3.1 Сутність, принципи та методи аналізу господарських рішень в умовах невизначеності та ризику

Сутність і принципи аналізу господарських рішень підпорядковані законам діалектики та пов’язані такими принципами, як принцип єдності аналізу та синтезу – розбиття певної проблеми на окремі складові елементи з наступним розглядом їх у цілому; принцип ранжування проблем; принцип забезпечення порівнянності варіантів аналізу за різ­ними характеристиками (обсяг, якість, строки виконання); принцип кількісного визначення; принцип оперативності та своєчасності.

Головне завдання полягає в проведенні аналізу із забезпеченням максимального зіставлення різних за своєю сутністю варіантів дій з урахуванням багатьх факторів – часу, якості об’єкта, інфляції, ризику, невизначеності тощо.

Наукова обґрунтованість рішень та їхня оптимальність залежать, з одного боку, від методів, які використовуються у процесі прийняття рішень, а з іншого – від рівня знань і ступеня володіння законами розвитку суспільства й управління. Вирішальне значення при цьому має вибір оптимальних методів і підходів до обґрунтування господарських рішень, тобто підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям і реально наявним обмеженням.

Процедура вибору методів для обґрунтування конкретних господарських рішень охоплює аналіз господарського завдання щодо його змісту, можливості формалізації; вибір методів для пошуку оптимального варіанта рішення; визначення правил і умов застосування методів, які обрано. Методи обґрунтування рішення, як правило, використовуються комплексно, що зумовлено наявністю формальних і неформальних чинників, які створюють ситуацію.

Можливі три підходи до обґрунтування й вибору рішень: концепція математичного вибору рішень (нормативний підхід); якісно-предметна концепція (дескриптивний підхід); комплексна (змішана) концепція рішень.

Найбільш розповсюдженими методами аналізу господарських рішень є метод порівняння, індексний, балансовий, ланцюгових підстановок, графічний метод; факторний аналіз; функціонально-вартісний аналіз; матричні методи, метод елімінування та ін. Практичне впровадження цих методів забезпечується такими інструментами аналізу, як зведення та групування, абсолютні та відносні величини, середні величини; динамічні ряди, суцільні та вибіркові дослідження, деталізація та узагальнення. Обґрунтованість і доцільність прийняття конкретного господарського рішення, що містить певні ризики, може бути виявлена проведенням ґрунтовного аналізу цих ризиків.

Центральне місце в оцінці підприємницького ризику займають аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяльності. Мається на увазі не витрата ресурсів, об'єктивно обумовлена характером і масштабом підприємницьких дій, а випадкові, непередбачені, але потенційно можливі втрати, що виникають внаслідок відхилення реального ходу підприємництва від задуманого сценарію. Призначення аналізу ризику – дати потенційним партнерам по бізнесу необхідні дані для прийняття ризикового рішення і передбачити заходи щодо захисту від можливих фінансових втрат при здійсненні підприємницької діяльності. Об’єктом аналізу ризику мають бути стратегічні, інноваційні, інвестиційні рішення щодо поточного та майбутнього розвитку підприємства, взаємовідносини з колективом, постачальниками сировини, споживачами продукції, конкурентами.

Аналізувати, ідентифікувати (встановлювати), оцінювати і оптимізувати ступінь ризику необхідно:

- перед прийняттям стратегічних, інноваційних, інвестиційних і інших рішень, які містять елементи ризику;

- при необхідності отримання кредитів і залучення інвестиційних засобів;

- при стабілізації портфеля після укладання угод, які впливають на ступінь ризику;

- при профілактичній діагностиці портфеля, яка проводиться одночасно з інвентаризацією, аудитом тощо;

• при прогнозуванні кон'юнктури і поведінки сторін;

• при маркетингових дослідженнях (прогноз попиту, поведінки споживача);

• при пошуках аргументів у конфліктних ситуаціях;

• при здійсненні діяльності у сфері менеджменту, консалтингу, аудиту.

Процес аналізу ризику в цілому можна звести до такого:

- виявлення можливих варіантів рішення проблеми, які містить елементи ризику;

- встановлення можливих економічних, екологічних, соціальних, політичних, моральних та інших наслідків, які можуть наступити у разі прийняття та реалізації обраного рішення;

- інтегральна оцінка ризику, яка включає кількісний і якісний аспект

Єдність цих складових забезпечує управлінські структури інформацією, необхідною для прийняття зважених господарських рішень в умовах невизначеності та ризику.