5.3.1. Пастки розгалуження Пастка розгалуження має місце в тому випадку, коли модель відображає зв'язок між типами сутностей, але шлях між окремими сутностями цього типу визначений неоднозначно.

Пастка розгалуження виникає у випадку, коли два чи більше зв'язки типу 1:М розгалужуються з однієї сутності. Потенційна пастка розгалуження показана на мал. 5.20, на якому два зв'язки типу 1:М (IsAllocated і Operates) виходять з однієї і тієї ж сутності Division.

Р озглянувши показану на мал. 5.20 ER-модель, можна зробити висновок, що один відділ (Division) може бути представлений відразу в декількох відділеннях компанії (Branch) і в ньому може працювати численний штат співробітників. Проблеми починаються при спробах з'ясувати, у якім відділенні компанії працює кожний зі співробітників відділу. Для дослідження цієї проблеми розглянемо показану на мал. 5.20 ER-модель на рівні окремих сутностей, для чого представимо її у виді семантичної мереж-ної моделі - (мал. 5.21).

За допомогою семантичної мереж-ної моделі спробу-ємо відповісти на таке питання: "У якім відділенні компанії працює співробітник з номером 'SG37'?". На жаль, на це питання не можна дати відповідь, використовуючи тільки дану структуру. Із семантичної моделі, показаної на мал. 5.21, можна зробити в исновок, що цей співробітник працює у відділенні 'ВЗ' чи 'У7'. Нездатність дати точну відповідь на поставлене питання є результатом пастки розгалуження, зв'язаної з неправильною інтерпретацією зв'язків між сутностями Staff, Division і Branch. Усунути цю проблему можна шляхом перебудови ER-моделі для представлення правильної взаємодії між цими сутностями - так, як показано на мал. 5.22.

Якщо перевірити цю структуру на рівні окремих сутностей (так, як показано на мал. 5.23), можна переконатися, що тепер легко дати однозначну відповідь на поставлений вище питання. За допомогою семантичної мережної моделі можна визначити, що співробітник з номером 'SG37' працює у відділенні компанії з номером 'ВЗ', що є частиною відділу '1'.

5.3.2. Пастки розриву Пастка розриву з'являється в тому випадку, коли в моделі передбачається наявність зв'язку між типами сутностей, але не існує шляху між окремими сутностями цих типів.

П астка розриву може виникнути при наявності зв'язку з частковою участю, що утворить частину шляху між зв'язаними сутностями. На мал. 5.24 потенційна пастка розриву показана на прикладі зв'язків між сутностями Branch, Staff і Property_for Rent.

Розглянувши представлену ER-модель, можна зробити висновок, що одне відділення компанії має багато співробітників, що працюють з об'єктами, що здаються в оренду. Однак, не всі співробітники безпосередньо працюють з об'єктами, а також не всі об'єкти, що здаються в оренду, нерухомості в кожен конкретний момент перебувають у віданні кого-небудь із працівників компанії. У даному випадку проблема виникає, коли необхідно з'ясувати, які об'єкти нерухомості приписані до того чи іншого відділення компанії. Для дослідження цієї проблеми розглянемо представлену на мал. 5.24 ER-модель на рівні семантичної мережної моделі, показаної на мал. 5.25.

З а допомогою цієї семантичної мережної моделі спробуємо відповісти на наступне запитання; "Яке відділення компанії відповідає за роботу з об'єктом під номером 'РА14'?". На жаль, на дане питання не можна дати відповідь, оскільки цей об'єкт у сучасний момент не зв'язаний з жодним зі співробітників, що працюють у якому-небудь з відділень компанії. Нездатність дати відповідь на задане питання розглядається як втрата інформації (оскільки відомо, що об'єкт нерухомості повинний бути приписаний до якогось відділення компанії), у результаті якої і виникає пастка розриву. Часткова участь сутностей Staff і Property_for_Rent у зв'язку Oversees означає, що деякі об'єкти нерухомості не можуть бути зв'язані з відділенням компанії за допомогою співробітників. Отже, для дозволу цієї проблеми варто увести відсутній зв'язок Has між сутностями Branch і Property_for_Rent. ER-діаграма, показана на мал. 5.26, відображає щирі зв'язки між цими сутностями. Така структура гарантує, що нам завжди будуть відомі об'єкти нерухомості, зв'язані з кожним відділенням компанії, включаючи об'єкти нерухомості, що у даний момент не доручені нікому зі співробітників організації.

Якщо тепер досліджувати цю структуру на рівні окремих сутностей (так, як показано на мал. 5.27), то стане ясно, що ми можемо дати відповідь на поставлений вище питання: об'єкт нерухомості з номером 'РА14' приписаний до відділення компанії з номером'в7'.

5.4. EER-модель

Розглянутих вище понять ER-моделювання цілком достатньо для представлення більшості схем баз даних у традиційних адміністративно-управлінських програмах. Однак починаючи з 80-х років стали швидко поширюватися багато нових типів додатків баз даних - наприклад, інструменти автоматизованого проектування (Computer Aided Design - CAD), інструменти автоматизованої підготовки виробництва (Computer Aided Manufacturing - САМ), інструменти автоматизованого проектування і створення програм (Computer Aided Software Engineering - CASE), мультимедійні програми. Ці типи програм пред'являють до баз даним більш строгі вимоги, чим традиційні адміністративно-управлінські програми. Тому основних понять ER-моделювання виявилося недостатньо для задоволення нових вимог, висунутих усе більш складними програмами. Подібна ситуація стимулювала розробку додаткових концепцій семантичного моделювання. Пропонувалися різні семантичні моделі даних, причому деякі з них були успішно включені у вихідну ER-модель. Така ER-модель, доповнена новими семантичними концепціями, одержала назву розширеної ER-моделі (чи EER-моделі (Enhanced ER)).

EER-модель включає всі концепції ER-моделі плюс додаткові концепції спеціалізації/генералізації і категоризації. У цьому розділі описуються ці нові поняття, а також ілюструються способи їхнього представлення в EER-моделях.

Концепції спеціалізації/генералізації і категоризації зв'язані з близькими ним поняттями типів сутностей, називаних суперкласами і підкласами, а також із процесом спадкування атрибутів. Цей розділ починається з короткого вступного опису цих родинних понять.