допомогою щупа.
Після виконання цих операцій можна приступати до вивчення нижченаведеного матеріалу.
Крапля оливи, що працювала, узята з картера ДВЗ, через 1-2 години після нанесення на фільтрувальний папір (паперовий фільтр) утворить пляму, що складається з чотирьох зон (рис.7.1.)
Рис. 7.1. Метод крапельної проби
а – не забруднена олива; б – помірна забрудненність; в – істотна забрудненість
1 зона - центральна чи ядро. У ядрі збираються нерозчинні в оливі частки (вуглеводневі – сажа та ін. продукти зносу деталей ДВЗ, пил з атмосфери). В залежності від кількості і розмірів нерозчинених часток колір ядра змінюється від сірого чи світлокоричневого до чорного. Чим темніше ядро, тим сильніше забруднена олива. Коли колір ядра стає темнокоричневым або чорним, як крапля чорнила на папері, оливу необхідно замінити.
2 зона – кільце з нерозчинених продуктів, оточує ядро у вигляді більш темного обідка.
3 зона-дифузії або розсіювання, випливає за обідком і характеризує диспергуючу здатність оливи. Цю зону мають оливи, що утримують у зваженому стані органічні частки діаметром менш 0,5 мкм. Наявність цієї зони свідчить про зміст в оливі диспергуючої присадки.
4 зона-прозора, просочена оливою, вільною від домішок. Жовтуватий колір зони вказує на окислення оливи. При сильному окислюванні 4 зона має темножовтий або навіть темнокоричневий відтінок При наявності в оливі дизельного палива за 4 зоною випливає світлий обідок.
Через годину після нанесення краплі зняти фільтр із перфорованої пластини № 1 і двічі його надрізати по радіусу до краю масляної плями, щоб одержати смужку шириною 10-15 мм.. Смужку відігнути біля краю плями на 900 у бік плями і фільтр покласти плямою у середину на чашку типу ЧВ, наповнену на 3/4 бензином так, щоб відігнута смужка фільтра занурилася в бензин, і накрити кришкою.
Через 0,5 години, коли бензин вимиє оливу, фільтр вийняти, просушити на повітрі і порівняти візуально інтенсивність окрасу отриманої плями з окрасом еталонних плям.
Набір еталонних плям виготовляється в лабораторії. Кожна пляма-еталон має відомий зміст механічних домішок у вихідній пробі оливи.
Пророблені операції з першим фільтром складають сутність хроматографічного методу наближеного визначення змісту механічних домішок у картерній оливі, запропонованого в Ленінградському інституті водного транспорту (ЛИВТ).
Через годину після нанесення краплі на другий фільтр робиться висновок про придатність оливи до подальшого використання.
1. Якщо ширина світлого ободка, що випливає за зоною 4, значна, оливу необхідно замінити, тому що вона сильно розріджена паливом і має знижену в'язкість і знижену температуру спалаху.
2. При окрасі зони 4 у коричневий чи темно-коричневий колір оливу варто замінити.
3. При наявності в центрі ядра більш світлої області в оливі присутня вода.
4. Якщо ядро чорного чи темне-коричневого кольору оливу замінити.
5. Професор К.К. Папок запропонував оцінювати миючі і диспергуючі властивості оливи, що працювала, коефіцієнтом:
, (7.1)
де D - діаметр усієї масляної плями, мм;
d-діаметр ядра, мм.
Найвищі миючі властивості в оливі, що має К=1. Оливи без присадок мають К≥ 3.
Пророблені операції з другим фільтром складають сутність хроматографічного методу визначення ступеня забруднення і ступеня окислення картерної оливи, запропонованого професором К.К. Папок. Аналогічна методика використання "масляної плями" для контролю змащення двигунів розроблена у французькому нафтовому інституті й опублікована в 1967 році. Автори роботи використовували параметр, що характеризує миючі властивості оливи наступного виду:
, (7.2)
Доведено що, – вказує на незадовільні миючі властивості картерної оливи автотракторного дизеля.
Необхідною умовою визначення зміни диспергуючих і миючих властивостей моторних олив із присадкою є систематичний контроль.
Більш детальну інформацію можна знайти в додатку 4.