- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.2. Предмет політичної економії.
- •1.3. Мета і функції політичної економії.
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів.
- •1.1. Історія виникнення і розвитку політичної економії. Основні школи і течії економічної теорії
- •1.2. Предмет політичної економії
- •1.3. Мета і функції політичної економії
- •1.4. Основні методи дослідження соціально-економічних процесів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Сутність потреб та їх класифікація
- •2.2. Економічна діяльність і її стадії
- •2.3. Економічні ресурси. Виробничі можливості і проблема вибору
- •2.4. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структурні елементи економічної системи суспільства. Формаційний і цивілізаційний підходи
- •3.2. Суспільне виробництво та його фактори
- •3.3. Економічні закони і категорії. Пізнання і використання економічних законів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність та її місце у системі економічних відносин
- •4.2. Функції і форми власності
- •4.3. Роздержавлення та приватизація. Особливості цих процесів в Україні
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва
- •5.2. Товар і його властивості
- •5.3. Сутність і функції грошей
- •5.4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 6. Ринок і ринкова система
- •6.1. Ринок як форма організації суспільного виробництва
- •6.2. Сутність ринкової економіки, її загальні ознаки
- •6.3. Ринковий механізм і його елементи
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Конкуренція та моделі ринку
- •7.1. Роль конкуренції в ринковій економіці
- •7.2. Форми конкуренції та моделі ринку
- •7.3. Види та форми монополії
- •7.4. Монополістична конкуренція та її ознаки
- •7.5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата
- •8.1. Перетворення грошей у капітал. Первісне нагромадження капіталу
- •8.2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура
- •8.3. Робоча сила як товар. Заробітна плата
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин
- •9.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання економіки
- •9.2. Напрямки і функції державного регулювання
- •9.3. Система державних фінансів і їх функції
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми
- •10.1. Історія підприємництва і категоріальний аналіз ролі підприємця
- •10.2. Підприємництво: сутність і суб’єкти
- •10.3. Форми підприємництва
- •10.4. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва
- •11.1. Сутність економічної категорії капітал та її трактування різними економічними школами
- •11.2. Загальна формула руху капіталу
- •11.3. Концепції та форми прояву додаткового продукту
- •11.4. Капітал як економічні відносини
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері
- •12.1. Природні особливості сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Аграрні відносини, їх зміст і місце в економічній системі
- •12.3. Специфіка підприємництва в аграрному секторі
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •13.1. Сутність, критерії та типи відтворення
- •13.2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину
- •13.3. Національне багатство, його структура
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу
- •14.1. Розподіл і перерозподіл національного доходу
- •14.2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції
- •14.3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори
- •15.1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії
- •15.2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства
- •16.1. Об’єктивність соціалізації економіки
- •16.2. Людина і виробництво
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства
- •17.1. Світове господарство: сутність і структура
- •17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
- •17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •17.4. Місце України в світовому господарстві
- •17.5. Глобальні проблеми людства
- •Основні поняття теми:
- •Контрольні питання:
- •Політична економія
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062)976045; 976050
17.2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції
Основою розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин є міжнародний розподіл праці (МРП). Під міжнародним розподілом праці розуміють розподіл праці між країнами в кількісних і якісних співвідношеннях, опосередкований обміном товарами, послугами й іншими результатами господарської діяльності.
Міжнародний розподіл праці формується під впливом природно-географічних, соціально-економічних факторів і науково-технічного прогресу.
В міжнародному розподілі праці виділяють процеси спеціалізації та кооперації.
Спеціалізація – це концентрація зусиль країни і її суб’єктів на виробництві певних товарів і послуг. Виділяють міжгалузеву і внутрішньогалузеву спеціалізацію.
Кооперація – об’єднання виробників часткової продукції з метою створення кінцевої продукції, тобто продукції, призначеної для кінцевого споживання.
