- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
Дослідження того чи іншого способу виробництва, економічного ладу завжди потребує відповіді на питання: кому належить економічна влада, хто розпоряджається суспільним багатством. Для відповіді на ці питання треба насамперед розкрити зміст існуючої системи відносин власності.
Відносини власності виникають у взаємодії людини з природою, коли вона привласнює предмети природи. На початку формування людського суспільства ця взаємодія була пряма: людина-природа. З появою виробництва взаємозв’язки ускладнюються: людина – виробництво – природа. Процес привласнення речовин природи набуває певної, визначеної форми. Історично визначена форма відносин між людьми з приводу привласнення життєвих благ, перш за все засобів виробництва, є власність.
Привласнення означає відношення людей до певних речей (об’єктів) як до своїх. Оскільки власність – це відносини, економічний зміст їх припускає, як мінімум, наявність 2-х суб’єктів („моє не твоє”, твоє не моє”). Об’єкти привласнення розподіляються на 3 групи: нерухомість (споруди, шляхи, будови, земля, житло); рухомість (машини, обладнання, меблі, цінні папери); здібності людини (робоча сила) і результати інтелектуальної праці: винаходи, програми для електронно-обчислювальної техніки, живопис, музикальні твори тощо.
Відносини власності завжди суперечливі. Ці суперечності фіксуються і захищаються юридичними законами, тобто відносини власності набувають форму юридичних відносин, а їх суб’єкти наділяються правом власності. Юридичні закони, котрі визначали, за якими правовими нормами привласнюється і розподіляється суспільне багатство між різними суб’єктами (окремими громадянами, соціальними групами, класами, державою), стали розробляться з виникненням держави.
Юридичні закони захищають тільки власника, тобто положення „моє”, і запобігають переходу об’єктів власності із положення „не моє” в положення „моє”. Правові норми регламентують відносини людей. Отже власність – це і юридична, і економічна категорія. Причому остання є визначальною: саме економічні відносини власності обумовлюють їхню юридичну форму. Взаємозв’язок тут такий: економічні відносини власності – базисні, юридичні – надбудовні. Як юридична категорія, власність – це суб’єктивне тлумачення відносин привласнення, які об’єктивно склалися у суспільстві. Інакше кажучи, це проявлення суспільної потреби закріпити те, що склалося на практиці.
Яке же місце посідає власність в системі економічних відносин? Власність – це основа системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного виробництва, її називають ще основним, визначальним виробничим відношенням. При цьому мається на увазі наступне:
власність визначає характер функціонування не лише соціально-економічних, а й організаційно-економічних відносин. Наприклад, за умов суцільного одержавлення власності немає умов для розвитку підприємництва, маркетингової організації господарства тощо;
власність визначає цілі й мотиви розвитку виробництва;
відносини власності визначають положення людини в суспільстві (її соціальний статус), соціальну структуру суспільства (наприклад, можливості формування середнього класу);
власність визначає характер включення людини у виробничий процес. Якщо людина - власник, включення пряме, безпосереднє. У невласника – опосередковане купівлею-продажем робочої сили;
власність є результатом історичного розвитку зміни способів виробництва, а рушійною силою цієї зміни є рівень розвитку продуктивних сил. В той же час зміна власності створює умови для розвитку останніх. Зі зміною форми власності змінюються: класова і соціальна структура суспільства; господарчий механізм; мотиви поведінки людини;
власність, як і спосіб виробництва, може виникати як еволюційним, так і революційним шляхом. Еволюційний шлях є результатом конкуренції типів і форм власності, коли виживають прогресивні і відмирають нежиттєздатні. Революційний – насильницький шлях зміни одного типу власності на інший.
Власність в умовах ринкової економіки не є гарантією безтурботного життя. Власність – це майнова відповідальність за результати її комерційного використання, необхідність її постійного відтворення. Право бути власником передбачає гарантію з боку держави захисту, рівноправності, підтримки усіх форм власності. Власність – це дбання і обов’язок. Таким чином, власність як економічна категорія - це не річ, а система економічних відносин між людьми з приводу привласнення речей, перш за все, засобів виробництва. Адже залежно від того, у чиїх руках вони зосереджені, формується відповідний суспільний спосіб виробництва. При цьому власність має також: юридичний аспект (на поверхні економічного життя відносини власності виступають насамперед як право власності); соціальний (класи, групи, їх співвідношення); політичний (впливає на державну політику в залежності від суб’єктів володіння засобами виробництва); психологічний (виявляє почуття господаря у виробника або його відсутність).