- •Найдавніша історія України План
- •Кімерійці на території сучасної України
- •Скіфи на території сучасної України
- •Сармати
- •Античні міста в Північному Причорномор’ї
- •Східні слов’яни на території України. Розселення. Культура і вірування східних слов’ян
- •Утворення і розвиток держави Київська Русь План
- •Походження Давньоруської держави. Норманська та антинорманська теорії
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави
- •Київська Русь за Володимира Великого
- •Прийняття християнства за Володимира Святославовича. Історичне значення хрещення Русі
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого “Руська правда”
- •Причини та наслідки політичної роздробленості Київської Русі (кін. Хі – сер. Х ііі ст.)
- •Політичний устрій Київської Русі
- •Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава План
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Роль Данила Галицького в національній історії. Піднесення Галицько-Волинського князівства
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича
- •Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави
- •Боротьба руських земель проти монголо-татарських завойовників
- •Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.) План
- •Загарбання земель України Литвою
- •Загарбання земель України Польщею
- •Церковне життя в Україні хіv – хvi ст. Берестейська унія
- •Культура України в хіv – хvi ст.
- •Виникнення кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в іі пол. Хv – хvi ст. І їх наслідки
- •Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
- •Запорізька Січ – державно-політичне утворення українського народу
- •Козацько-селянські повстання
- •Визвольна війна українського народу середини
- •XVII ст. Утворення козацької держави План
- •Причини характер і рушійні сили визвольної війни українського народу сер. Хviі ст. Під проводом б. Хмельницького.
- •Богдан Хмельницький—видатний політик і полководець, творець Українськоі козацької держави
- •Початок національно-визвольної війни українського народу (1648- 1654 рр.)
- •Переяславська угода 1654 р. Та її наслідки для України
- •Утворення Української гетьманської держави
- •Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - xviiі ст. План
- •Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства
- •Становище Української держави в роки гетьманування і. Мазепи. Північна війна і Україна
- •Конституція Пилипа Орлика – перша демократична конституція
- •Російсько-колоніальна політика щодо України у іі пол. Хvііі за імператриці Катерини іі
- •Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвитку українського народу (хviіі ст.)
- •Правобережна Україна в кін. Хvіі – хviіі ст. Гайдамаччина. Причини виникнення
- •Повстання під назвою «Коліївщина»
- •Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у хіх ст. План
- •Антиукраїнська політика російського царизму та початок відродження української свідомості. Кирило-Мефодіївське братство
- •Здійснення реформ 60-70 рр. Хіх ст. В Україні та її наслідки
- •Реформа освіти в іі пол.. Хіх ст.. В Російській імперії. Суть реформи для України
- •Українська культура в іі пол. Хіх ст
- •Західноукраїнські землі
- •Столипінська реформа в Україні 1907-1910 рр. Наслідки
- •Українські землі в роки Першої світової війни
- •Лютнева революція в Росії та ї вплив на Україну
- •Утворення Центральної Ради. Проголошення автономної України
- •Українська державність в 1917 – 1921 роках План
- •Роль м. С. Грушевського в історії України, як видатного політичного і державного діяча
- •Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр
- •Війна Радянської Росії проти унр (кін. 1917 — поч. 1918 рр.). Причини поразки військ Центральної Ради
- •Та його історичне значення
- •Боротьба за збереження державної незалежності. Гетьманат п. Скоропадського
- •Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр
- •Західноукраїнська Народна Республіка
- •Політика “Воєнного комунізму”
- •Нова економічна політика в Україні та її наслідки
- •Україна і створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Політика коренізації (українізації), позитивні та негативні фактори її впливу на Україну
- •Індустріалізація в Україні Завдання, труднощі, характерні риси і її наслідки
- •Насильницька колективізація с/г в Україні. Суть, етапи, наслідки
- •Результати колективізації
- •Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. Причини та наслідки
- •Українське питання в міжнародній політиці напередодні іі світової війни
- •Карпатська Україна напередодні іі Світової війни
- •Роль “українського питання” в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа
- •Україна в роки іі світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) План
- •Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр
- •Фашистський окупаційний режим на Україні
- •Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні
- •Визволення України
- •Наслідки війни німецько-фашистської окупації для України. Відбудова народного господарства
- •Радянізація західних областей України. Насильницька колективізація. Масові репресії
- •Дисидентський рух
- •Десталінізація
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.) План
- •Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •Етапи перебудови та наслідки
- •Формування багатопартійності
- •Спроба державного перевороту в срср 1991 року і Україна. Акт про незалежність України. Історичне значення
- •Розпад срср. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав і Україна
- •Україна в умовах незалежності План
- •Відносини України з державами снд. Кримське питання
- •Стартові можливості економіки незалежної України
- •Західний напрям зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •Участь України в діяльності міжнародних організацій
- •Становлення грошової одиниці України
- •Інфляцінні процеси в Україні (1992-1994 рр.)