З розвитком міжнародної спеціалізації і кооперації зростає взаємозалежність країн у світовому господарстві, розширюється їх участь в міжнародному розподілі праці, яке реалізується через конкретні форми міжнародних економічних відносин. Отже, основними тенденціями, що характеризують міжнародний розподіл праці в сучасних умовах, є: постійне розширення обсягів діяльності транснаціональних компаній; диференціація країн, що розвиваються, серед яких виділились дві групи – з одного боку, нові індустріальні країни, з другого боку менш розвинуті країни, економіка яких постійно депресивна.
17.3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
Світове господарство на сучасному етапі використовує різноманітні форми економічних відносин між державами й іншими суб’єктами господарської діяльності. Міжнародні економічні відносини – це відносини між великими господарськими національними комплексами і їх суб’єктами, які функціонують в рамках окремих держав.
Міжнародні економічні відносини поділяються на основні й забезпечувальні. Основні – це звичайні господарські зв’язки, що вийшли за межі національних кордонів. Друга група – відносини, що забезпечують взаємодію національних господарств.
Форми міжнародних економічних відносин:
міжнародна торгівля,
міжнародна міграція робочої сили,
міжнародне переливання капіталу,
економічна інтеграція.
17.4. Місце України в світовому господарстві
Участь у світогосподарських зв’язках є важливим моментом ринкових перетворень в Україні. Місце України в світовому господарстві визначається, перш за все, сировинною спрямованістю експорту. Зберігається також високий рівень імпортних товарів широкого споживання на ринках країни (понад 40% в цілому по Україні, а в великих містах доходить до 70%). Ростуть борги України перед міжнародними фінансовими організаціями і окремими країнами. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку країни незначні. За інвестиційною привабливістю Україна знаходиться в сьомому десятку країн світу. За обсягами інвестицій в Україну на першому місці знаходяться США, на другому затвердився Кіпр. Однак, більшість іноземних експертів вважають, що основним інвестором в економіку України все-таки є Росія, хоча офіційно вона займає п’яте місце. За всі роки незалежності України росіяни інвестували в вітчизняну економіку $327 млн. Якщо додати до російських інвестицій надходження з Кіпру, Ліхтенштейну, Британських Віргінських островів (звідки переважно надходять кошти російських і українських ФПГ), то обсяги російського капіталу в Україні перекриють американські. В більшій мірі росіяни інвестують для того, щоб замкнути технологічний ланцюжок, розірваний при розвалі СРСР. Їх інтереси в основному зосередились в металургійній, хімічній промисловостях і машинобудуванні. На відміну від західних інвесторів, росіян інвестиційний клімат в Україні не лякає. Портфельних інвестицій в Україні практично немає. Західний капітал в основному зосередився в харчовій і тютюновій промисловості, торгівлі, фінансах, енергетиці. Тобто в галузях зі швидким обігом капіталів і забезпеченими ринками збуту.
Характер участі країни в світогосподарських зв’язках відображається в її торговому і платіжному балансах. Торговий баланс країни – це співвідношення вартості експорту і імпорту країни за певний період часу. Він активний, якщо країна експортує товарів більше, ніж імпортує, і пасивний, якщо вона імпортує більше, ніж експортує. Платіжний баланс – співвідношення на певну дату платежів, одержаних країною і сплачених нею. Він активний, якщо країна одержує більше, ніж платить, і, навпаки, пасивний, якщо платить більше ніж одержує.
Активність торгового балансу забезпечується торговою політикою. В процесі розвитку світового ринка сформувалось два типи зовнішньоторгової політики: протекціонізм і вільна торгівля. Політика протекціонізму направлена на захист національних виробників від конкуренції з боку іноземних компаній. В ході її проведення вводяться різноманітні обмеження доступу на внутрішній ринок країни. Вільна торгівля – це політика лібералізму зовнішньоторгових відносин, зняття будь-яких бар’єрів на шляху іноземних товарів. Протекціонізм і вільна торгівля в чистому вигляді не існує. Як правило, у зовнішньоторговій політиці будь-якої країни тенденції лібералізації і протекціонізму проявляються одночасно. Однак, на кожному конкретно-історичному етапі розвитку одна з них переважає. В сучасних економічних умовах частіше використовується селективний протекціонізм, тобто підтримка власних виробників в окремих галузях.