2.4. Зовнішні ризики, їх види, причини, чинники
Оскільки ризик має об'єктивну основу через невизначеність зовнішнього середовища, то успіхи і невдачі є результатом умов, які формують групу зовнішніх ризиків.
До зовнішніх відносять такі ризики:
• правові;
• соціальні;
• валютні;
• країнні;
• податкові;
• форс-мажорних обставин.
Правовий ризик виникає у разі непередбаченої зміни законодавства, регулюючого підприємницьку діяльність, а також у разі відсутності законодавчої регламентації окремих актів, пов'язаних з підприємництвом (імовірність зміни законодавства, яка вимірюється через частоту зміни). Цей ризик можна також позначити як ризик регулювання, тобто ризик того, що непередбачені дії або бездіяльність регулюючих органів зменшать капітал фірми і її здатність одержувати прибуток. Зворотною стороною правового є ризик зловживань – імовірність того, що клієнти фірми або партнери по бізнесу порушать закон, а це спричинить за собою збитки внаслідок шахрайства або інших незаконних дій.
Соціальний ризик витікає з нерівномірного розподілу доходів серед населення, можливих ідеологічних і релігійних розбіжностей, національних конфліктів, страйків, здійснення незапланованих соціальних програм або нездійснення запланованих.
Країнний ризик – це небезпека втрат унаслідок того, що іноземна держава не схоче або не зможе виконати свої зобов'язання перед іноземним кредитором і (чи) інвестором.
Країнні ризики пов'язані з інтернаціоналізацією підприємницької діяльності і залежать від політико-економічної стабільності країн-імпортерів, експортерів. Складність оцінки таких ризиків полягає в необхідності аналізу численних і різноманітних чинників політичного, економічного, правового, соціально-культурного характеру. При цьому враховуються: система господарювання; частка державного і приватного сектора в економіці; економічна політика держави, особливо відносно можливих обмежень на переведення капіталу за кордон; залежність від експорту/імпорту; стан платіжного балансу країни, торговий баланс; ВВП на душу населення; кредитний рейтинг; геополітичне становище; природні багатства; особливості народу країни, його менталітет, його казки і прислів'я (лінощі та жадібність), кількість телефонів і розвиненість комунікацій взагалі; культура, чистота суспільних туалетів як характеристика культури народу; національний склад і національно-територіальний розподіл і ймовірність міжнаціональних конфліктів; віросповідання, число провідних конфесій і ймовірність релігійної ворожнечі; число урядовців на душу населення, корупція тощо.
Важливим елементом оцінки країнного ризику є оцінка минулої, сьогоденної та майбутньої кредитоспроможності країни-позичальника, тобто її можливість виконання своїх фінансових зобов'язань. Для цього розраховуються такі показники:
(1)
де Козб – показник обслуговування зовнішнього боргу країни;
СВОзб – сукупні витрати з обслуговування зовнішнього боргу;
Оек – обсяг експорту.
Оптимальним даного коефіцієнта вважається значення від 10 до 25%.
(2)
де Копв – показник обслуговування відсоткових платежів;
Пв – відсоткові платежі.
Значення наданого показника не повинне перевищувати 15-20%.
(3)
де Кзб. компл. – комплексний показник зовнішнього боргу;
ЗБ – сума зовнішнього боргу країни;
ВНП – валовий національний продукт.
Несприятливе співвідношення вказаних показників свідчить про неблагонадійність країни, обмежуючи надходження іноземних інвестицій.
Широкі можливості для аналізу рівня конкретного країнного ризику надаються німецькою фірмою «БЕРІ», котра чотири рази на рік розраховує і публікує так званий індекс BERI, який використовується для поточного аналізу економіко-політичної ситуації практично в будь-якій країні, регіоні, районі.
Його визначенням займаються близько 100 експертів – фахівців у сфері економіки, політології, соціології і ін., які за допомогою різних методів експертних оцінок проводять такий аналіз. Анкета, на яку анонімно відповідають спеціалісти різних країн, вміщує 15 оціночних критеріїв, кожний з яких має свою питому вагу, а загальна сума критеріїв дорівнює 100. Кожне запитання оцінюється згідно з бально–відсотковою шкалою і має п'ять варіантів відповідей – від 0 (несприятливий) до 4. Чим більша сума балів, тим нижче країнний ризик. Експерти, оцінюючи політичну стабільність, за допомогою спеціальних методів аналізують частоту виникнення та специфіку соціальних та політичних конфліктів. При визначенні відношення до іноземних інвестицій аналізується розмір витрат на соціальні потреби, можливості розширення всієї фінансово-кредитної системи. Оцінці стану платіжного балансу передує оперативний аналіз балансу рахунків та загального балансу. Бюрократичні питання відображуються рівнем державного регулювання, швидкістю здійснення митних операцій, валютних переводів, оперативністю діяльності усіх складових грошово-кредитної системи. Такий показник, як темп економічного зростання валового продукту, визначається за окремою шкалою. Потім результати обробляються і в результаті розраховується інтегральний показник надійності країни, оцінюваний за 100-бальною системою, яка дозволяє комплексно оцінити рівень країнного ризику.
Податковий ризик пов'язаний з можливими змінами податкової політики: появою нових податків, ліквідацією або скороченням пільг, а також зі зміною величини податкових ставок.
Цей вид зовнішнього ризику можна розглядати з двох позицій: підприємця і держави. Для підприємця він полягає в можливому зниженні рівня одержуваних доходів або недоотриманні прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Наслідки такого ризику – прямі фінансові втрати. Окрім цього слід розглядати і неможливість отримання податкового кредиту та індивідуальні рішення працівників податкових служб щодо можливості використання певних пільг або конкретних санкцій. Податковий ризик держави полягає у можливому скороченні надходжень до бюджету, що за «ефектом доміно» породжує інші ризики, і в першу чергу соціальні.