- •Конституційний процес в незалежній Україні
- •Помаранчева революція
- •Сучасний етап розвитку культури
- •Основні фактори впливу на розвиток сучасної української культури
- •Державна символіка сучасної України та її походження
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •П итання на контрольну роботу
- •П ерелік екзаменаційних питань з предмета “Історія України”
- •Глосарій
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Партизанський рух на Україні в роки Великої Вітчизняної
Як і в багатьох інших країнах, існувало дві течії руху Опору: комуністичне та націоналістичне підпілля.
Підпільні комуністичні організації створювалися наспіх, не мали необхідної кількості кадрів. Відсутність досвіду конспіративної роботи, діяльність фашистських провокаторів призвели до значних втрат протягом першого року війни. З літа 1941 р. на окупованій території створювались підпільні обкоми, міськоми, райкоми, а в жовтні 1942 р. почав діяти нелегальний ЦК КП(б)У.
Перші радянські партизанські загони формувались на Поліссі. В Сумській області виникли великі з'єднання партизанських загонів під командуванням Сидора Ковпака та Олександра Сабурова. З літа 1942 р. партизанським рухом з-за лінії фронту керував Український штаб партизанського руху — УШПР (начальник штабу — Тимофій Строкач). В квітні 1943 р. добре організовані партизанські з'єднання С.Ковпака, О.Федорова, О.Сабурова, М.Наумова та ін. нараховували близько 29,5 тис. осіб, а на 1 січня 1944 р. 58,5 тис.
В 1943 р. було організовано ряд рейдів партизанських з'єднань на Право-бережжі, які мали, крім військової мети, нейтралізувати вплив ОУН на цій території. В липні в Карпатський рейд вирушило з'єднання Ковпака. В партизанських загонах діяли десятки професійних розвідників і диверсантів. Найбільш відомий серед них Микола Кузнєцов.
Між УПА та радянськими партизанами склались напружені відносини. УПА намагалась налагодити з ними контакти, проте цьому перешкоджало московське керівництво, за наказом якого було вбито комісара з'єднання Ковпака Руднева (оскільки він висловлювався проти ворожнечі з УПА). Існували протиріччя і з польськими партизанами, які привели до братовбивчої війни на Волині.
Збройна боротьба оун-упа в 1941-1944 рр. На Україні
На Східну і Центральну Україну вирушили похідні групи ОУН («бандерівців» і «мельниківців»), які просувалися слідом за наступаючими німецькими військами. Вони організували мережу підпільних оунівських організацій в багатьох містах України (в т.ч. в Києві, Одесі, в містах Донбасу). В кінці 1941 — на початку 1942 р. близько 300 оунівців було заарештовано в Києві та знищено в Бабиному Яру (серед них відома поетеса Олена Теліга).
Збройні формування українських націоналістів зосереджувались в основному в лісах Волині, болотах Полісся та Карпатах. Одним з перших загонів була «Поліська Січ», організована в 1941 р. Тарасом Боровцем (псевдонім — Бульба). Восени 1942 р. створюється Українська повстанська армія (УПА). Офіційною датою створення УПА пізніше було визначено 14 жовтня 1942 року— свято Покрови. До середини 1943 р. бандерівці взяли під свій контроль загони мельниківців та «Поліську Січ» Тараса Бульби (Боровця). Влітку 1943 р. відділи УПА було організовано в Галичині, окремі загони з'явились навіть в легендарному Холодному Яру на Черкащині. УПА було поділено на чотири групи: УПА- Північ, УПА-Захід, УПА-Південь, УПА-Схід.
В середині 1943 р. Надзвичайний Збір ОУН визначив головні завдання національно-визвольної боротьби. ОУН рішуче відмовилась від старих догм («Україна для українців!» тощо). ОУН проголосила курс на союз з усіма поне-воленими народами в боротьбі проти спільних ворогів — нацизму і більшовизму. Історики оцінюють чисельність УПА від 30-40 тис. до 100 тис. осіб.
Довготривалою та виснажливою була боротьба на західноукраїнських землях, яку проводили Українська Повстанська Армія (УПА) та Організація Українських Націоналістів (ОУН). Після капітуляції нацистської Німеччини, сталінське керівництво отримало змогу посилити терор на західноукраїнських землях, перетворивши їх у справжній театр військових дій. Перший секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов на нараді секретарів обкомів, начальників обласних управлінь НКВС, НКДБ, командуючих військовими округами, яка проводилася у Львові в лютому 1946 р., наголосив на необхідності максимального використання військової сили в Західній Україні.
Українське підпілля проводило активний опір. Керівником збройної боротьби був видатний діяч українського руху Роман Шухевич (псевдонім — Тарас Чупринка), Головний командир УПА (1943-1950), Голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (1944-1950). Шефами штабу УПА були: Дмитро Грицай (Перебийніс), Олександр Гасин (Лицар). УПА була тісно організаційно пов'язана із структурою ОУН. Звичайно провідні члени ОУН займали керівне становище в УПА.
Територіально УПА поділялась на чотири групи:
1) УПА-Північ (діяла на Волині і Поліссі);
2) УПА-Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння);
3) УПА-Південь (Кам'янець-Подільська, Житомирська, Вінницька області);
4) УПА- Схід (північ Житомирщини, Київщини). УПА-Південь та УПА-Схід фактично припинили свою діяльність в середині 1944 р.
Кожна з груп поділялася на воєнні округи, а ті в свою чергу — на тактичні відтинки. Тактичною військовою одиницею був курінь, який мав 3-4 сотні. Сотня поділялася на чоти, чоти на рої.
УПА і групи ОУН нападали на відділи НКВС, звільняли політв'язнів. УПА протистояла примусовій мобілізації до Радянської Армії, арештам і вивозам населення. Чисельність УПА сягала 100 тис. осіб. У 1946 р. була проведена противиборча компанія, а також акція проти колективізації.
За офіційними даними в 1944-1953 рр. було заарештовано майже 104 тис. осіб "бандитів, учасників ОУН, а також бандпосібного елемента". Переважна більшість заарештованих за різні "антирадянські політичні злочини" походила із Західної України. Крім відвертої боротьби, уряд УРСР кілька разів звертався до вояків УПА з пропозицією амністії.
В 1945-46 рр. боротьба УПА досягла апогею. В 1947 р. вона починає спадати, почав здійснюватись частковий розпуск загонів УПА. З осені 1945 р. по 1948 р. було проведено через територію Чехословаччини ряд рейдів УПА з метою виведення бійців до Німеччини та Австрії.
В 1950 р., оточений спецпідрозділами МВС-МДБ, загинув під Львовом головно-командуючий УПА Р.Шухевич.
До 1952 р. УПА як організована сила перестала діяти. Епізодичні дії УПА тривали до 1953 р.; радянські джерела повідомляли про «озброєні банди» на Волині ще у 1 956 р.